Рішення № 69874659, 10.10.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод"

до 1) Приватного підприємства «Промбурмаш 2015»

2) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про відшкодування 700 832,65 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Котик А.Г. - за довіреністю б/н від 25.05.2017 року;

від відповідача 1: не з'явилися;

від відповідача 2: Никитюк К. М. - за довіреністю б/н від 19.07.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Промбурмаш 2015» та Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про солідарне стягнення з відповідачів 700 832,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між відповідачем 1 та позивачем Договору купівлі - продажу № 98 від 21.09.2016 року на купівлю майна, а саме колишнього у використанні тепловозу «ТГМ-4А», заводський номер 2288, рік випуску 1985, поставлений відповідачем 1 тепловоз в процесі подальшої експлуатації в межах гарантійного строку вийшло з ладу. При цьому виявлені недоліки були усунуті позивачем самостійно, з огляду на що, відповідно до приписів ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків в розмірі вказаної грошової суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/9357/17 та призначено її розгляд на 18.07.2017 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року, 01.08.2017 року, 29.08.2017 року, 13.09.2017 року та 03.10.2017 року розгляд справи відкладався на 01.08.2017, 29.08.2017 року, 13.09.2017 року, 03.10.2017 року та 10.10.2017 року відповідно

В судові засідання 18.07.2017 року, 01.08.2017 року, 29.08.2017 року, 13.09.2017 року, 03.10.2017 року та 10.10.2017 року з'явились уповноважені представники позивача та відповідача 2.

Уповноважений представник відповідача 1 у вказані судове засідання не з'явився.

Копії ухвал суду від 13.06.2017 року, 18.07.2017 року, 01.08.2017 року, 29.08.2017 року, 13.09.2017 року та 03.10.2017 року, які направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві адресу, а саме: вул. Озерна, 3, кімн. 338, м. Київ, 02088, що відповідає місцезнаходженню відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, на час проведення судових засідань повернулись на адресу Господарського суду м. Києва з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» та адресату не вручені.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, позивачу невідомі.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судові засідання суд не повідомлено.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова №18) за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

18.07.2017 року через канцелярію суду представником відповідача 2 подані заперечення на позовну заяву б/н від 17.07.2017 року, в яких ПАТ «Українська залізниця» не визнає позовних вимог, посилаючись на відсутність господарських зобов'язань перед позивачем згідно Договору купівлі - продажу № 98 від 21.09.2016 року, стороною якого відповідач 2 не є, виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед відповідачем 1 за Договором № 1 від 18.04.2016 року, а також відсутність належного обґрунтування позивачем заявленої до стягнення з відповідачів 1, 2 суми. Заперечення разом з доданими до них документами судом долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.08.2017 року представником позивача подана заява про долучення документів до матеріалів справи, яка судом долучена до матеріалів справи.

13.09.2017 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач-2 просить суд зобов'язати позивача надати оригінали документів для огляду в судовому засіданні та копії документів (належним чином завірені) для відповідача-2 (згідно ст. 22 ГПК України), а саме:

- технічний паспорт тепловозу "ТГМ-4А" № 2288 від 1985 року;

- діагностичний висновок складений ТОВ "Де-Сервіс" від 30.11.2016 року №30/11-1 ;

до Договору № 98 купівлі-продажу від 21.09.2016 року:

- оригінал Договору № 98 купівлі-продажу від 21.09.2016 року;

- акт прийому-передачі;

до Договору № 20/02/2017 від 20 лютого 2017 року про проведення техніко - економічного обстеження технічного стану:

- оригінал Договору № 20/02/2017 від 20 лютого 2017 року;

- діагностичний висновок;

- акт прийму-передачі;

до Договору №27/02/17 на надання послуг від 27 січня 2017 року:

- оригінал Договору №27/02/17 на надання послуг від 27 січня 2017 року;

- калькуляцію (розгорнуту, вказати усі види робіт та використані запчастини);

- акт виконаних робіт;

до Договору про надання послуг № 070417 від 07 квітня 2017 року:

- діагностичний висновок (якщо діагностика проводилась);

- калькуляцію (розгорнуту, вказати усі види робіт та використані запчастини);

- акт виконаних робіт;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 року вказане клопотання судом задоволено частково та витребувано у позивача додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 13.09.2017 року представником відповідача 2 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено, документи судом долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 10.10.2017 року сторонами суду не надано.

Від відповідача 1 заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судових засідань до суду не надходило.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.06.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд доходить висновку, що неявка представника відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, в зв'язку з чим вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представника ПП «Промбурмаш 2015» за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 29.08.2017 року, 13.09.2017 року, 03.10.2017 року та 10.10.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 29.08.2017 року, 13.09.2017 року, 03.10.2017 року та 10.10.2017 року представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 10.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 21 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мелітопольський олійноекстракційний завод (далі по тексту - покупець, позивач) та Приватним підприємством «Промбурмаш 2015» (далі по тексту - продавець, відповідач) укладено Договір купівлі - продажу № 98 (далі по тексту - Договір № 98), за умовами якого продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупцю колишній у використанні тепловоз «ТГМ-4А», заводський номер 2288, рік випуску 1985 (далі - майно), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити майно. Продавець зобов'язується разом з майном передати документи на майно: технічний паспорт, акт перевірки технічного стану локомотива (тепловозу), моторвагонної секції, які призначені для пересилання у недіючому стані.

Майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору № 14 від 19.02.2016 року (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору ціна майна, що відчужується за цим Договором, складає 1 545 000,00 грн. з ПДВ.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок продавця (п.2.2 Договору).

Як визначено сторонами в п.п.2.3, 2.4 Договору, авансовий платіж в розмірі 100 000,00 грн. оплачується на розрахунковий рахунок продавця не пізніше ніж на наступний банківський день після підписання цього Договору; друга частина коштів, а саме 1 445 000,00 грн. перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця після оформлення та надання документів, а саме акту прийому - передачі та акту продовження терміну експлуатації локомотивному депо Шепетівка Південно - Західної залізниці не пізніше 30.09.2016 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору номери в формулярах (технічних паспортах) співпадають з номерами агрегатів і комплектуючих тепловоза «ТГМ-4А», заводський номер 2288, а також проведені повірка (клеймування) вузлів підлягаючих обстеженню.

Як зазначено в п.п. 1.3 Договору технічний стан тепловоза «ТГМ-4А», заводський номер 2288, відповідає вимогам виїзду на колії станції примикання і перегони. Гарантійний строк на основні узли і агрегати тепловозу, який відчужується за цим Договором, складає 6 місяців, за умови дотримання правил технічної експлуатації.

Згідно з п.3.3 Договору право власності на предмет договору переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі в локомотивному депо Шепетівка Південно - Західної залізниці.

Підписанням акту прийому - передачі продавець підтверджує, що будь - які претензії щодо технічного стану майна на момент підписання акту приймання - передачі з боку покупця відсутні (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з момент його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вказаного Договору відповідачем 1 передано у власність покупця - ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», а останнім прийнято маневровий тепловоз «ТГМ-4А», заводський номер 2288, на суму 1 545 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому - передачі від 03.10.2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому судом встановлено, що у вказаному акті міститься підтвердження визнання покупцем факту виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором № 98 від 21.09.2016 року в повному обсязі, а також відсутності претензій покупця до продавця щодо виконання умов вказаного Договору № 98.

Заперечень щодо факту поставки тепловозу за вказаним актом приймання - передачі сторонами суду не надано.

Доказів пред'явлення претензій щодо термінів поставки у відповідності до умов Договору, а також наявності письмових претензій щодо наявності та змісту товаросупровідних документів на поставлене майно від покупця до суду не надходило.

Окрім цього як зазначено позивачем в позовній заяві та відповідачем 1 не заперечувалось, у відповідності до умов п.п.2.3, 2.4 Договору розрахунок позивачем за переданий тепловоз здійснено двома частинами - 100 000,00 грн. авансу та 1 445 000,00 грн. після оформлення та надання документів, всього 1 545 000,00 грн. з ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» умов Договору в частині оплати тепловозу з боку продавця - ПП «Промбурмаш 2015» відсутні.

Також судом встановлено за матеріалами справи, що між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (виконавець за договором, відповідач 2 у справі) та Приватним підприємством «Промбурмаш 2015» (замовник за договором, відповідач 1 у справі) 18 квітня 2016 року було укладено Договір № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1, згідно умов якого замовник передає тяговий рухомий склад серії ТГМ-4 № 2288 в кількості 1 одиниця (далі - об'єкт), а виконавець приймає та виконує поточний ремонт по циклу ПР-1 (далі - ремонт) даного об'єкту власними силами, засобами, запчастинами та матеріалами.

Місце виконання робіт: територія виконавця - локомотивне депо Шепетівка, за адресою: м. Шепетівка, вул. Привокзальна, 3 (п.11.7 Договору).

Окрім того виконавцем та замовником погоджено калькуляції планових та фактичних витрат на поточний ремонт об'єкту.

На виконання вказаного Договору відповідачем 2 було проведено поточний ремонт тепловозу, який є предметом Договору купівлі - продажу № 98 від 21.09.2016 року, вартістю робіт 36 972,60 грн., що підтверджується підписаним відповідачами 1 та 2 актом від 05.10.2016 року про проведення ПР-1 локомотива ТГМ-4А № 2288, копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивачем зазначено в позовній заяві, що в процесі експлуатації тепловозу «ТГМ-4А», заводський номер 2288, з ладу вийшла частина вузлів та агрегатів останнього, в зв'язку з чим з метою встановлення переліку робіт необхідних для проведення відновлення технічного стану та нормальної експлуатації тепловозу позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Сервіс».

Отримавши діагностичний висновок складений ТОВ «Де-Сервіс» № 30/11-1 від 30.11.2016 року позивач звернувся до відповідача 1 з письмовою вимогою №2735/23 від 15.12.2016 року про самостійне проведення ПП «Промбудмаш 2015» ремонтних робіт тепловозу з метою приведення його до стану, що відповідає технічним вимогам або проведення оплати вказаних робіт згідно діагностичного висновку в сумі 98 131,40 грн., зокрема, усунення виявлених недоліків, які неможливо було виявити органолептичним шляхом при прийнятті тепловозу: по показанням приладів на пульті управління тиску палива, масла, зарядного струму, напруги, температури води та масла в дизелі та гідропередачі (УГП); паливної апаратури дизеля 6ЧН 21/21; компресії в циліндрах; експлуатаційних характеристик компресора ПК-35; параметрів УГП на експлуатаційних режимах; електрообладнання тепловозу; екіпажної частини тепловозу; стану обладнання холодильного відділення тепловозу; стану візків та колісних пар тепловозу тощо.

Проте зазначена вимога була залишена відповідачем 1 без відповіді та реагування.

Окрім того судом встановлено, що 27 січня 2017 року позивачем було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотивпостач» Договір № 27/02/2017 на надання послуг, а саме капітального ремонту тепловоза марки ТГМ-4А, заводський номер 2288, 1985 року випуску, встановлення приладів АЛСН: ТГМ-4А, заводський номер 2288, 1985 року випуску, які дозволять тепловозу ТГМ-4А, заводський номер 2288, 1985 року випуску відповідати вимогам виїзду на колії станції примикання і перегону. Сторонами погоджено кошторисну калькуляцію на виконання капітального ремонту згідно договору. Копія вказаного договору та кошторису наявна в матеріалах справи.

Факт проведення капітального ремонту тепловоза марки ТГМ-4А, заводський номер 2288, 1985 року випуску за Договором № 27/02/2017 від 27.01.2017 року позивачем підтверджено підписаним сторонами актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 7 від 27.02.2017 року, згідно якого виконавцем - ТОВ «Локомотивпостач» здійснено кап. ремонт та встановлення АЛСН тепловоза ТГМ-4А №22288 на суму 400 832,65 грн. з ПДВ, а також відповідною відміткою в технічному паспорті (формулярі) тепловозу.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на факт укладення з ТОВ «Локомотивпостач» 20 лютого 2017 року договору № 20/02/2017 про проведення техніко-економічного обстеження технічного стану тепловозу марки ТГМ-4А, заводський номер 2288, 1985 року випуску, за результатами проведеного в рамках якого обстеження ТОВ «Локомотивпостач» були виявлені несправності, недоліки та дефекти, а також визначено перелік робіт, які необхідно провести з метою усунення виявлених несправностей, а саме: ремонт блокувальних клапанів переключення реверсу УГП з ревізією контактних барабанів; ремонт і наладка РЧО; ремонт блоку управління УГП, відновлення схеми автозапуску тепловоза; ревізія блоку реле з відновленням штатної схеми проводки; відновлення схеми захисту дизелю по тиску масла; ремонт стартера; ремонт турбокомпресору ТК-18; регулювання клапанів з перевіркою кута випередження запалювання та моменту вприскування палива; встановлення форсунок пісочниць з відновленням підвідного трубопроводу; перевірка екіпажної частини з обтягуванням болтових з'єднань, заміною гальмівних колодок та перевіркою буксових вузлів; ремонт ТНВТ; ремонт форсунок дизелю; ремонтні роботи дизеля; встановлення системи АЛСН; ремонт компресору тощо.

За твердженнями позивача, вказані роботи були проведені ТОВ «Локомотивпостач», на підтвердження чого позивачем надані копії акта здачі - приймання робіт (надання послуг) № 4 від 10.03.2017 року на суму 33 111,84 грн., згідно якого виконавцем проведені ремонтні роботи дизеля 211ДЗ тепловоза ТГМ-4А № 2288, а також розшифрування статей витрат, затверджені ТОВ «Локомотивпостач» та ТОВ «МОЕЗ».

Окрім того з метою виправлення ремонту тепловозу і виправлення недоліків, зазначених при обстеженні тепловозу, 07 квітня 2017 року між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг № 070417, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний в порядку та на умовах договору виконати ремонтні роботи та технічне обслуговування маневрових тепловозів серії ТГМ-4, ТГМ-6 та їх модифікацій, а також вузлів і агрегатів,а замовник зобов'язується на умовах і в порядку, визначеному цим договором, прийняти послуги та оплатити їх.

Як стверджує позивач, за зазначеним договором ФОП ОСОБА_1 були виконані роботи: ремонт гідропередачі УГП-750/202ПР тепловозу ТГМ4А №2288 в обсязі ТР-3, з заміною підшипників, відкачуючого насосу ГТВ на суму 180 000,00 грн., ремонт дизеля 211ДЗ тепловозу ТГМ4А №2288 в обсязі ТР-3, з заміною втулок, циліндрів, поршнів, поршневих кілець, ГТВ на суму 120 000,00 грн. Всього вартість зазначених робіт склала 300 000,00 гривень.

На підтвердження проведення ремонту ФОП ОСОБА_1 позивачем долучені до матеріалів справи копії підписаних обома сторонами актів здачі - приймання робіт (надання послуг) № 11 від 15.08.2017 року на суму 180 000,00 грн. та № 12 від 15.08.2017 року на суму 120 000,00 грн., акту приймання - передачі після ремонту від 15.08.2017 року, а також кошторисні калькуляції на виконання ремонту дизеля 211ДЗ тепловоза ТГМ-4А № 2288 та гідропередачі УГП-750, розшифрування статей витрат тощо.

Загальна вартість робіт, проведених позивачем з метою самостійного усунення недоліків придбаного за Договором купівлі - продажу №98 від 21.09.2016 року. За твердженнями позивача, становила 700 832,65 грн.

При цьому посилаючись на те, що більшість несправностей можливо було попередити під час проведення поточного ремонту ПР-1, позивач стверджує про недобросовісне виконання відповідачем 2 поточного ремонту та формальне погодження належного технічного стану тепловозу без дійсного проведення діагностики та поточного ремонту, ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», внаслідок за Договором купівлі - продажу № 98 від 21.09.2016 року відповідачем 1 було передано тепловоз «ТГМ-4А», заводський номер 2288, який мав істотні порушення вимог щодо якості, встановлених, зокрема, Наказом Мінтрансу України «Про затвердження Правил технічної експлуатації залізниць України» № 411 від 20.12.1996 року. Наказом Мінстрансу України «Про затвердження Правил технічної експлуатації міжгалузевого промисловового залізничного транспорту України» № 1014 від 01.10.2009 року в частині використання тепловозу для виїзду на колії станції примикання і перегону.

Таким чином, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення умов Договору купівлі - продажу № 98 від 21.09.2016 року в частині якості переданого на його виконання тепловозу та самостійного усунення позивачем як покупцем виявлених недоліків, зо призвело до понесення позивачем витрат в сумі 700 832,65 грн., позивач звернувся до відповідачів 1 та 2 з позовними вимогами про відшкодування понесених ним витрат на усунення недоліків (ремонтних робіт) тепловозу згідно п.п.3 п. 1 ст. 678 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Суд зазначає з урахуванням предмету та суб'єктного складу сторін договору, які є основними ознаками договору та дають змогу кваліфікувати вид договору незалежно від того, яке найменування привласнили йому сторони, що укладений між позивачем як покупцем та Приватним підприємством «Промбурмаш 2015» як продавцем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Як визначено ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій етнічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам по нам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості на момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 269 Господарського кодексу України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем споживачем, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Так, за умовами п.1.4 Договору № 98 гарантійний строк на основні вузли і агрегати тепловозу, який відчужується за цим Договором, складає 6 місяців, за умови дотримання правил технічної експлуатації.

Поряд із цим згідно п. 6.1 Договору № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року, виконавець гарантує відповідність відремонтованого об'єкту вимогам правил ремонту та проектів модернізації, його працездатність, при умовах виконання замовником вимог по експлуатації, викладених в нормативно - технічній документації.

Виконавець гарантує якість ремонту на належну роботу відремонтованого об'єкту до виконання першого ТО - 2, з моменту підписання акту виконаних робіт, при виконанні замовником норм та правил експлуатації та технічного обслуговування, за виключенням дизельного двигуна (п.6.2); замовник, встановивши дефекти, які виникли внаслідок неякісного ремонту, зобов'язаний негайно припинити експлуатацію об'єкту та повідомити на протязі доби телеграмою виконавця. В телеграмі зазначається номер договору, номер об'єкту, кількість відпрацьованих годин, конкретно виявлені дефекти без розбору (п. 6.3 Договору № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А№ 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року).

Згідно ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Відповідно до ч.1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар встановлений гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціна; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що за будь-яких умов, набуття позивачем як покупцем права, зокрема, відшкодування витрат на усунення недоліків товару та стягнення відповідної грошової суми обумовлене належним чином доведеним фактом порушення конкретно визначених вимог щодо якості товару або виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на те, що у процесі здійснення відповідачем 2 поточного ремонту тепловозу останній допущене формальне погодження технічного стану тепловозу без дійсного проведення діагностики та поточного ремонту.

Натомість з наданих сторонами доказів вбачається, що предметом договору № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року було виконання відповідачем 2 поточного ремонту по циклу ПР-1.

Так, згідно керівництва з експлуатації і обслуговування тепловоза ТГМ 4 А, а саме частини 3 Інструкції з технічного обслуговування та ремонтів, глава 3 Характеристика видів технічного обслуговування, поточні ремонти ПР-1, ПР-2, ПР-3 передбачають ревізії, заміни і поновлення окремих вузлів і деталей, випробуванні і регулюванні, гарантуючи працездатність тепловоза між відповідними видами ремонту.

Як свідчать матеріали справи та сторонами не заперечувалось, поточний ремонт тепловозу було проведено 05.10.2016, що підтверджується актом приймання виконаного ремонту ПР-1 від 05.10.2016, в якому зазначено, що роботи виконані якісно у встановлений термін і сторони претензій одна до одної не мають, а також штампом з відміткою у формулярі 4.00.00.000 тепловоза ТГМ -4А №2288 «проведено ТР-1», чим засвідчено, що технічний стан тепловоза відповідає вимогам виїзду на колії станції примикання і перегону.

Із наданої копії акту від 05.10.2016 року вбачається, що будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаним актом відсутні.

Доказів пред'явлення відповідачем 1 претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання робіт з поточного ремонту до суду не надходило, будь-які докази відступів від умов Договору № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року та відмови відповідача 1 від приймання виконаних робіт та підписання акту, а також заперечення щодо повного та належного виконання ПАТ «Українскьа залізниця» умов вказаного Договору на час підписання акту та передачі тепловозу за Договором купівлі - продажу № 98 від 21.09.2016 року позивачеві з боку відповідача 1 відсутні.

Тобто, з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач 2 взяті на себе зобов'язання за Договором № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року виконав належним чином, здійснивши поточний ремонт тепловозу (ПР-1) у повному обсязі.

Таким чином, відповідачами не допущено порушення п. 9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 8 червня 1998 року № 226, від 23 липня 1999 року № 386, від 19 березня 2002 року № 179, згідно з Указом Президента України від 27 червня 1996 року №468/96 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» з метою забезпечення безпечного функціонування залізничного транспорту України, а саме: рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача 1 до відповідача 2 як виконавця поточного ремонту за Договором № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року у відповідності до п.6.3 вказаного Договору в разі встановлення дефектів.

Як встановлено за матеріалами справи, спірні правовідносини сторін виникли в зв'язку з виявленням позивачем недоліків поставленого відповідачем 1 тепловозу під час встановленого законом гарантійного періоду.

Разом з тим, посилаючись на той факт, що відповідач 1 поставив товар неналежної якості, позивач має довести, що такий факт мав місце і що недоліки товару є наявними на час передачі товару, потребували усунення та не відповідали технічному стану тепловозу, зазначеному в технічному паспорті останнього. Характеристики недоліків обумовлюють права покупця, який придбав товар із вказаними недоліками.

При цьому позивач стверджує про звернення до ТОВ «Локомтивпостач» з метою проведення техніко - економічного обстеження технічного стану тепловозу без залучення відповідача 2 як виконавця ПР-1. Проте на вимогу ухвал суду належним чином засвідченої копії та оригіналу Договору № 20/02/2017 від 20.02.2017 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Локомотивпостач», а також відповідного діагностичного висновку за договором та акту прийому - передачі позивачем надано не було.

Посилання позивача на факт звернення до ТОВ «Де-Сервіс» з метою встановлення переліку робіт, які необхідно провести для відновлення технічного стану та нормальної експлуатації тепловозу, та діагностичний висновок № 30/11-1 від 30.11.2016 року судом оцінюються критично та до уваги не приймаються з огляду на ненадання позивачем вказаного висновку/його копії та жодних доказів наявності будь-яких правовідносин з ТОВ «Де-Сервіс».

Згідно керівництва з експлуатації і обслуговування тепловоза ТГМ 4А, а саме Інструкції з технічного обслуговування та ремонтів» глава 3 Характеристика видів технічного обслуговування» - капітальний ремонт КР-2 передбачає поновлення повного чи близького до повного ресурсу тепловоза до наступного капітального ремонту, для чого проводиться повне розбирання і дослідження всіх частин обладнання тепловоза, непридатні замінюють, а зношені поновлюють. Капітальні ремонти виконуються спеціальними ремонтними підприємствами по спеціально розробленій технічній документації.

Отже, виходячи зі змісту правовідносин, які складися в процесі виконання Договору № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року, ремонт по циклу ПР - 1 не співрозмірний за обсягами з ремонтом КР-2, в зв'язку з чим надані на підтвердження понесених фактичних витрат на усунення виявлених недоліків поставленого за Договором № 98 товару - тепловозу ТГМ-4А № 2288 документи щодо укладення та фактичного виконання Договору № 27/01/17 від 27.01.2017 року на надання послуг з виконання капітального ремонту і встановлення приладів безпеки системи АЛСН (КР-2) також не можуть бути розцінені судом в якості належних та допустимих доказів понесених позивачем витрат на усунення недоліків товару, поставленого за Договором № 98.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд зазначає, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустими доказами постачання відповідачем 1 за Договором № 98 тепловозу ТГМ-4А № 2288 неналежної якості, наявність господарських зобов'язань відповідача 2 перед позивачем за Договором № 1 на поточний ремонт тепловоза ТГМ-4А № 2288 по циклу ПР-1 від 18.04.2016 року, а також те, що позивач має право на відшкодування у відповідності до приписів п.п.3 ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів 1 та 2 солідарно грошових коштів в сумі 700 832,65 грн., які становлять суму коштів, витрачених позивачем на ремонт тепловозу ТГМ-4А № 2288.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.10.2017 року.