Ухвала суду № 69874181, 20.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28889/17

Провадження № 1-кс/761/18304/2017

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2017 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Бугіль В.В., при секретарі Сімонова І.Ю., за участю заявника ОСОБА_1, розглянувши клопотання представника ТОВ «Пост Преміум» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, по кримінальному провадженню № 12016100100011617 від 17.09.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100100011617, відомості за яким були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2016р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникова О.Ф. у справі № 761/652/17 (провадження №1-кс/761/734/2017) від 11 січня 2017 року, з метою забезпечення кримінального провадження накладено арешт на квартири АДРЕСА_1

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» (код за ЄДРПОУ 38651246) являється власником однієї з квартир, на які накладено арешт, зокрема квартири АДРЕСА_1.

Заявник зазначає, що арешт на вищевказану квартиру було накладено необґрунтовано, а тому просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, що не перешкоджає розгляду.

Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження № 12016100100011617 від 17.09.2016 року вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2015 року було накладено арешт, зокрема на квартиру АДРЕСА_1.

Власником вищевказаної квартири є Товариство з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум», оскільки майнові права на вказану квартиру були відчужені Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» відповідно до договору №2 купівлі-продажу майнових прав від 17.06.2013р. В подальшому ТОВ «Пост Преміум» було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3769263 від 09.07.2013р. та оформлене свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 09.07.2013р.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже, клопотання подано до належного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постановою про закриття кримінального провадження не було вирішено питання про скасування арешту з майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З клопотання вбачається, що на даний час квартира АДРЕСА_1, що знаходяться в будинку за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ТОВ «Пост Преміум», не являється предметом вчиненого злочину, не перебуває у власності підозрюваних, обвинувачених, фізичних та юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, необхідність збереження даної квартири в якості речового доказу також відсутня, оскільки кримінальне провадження закрите.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено:

«Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Крім того, арешт на майно накладається, якщо є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та або зберегли на собі його сліди, або призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом. Предметом арешту може бути майно, яке перебуває у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Вищевказаної інформації не міститься в ухвалі суду про накладення арешту на майно належне ТОВ «Пост Преміум».

Слідчий суддя вважає, що арешт на майно, яке належить ТОВ «Пост Преміум» був накладений необґрунтовано, оскільки посадові особи даного товариства не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, крім того на даний час кримінальне провадження закрите.

Таким чином, враховуючи вищезазначені факти, накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Пост Преміум» було необґрунтованим.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України єдиною підставою арешту майна є наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно було накладено необґрунтовано оскільки відсутня підстава для арешту майна, тому, враховуючи вищевикладене вважаю, що клопотання представника ТОВ «Пост Преміум» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, по кримінальному провадженню № 12016100100011617 від 17.09.2016 року підлягає до задоволення.

Керуючись ст.110, 174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2017 року у справі № 761/652/17 на квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_1, та належить Товариству з обмежено відповідальністю «Пост Преміум» (код за ЄДРПОУ 38651246).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бугіль В.В.