Рішення № 69875601, 30.10.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

“30” жовтня 2017 року Справа № 927/810/17

Позивач: Чернігівська районна рада Чернігівської області

вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14027

Відповідач: Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області,

вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14027

Предмет спору: про стягнення 14244,30 грн.

Суддя Мурашко І.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача:ОСОБА_1 доручення від 26.01.2017 за № 01-03/73, представник

від відповідача:ОСОБА_2 довіреність від 21.06.2017 за № 02-13/1403, представник

В судовому засіданні 30.10.2017, після закінчення оголошених перерв в судових засіданнях 25.09.2017, 09.10.2017, 19.10.2017, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Чернігівською районною радою Чернігівської області заявлено позов про стягнення 19185,45 грн., з яких 14916,80 грн. витрати по відшкодуванню вартості послуг з охорони орендованих приміщень за період з березня 2015 року по грудень 2015 року, 729,62 грн. відсотків річних та 3539,03 грн. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору від 12.08.2015 за № 85 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю комунальних послуг.

До початку судового засідання 30.10.2017 на адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог на суму 4941,15 грн., в тому числі в частині основного боргу на 4171,90 грн., відсотків річних на 39,30 грн. та інфляційних втрат на 729,95 грн. Згідно поданої заяви позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача 14244,30 грн., з яких 10744,90 грн. витрати по відшкодуванню вартості послуг з охорони орендованих приміщень за період з березня 2015 року по грудень 2015 року, 690,32 грн. відсотків річних за період 16.06.2015 по 27.10.2017 та 2809,08 інфляційних втрат за період з липня 2015 року по вересень 2017 року. Згідно нового розрахунку вартості послуг з охорони орендованого приміщення, заявленого до відшкодування, доданого позивачем до заяви про зменшення позовних вимог, ним проведеного перерахунок вартості наданих відповідачу послуг з охорони пропорційно орендованої відповідачем площі (1120,76 кв.м та починаючи з жовтня 2015 року -1215,3 кв.м) до загальної площі 4654,3 кв.м, що належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва від 29.08.2008 серія САВ № 988066, та яка охоронялась ПП «Бастіон-Т» за договором від 24.02.2015 за № 02/15-ФО. (а.с.196-201).

Частинами 4 та 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї – небудь права та охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши повноваження представника позивача, враховуючи що зменшення вимог в частині стягнення 4171,90 грн. основного боргу, 39,30 грн. відсотків річних та 729,95 грн. інфляційних втрат не суперечать законодавству та не порушують прав та інтересів інших осіб, суд прийняв зменшення позову в цій частині та продовжив розгляд справи.

Також до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, задоволеного судом. Позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує (а.с.194).

Відповідач відзивом від 05.09.2017 за № 02-15/2012 на позов та повноважний представник відповідача у судових засіданні 25.09.2017, 09.10.2017, 19.10.2017 та 30.10.2017 проти позову заперечив, пояснивши що Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області фінансується виключно за рахунок коштів з Державного бюджету за програмою КПКВК 7951010 «Здійснення виконавчої влади у Чернігівській області», при цьому кошти для розрахунку за спожиті комунальні послуги в достатньому обсязі відповідачу не виділяються незважаючи на неодноразові звернення останнього з відповідними клопотаннями до Департаменту фінансів Чернігівської облдержадміністрації та обласної державної адміністрації. Відповідач зауважив, що надавав щомісячно до Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації інформацію про незареєстровану кредиторську заборгованість. З огляду на зазначене, відповідач не вбачає своєї вини в неналежному виконання зобов’язань перед позивачем. Додатково відповідач пояснив, що в акті від 10.12.2015 звіряння розрахунків не була підтверджена сума 1612,20 грн. по відшкодуванню послуг з охорони приміщення у грудні 2015 року, оскільки на дату звіряння вказана сума до оплати виставлена позивачем не була, акт – рахунок № 11150314 за послуги з охорони орендованих приміщень за грудень 2015 датований 17.12.2015 (а.с.50-52, 157-159).

Ухвалою суду від 19.10.2017 за клопотанням позивача, задоволеного судом, строк розгляду справи було продовжено на 15 днів до 07 листопада 2017 року (а.с.188-189, 185).

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2015 року між Чернігівською районною радою (орендодавець) та Чернігівською районною державною адміністрацією (орендар) укладено договір оренди № 36 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівською району (а.с.9-12), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі – майно) в будівлях, що є об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району та перебувають в оперативному управлінні районної ради і знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 48. Приміщення з 27 кімнат чотирьохповерхової будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 928,4 кв.м., корисною площею 482,5 кв.м. та приміщення з двох кімнат, розташованих на першому та другому поверхах двоповерхової будівлі загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 101,16 кв.м., корисною площею 75,9 кв.м., що не мають окремого входу, та гаражі площею 91,2 кв.м. Балансова вартість майна становить 430622,31 грн. станом на 01 квітня 2015 року. Майно передається в оренду з метою розміщення Чернігівської районної державної адміністрації (п.п. 1.1-1.2 договору оренди).

Додатком № 2 до договору оренди від 29.04.2015 за № 36, сторони визначили, що загальна площа приміщень, що передається позивачем в оренду відповідачу за договором від 29.04.2015 за № 36 становить 1120,76 кв.м. (а.с.168).

Сторони погодили, що договір оренди від 29.04.2015 за № 36 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Чернігівського району діє з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року (п. 10.1 договору оренди). Додатковою угодою від 30.12.2015 за № 2 до договору оренди від 29.04.2015 за № 36, його строк дії продовжено до 31 грудня 2016 року (а.с.13).

Пунктом 3.2 договору оренди № 36 сторони визначили, що до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за землю, податок на додану вартість.

У відповідності до пункту 5.1.6 договору оренди № 36 на орендаря покладено обов’язокпротягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з орендодавцем договір на відшкодування інших комунальних послуг та витрат на утримання орендованого приміщення.

На виконання п. 5.1.6 договору оренди № 36між Чернігівською районною радою та Чернігівською районною державною адміністрацією укладено 12 серпня 2015 року договір за № 85 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю комунальних послуг (а.с.14-15), за умовами якого позивач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівель по вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, частину з яких орендує відповідач, зокрема: 27 кімнат в чотирьох поверховій нежитловій будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 928,4 кв.м, корисною площею 482,5 кв.м.; дві кімнати на першому і другому поверхах двоповерхової будівлі (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 101,16 кв.м, корисною площею 75,9 кв.м, що не мають окремого входу; гаражі площею 91,2 кв.м. Позивач забезпечує утримання прибудинкових територій.

Враховуючи збільшення орендованої відповідачем площі, 09 жовтня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про відшкодування орендарем витрат орендодавцю комунальних послуг за № 85 від 12.08.2015, виклавши пункт 1.1 вказаного договору в новій редакції. Пунктом 1.1 договору № 85 в новій редакції передбачено, що позивач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівель по вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, частину з яких орендує відповідач, зокрема: 27 кімнат в чотирьох поверховій нежитловій будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 928,4 кв.м, корисною площею 482,5 кв.м.; шість кімнат на першому і другому поверхах двоповерхової будівлі (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 195,7кв.м, корисною площею 144,9кв.м, що не мають окремого входу; гаражі площею 91,2 кв.м. Позивач забезпечує утримання прибудинкових територій (а.с.16).

У відповідності до пункту 1.2 договору № 85, відповідач бере участь у витратах позивача та сплачує за спожиті комунальні послуги (електроенергію, водопостачання та водовідведення), експлуатаційні витрати (охорону приміщення, витрати на експлуатацію будівлі, гаражу, прибудинкової території, обслуговування комунікацій (в тому числі внутрішньої системи зливної каналізації),прибирання прибудинкової території, вивіз побутових відходів та їх знешкодження тощо) та за підключення та доступ до мережі «Інтернет», у порядку і в спосіб, визначений умовами цього договору. Відшкодування витрат здійснюється у зв’язку з виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 36 від 29 квітня 2015 року, укладеного між сторонами (п. 1.3 договору № 85).

За приписами пункту 2.1 договору № 85, відповідач відшкодовує витрати позивача, які розподіляються між сторонами та визначаються таким чином: вартість комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, водовідведення) та експлуатаційні витрати (охорона приміщення, витрати на експлуатацію будівлі, гаражу, прибудинкової території, обслуговування комунікацій, обслуговування внутрішньої системи зливної каналізації, прибирання прибудинкової території, вивіз побутових відходів та їх знешкодження тощо) – визначається пропорційно орендованій площі (1).

Згідно пункту 2.2 договору № 85, відповідач зобов’язався здійснювати оплату позивачу витрат, що зазначені в пункті 2.1 договору, в семиденний термін з дня отримання акту – рахунку від позивача, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. У разі несвоєчасного виконання грошового зобов’язання, відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотка річних від заборгованої суми.

Пунктом 7.1 договору № 85 сторони погодили, що умови даного договору застосовуються з 01 квітня 2015 року до правовідносин, що склались між сторонами, і діють до 31.12.2015 року включно, а по фінансових зобов’язаннях – до повного їх виконання. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що положення договору № 85, який є підставою даного позову, врегульовують правовідносини, що склалися між сторонами, починаючи з 01 квітня 2015 року, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України .

Пунктом 7.4 договору № 85 встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені відповідачу акти - рахунки на оплату вартості послуг з охорони приміщень за період з березня 2015 року по грудень 2015 року: від 08.06.2015 за № 3150314 на суму 5805,86 грн. (за березень – червень 2015 року), від 11.08.2015 за № 7150314 від 11.08.2015 на суму 1451,47 грн. (за липень 2015 року), від 31.08.2015 за № 8150314 на суму 1451,47 грн. (за серпень 2015 року), від 13.10.2015 за № 9150314 на суму 1451,47 грн. (за вересень 2015 року), від 18.11.2015 за № 10150314 на суму 3144,33 грн. (за жовтень – листопад 2015 року), від 17.12.2015 за № 11150314 на суму 1612,20 грн. (за грудень 2015 року) (а.с.28, 30, 32, 34, 36, 38).Загальна вартість послуг з охорони приміщень згідно виставлених актів – рахунків у період з березня 2015 року по грудень 2015 року складала14916,80 грн.

Вищеперераховані акти – рахунки разом з супровідними листами від 08.06.2015 за № 01-04/445, від 11.08.2015 за № 01-04/633, від 28.08.2015 за № 01-04/710, від 13.10.2015 за № 01-04/847, від 20.11.2015 за № 01-04/847, від 16.12.2015 за № 01-04/936 були вручені під підпис повноважним особам відповідача ОСОБА_3 (начальник загального відділу) та ОСОБА_4 (оператор комп’ютерного набору загального відділу)09.06.2015, 12.08.2015, 28.08.2015, 15.10.2015, 23.11.2015, 17.12.2015 відповідно, про що свідчить відмітка на супровідних листах (а.с. 27, 29, 31, 33, 35, 37).

Витрати позивача на послуги з охорони приміщень у спірному періоді підтверджуються двосторонніми актами надання послуг від 23.03.2015 за № 192 (за березень 2015 року), від 23.04.2015 за № 283 (за квітень 2015 року), від 25.05.2015 за № 371 (за травень 2015 року), від 23.06.2015 за № 465 (за червень 2015 року), від 30.07.2015 за № 551 (за липень 2015 року), від 24.08.2015 за № 637 (за серпень 2015 року), від 24.09.2015 за № 725 (за вересень 2015 року), від 16.11.2015 за № 913 (за жовтень – листопад 2015 року), від 25.12.2015 за № 1037 (за грудень 2015 року), що складені на виконання умов договору від 24.02.2015 за № 02/15-ФО, укладеного між позивачем та ПП «Бастіон-Т» (а.с.17-26). Оплата вказаних послуг проведена позивачем згідно платіжних доручень від 21.07.2015 за № 864, № 776, № 721, № 695, від 18.08.2015 за № 1042, від 21.08.2015 за № 1068, від 23.10.2015 за № 1179, від 04.12.2015 за № 1376, від 25.12.2015 за № 1465, а також банківською випискою по рахунку позивача, сформовану на 03.09.2015 (а.с.103-112).

Відповідач вартість послуг з охорони приміщень у спірному періоді не відшкодував, доказів сплати до суду не надав.

10 грудня 2015 року головами Чернігівської районної ради та Чернігівської районної державної адміністрації була проведена звірка взаємних розрахунків по відшкодуванню послуг з охорони приміщень, за результатами якої підписано акт, згідно якого у Чернігівської районної державної адміністрації за 2015 рік (січень – листопад) обліковується заборгованість в сумі 15772,19 грн. (а.с.46, 129-130). Відповідач у відзиві на позов пояснив, що вартість послуг з охорони приміщень за грудень 2015 року сторонами не звірена, оскільки на день проведення звіряння акт на вказані послуги позивачем виставлений до оплати не був.

Під час судового розгляду справи позивачем за спірний період було проведено перерахунок вартості послуг з охорони, що заявлена ним до відшкодування. Як наслідок, ним було зменшено позовні вимоги в частині основного боргу, відсотків річних та інфляційних втрат.

З огляду на проведений перерахунок, вартість послуг з охорони, що заявлена позивачем до відшкодування, за період з березня 2015 року по грудень 2015 року склала 10744,90 грн., в тому числі за березень 2015 року – 1047,97 грн., за квітень 2015 року – 1047,97 грн., за травень 2015 року – 1047,97 грн., за червень 2015 року – 1047,97 грн., за липень 2015 року – 1047,97 грн., за серпень 2015 року – 1047,97 грн., за вересень 2015 року – 1047,97 грн., за жовтень 2015 року – 1136,37 грн., за листопад 2015 року – 1136,37 грн. та за грудень 2015 року – 1136,37 грн.

Судом встановлено, що вказані суми розраховані позивачем з урахуванням умов 2.1 договору від 12.08.2015 за № 85, пропорційно орендованій відповідачем площі (1120,76 кв.м. та 1215,3 кв.м. починаючи з жовтня 2015 року) до загальної площі 4654,3 кв.м, яка належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва від 29.08.2008 серія САВ № 988066 та охоронялась ПП «Бастіон-Т» за договором від 24.02.2015 за № 02/15-ФО (а.с.169-180, 198-199).

У відповідності до cт. 193 Господарського кодексу України та cт. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору від 12.08.2015 за № 85 – за послуги з охорони приміщення у спірному періоді у встановлений договором строк не розрахувався. На момент винесення рішення відповідач не відшкодував позивачу вартість послуг з охорони орендованих приміщень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.39-41, 166, 198-199), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування вартості послуг з охорони приміщень на підставі договору від 12.08.2015 року за № 85 підлягають частковому задоволенню в сумі 9696,93 грн. з квітня 2015 року по грудень 2015 року. Позовні вимоги в частині стягнення 1047,97 грн. вартості послуг з охорони приміщень за березень 2015 року задоволенню не підлягають, оскільки положення договору від 12.08.2015 року за № 85, неналежне виконання умов якого стало підставою заявленого позову, застосовуються до відносин сторін починаючи з 01 квітня 2015 року (п.7.1 договору № 45), а тому суд не відмовляє в цій частині позовні вимоги із заявлених позивачем підстав ( невиконання відповідачем умов договору № 85 від 12.08.2015). Крім того, сторони у письмових поясненнях вказали, що до 01 квітня 2017 року їх правовідносини були врегульовані умовами інших договорів, а саме договором оренди від 24.10.2014 за № 23 та договором про відшкодування витрат комунальних послуг орендодавцю від 13.11.2014 за № 45 , який діяв в березні 2015р. (а.с.151-152, 157-165). Порядок виконання сторонами умов договорів від 24.10.2014 за № 23 та від 13.11.2014 за № 45 не охоплені підставою заявленого позову.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем заявлено до стягнення 690,32 грн. відсотків річних за період з 16.06.2015 по 27.10.2017 та 2809,08 грн. інфляційних витрат за період з липня 2015 року по вересень 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін та перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.43-44, 200-201), суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків річних в сумі 615,17 грн. за період з 17.06.2015 по 27.10.2017 та в частині інфляційних нарахувань в сумі 2535,16 грн. за період з липня 2015 року по вересень 2017 року, враховуючи наявність помилок в наданому розрахунку та виключенням з розрахунку вартості послуг за березень 2015 року, що не підлягають стягненню з відповідача в даній справі.

Так, виходячи з умов пункту 2.2 договору від 12.08.2015 за № 85, при нарахуванні відсотків річних позивачем було невірно визначено прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань, а саме: за актом – рахунком № 3150314 від 08.06.2015 граничний строк оплати настав 16.06.2015 (прострочено 17.06.2015), за актом – рахунком № 7150314 від 11.08.2015 – 19.08.2015 (прострочено 20.08.2015), за актом – рахунком № 9150314 від 13.10.2015 – 22.10.2015 (прострочено 23.10.2015), за актом – рахунком № 1010314 від 18.11.2015 – 30.11.2015 (прострочено 01.12.2015), за актом – рахунком № 11150314 від 17.12.2015 – 24.12.2015 (прострочено 25.12.2015), з урахуванням приписів статей 253 та 254 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача залишені судом поза увагою, так як відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі “ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” (від 18.10.2005) та у справі “Бакалов проти України” (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі “ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні належні докази своєчасної реєстрації в органах Державної казначейської служби фінансових зобов’язань взятих на себе відповідачем за договором від 12.08.2015 за № 85. На виконання вимог усної ухвали суду від 09.10.2017 (а.с.153-154), відповідачем були надані пояснення від 09.10.2017 за № 0215/2359, згідно яких останній вказав, що дії з реєстрації бюджетних зобов’язань перед позивачем за договором від 12.08.2015 за № 85, умови якого є підставою заявленого позову, - не вчиняв, що свідчить про бездіяльність відповідача щодо виконання договірних зобов’язань перед позивачем, яка також виключає звільнення від відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно обсягу задоволеним вимогам з урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1443,04грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (14027, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Шевченка, 48, код ЄДРПОУ 04061688, з будь – якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Чернігівської районної ради Чернігівської області (14027, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Шевченка, 48, код ЄДРПОУ 24843051, р/р 35416001021249 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 ) – 9696,93 грн. відшкодування вартості експлуатаційних витрат – послуг з охорони орендованого приміщення, 615,17 грн. відсотків річних, 2535,16 грн. інфляційних втрат та 1443,04 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30.10.2017

Суддя І.Г. Мурашко