Ухвала суду № 69873714, 19.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8192/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.

за участі секретаря Бурячек О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариство з обмеженою відповідальністю « Керамік Полісся» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року у справі №07/17,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва, як компетентного суду, з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року у справі №07/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариства з обмеженою відповідальністю « Керамік Полісся» про стягнення заборгованості, в частині стягнення солідарно з ТОВ «Керамаг ЛТД», ОСОБА_1, ТОВ «Бобер», ТОВ «Керамік Полісся» на користь ПАТ «Універсал Банк» інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 415 403,59 грн.

Заявник ОСОБА_1 та його уповноважений представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заяву про скасування рішення третейського суду підтримують та просять її задовольнити на підстав наявних у справі доказів.

Представник заінтересованої особи - Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Куришко К.В. в судове засідання не з'явився, до суду подав письмові заперечення, які долучено до справи. (а.с.71-73)

Представники заінтересованих осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариства з обмеженою відповідальністю « Керамік Полісся», в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином шляхом направлення викликів до суду за адресою, вказаною у поданій заяві.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали третейської справи №07/17, оцінивши наявні у справі докази та наведені заявником ОСОБА_1 підстави для скасування рішення третейського суду, які викладені у заяві про скасування рішення третейського суду, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» на розгляд до третейського суду може бути переданий спір за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.

Отже, обов'язковою умовою для розгляду спору в третейському суді є наявність третейської угоди між сторонами.

Судом встановлено, що 30 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД» укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №ВL15224.

За умовами п.8.4 Генерального договору на здійснення кредитних операцій №ВL15224, всі спори, які виникають при виконанні даного Генерального договору, договорів або у зв'язку з ним/ними, або випливають з нього/них підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. При цьому, сторони Генерального договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови Генерального договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладання третейської угоди відповідають місцю і даті укладання Генерального договору.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 30 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № ВL 15224-П1, з ТОВ «Бобер» укладено Договір поруки № ВL 15224-П2, а також 08 жовтня 2013 року з ТОВ «Керамік Полісся» укладено Договір поруки № ВL 15224- П3.

Як передбачено у п.5.4 Договору поруки, всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.

За змістом ст. 2 Закону України «Про третейські суди», третейська угода це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, тобто передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору.

Отже, зі змісту третейського застереження, визначеного у п.5.4 Договору поруки № ВL 15224-П1 від 30 квітня 2013 року, сторони (Кредитор та Поручитель) на стадії укладення договору, включили до нього умову про розгляд спору в третейському суді, який може виникнути у зв'язку з укладенням та виконанням цього договору, обравши спосіб захисту, що передбачений ст. 16 ЦК України.

Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом (стаття 17 ЦПК), не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими, не забороненими законом, засобами захистити свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасовано або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України „Про третейські суди".

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема статтею 6 Закону України «Про третейські суди».

10 квітня 2017 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків (третейський суддя Мамченко Ю.В. ) ухвалено рішення, яким частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариства з обмеженою відповідальністю « Керамік Полісся» про стягнення заборгованості за кредитними договорами №ВL 15224 від 30.04.2013 року, № ВL 15321 від 14.05.2013 року та договорами поруки.

Присуджено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Полісся» на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 1162673 грн. 18 коп. заборгованості та витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, в сумі 12026,73 грн.

Відповідно до положень ст.51 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, в разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у статті ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, у разі якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішенні питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди. (п.2 ч.2 ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України).

При вирішення питання щодо підстав для скасування рішення третейського суду компетентний суд виходить з положень ст.51 Закону України «Про третейські суди» та ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, та враховує, що місцевий загальний суд, як компетентний суд, не перевіряє рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, а лише на дотримання процедурних вимог, які встановлені Законом України «Про третейські суди», тому виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства, державний суд виконує функцію контролю за законністю рішення третейського суду, не будучи наділеним правом контролю за його діяльністю, правом скасування або зміни рішення по суду.

Обґрунтовуючи підстави для скасування рішення третейського суду, заявник ОСОБА_1 посилається на те, що виходячи зі змісту позовної заяви ПАТ «Універсал Банк», яка була подана до третейського суду, позивач просив стягнути з відповідачів, крім заборгованості по процентам та пені, суму інфляційних та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, з суми заборгованості відповідачів визначеної рішенням третейського суду при Асоціації українських банків від 19.01.2015 року, тобто проценти і пеню позивач нарахував на підставі умов Генерального договору №ВL15224 від 30.04.2013 р. та кредитних договорів, а 3% річних та інфляційне збільшення нарахувала на підставі ст.625 ЦК України на суму, яка підлягає стягненню з відповідачів за рішенням третейського суду від 19.01.2015 року, що вбачається з тесту позовної заяви. Оскаржуваним рішенням третейського суду від 10.04.2017 р. було стягнуто солідарно з ТОВ «Керамаг ЛТД», ОСОБА_1, ТОВ «Бобер», ТОВ «Керамік Полісся» нараховані позивачем інфляційні втрати, тому на думку заявника, вказані нарахування інфляційних не охоплюються третейської угодою передбаченою п.8.4 Генерального договору №ВL15224 від 30.04.2013 р., оскільки вони не випливають з укладених кредитних договорів та не виникають у зв'язку з їх виканням чи невиконанням.

Вивчивши матеріали третейської справи, оцінивши наведені заявником ОСОБА_1 підстави для скасування рішення третейського суду та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків №07/17 від 10 квітня 2017 року прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про третейські суди», розгляд справи відбувся в межах третейської угоди, яка укладена між сторонами у справі, та не визнана компетентним судом недійсною, як і відсутні в матеріалах справи докази, які мали підтвердити обставини визнання припиненою поруку встановлену Договором поруки № ВL 15224-П1 від 30 квітня 2013 року, укладений між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1

Разом з тим, при вирішення питання щодо підстав для скасування рішення третейського суду компетентний суд виходить з положень ст.51 Закону України «Про третейські суди» та ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, та враховує, що місцевий загальний суд, як компетентний суд, не перевіряє рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, а лише на дотримання процедурних вимог, які встановлені Законом України «Про третейські суди», тому виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства, державний суд виконує функцію контролю за законністю рішення третейського суду, не будучи наділеним правом контролю за його діяльністю, правом скасування або зміни рішення по суті.

Недотримання норм законодавства або недостатня обґрунтованість рішення третейського суду не є підставою для скасування державним судом такого рішення третейського суду, тому в даному випадку суд не надає оцінку рішенню третейського суду щодо застосування норм матеріального права при вирішення спору між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, як поручителем, та правомірності задоволення позовних вимог в цій частині, про що наголошує заявник, визначаючи ці обставини як окрему підставу для скасування рішення третейського суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року у справі №07/17 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, за відсутності встановлених судом обставин для скасування рішення третейського суду, з урахуванням положень ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 51 Закону України «Про третейські суди», ст.ст.3 389-1, 389-4, 389-5, 389-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариство з обмеженою відповідальністю « Керамік Полісся» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року у справі №07/17.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

С у д д я