Рішення № 69870428, 24.10.2017, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/721/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Цихоцька Л. М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства 'Укрсоцбанк' про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що 11 травня 2017 року третьою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді житлового будинку № 24, загальною площею 152,8 кв.м, житловою площею 84,6 кв.м з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Стасі Диканського району Полтавської області, вул. Першотравнева, власником якого є ОСОБА_2, яке було передано останнім в забезпечення зобов'язання по договору кредиту № 728/228-Ф від 21. 08. 2006 року укладений між позивачем та відповідачем ПАТ Укрсоцбанк. Сума кредитного договору склала 150 000 грн.

Потім, позивач дізнався, що постановою старшого державного виконавця Диканського районного відділу виконавчої служби ГТУЮ в Полтавській області відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог ПАТ Укрсоцбанк за кредитним договором в сумі 294 208 грн. 74 коп.

Але, відповідачем ПАТ Укрсоцбанк не було надано всіх необхідних документів нотаріусу, які підтверджують безспірність заборгованості позивача для вчинення виконавчого напису нотаріуса та порушено строк на протязі якого відповідач міг би звернутися із заявою про вчинення вказаного виконавчого напису. Тому, відповідно до рішення Диканського районного суду Полтавської області від 27. 09. 2010 року, з позивача в солідарному порядку стягується сума заборгованості за вказаним кредитним договором.

У зв'язку з викладеним вище, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 6571 вчинений 11. 05. 2017 року про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя та просив їх задоволити з підстав, викладених в судовому засіданні та в позовній заяві. При цьому, до суду подав фотокопії платіжних документів щодо сплати позивачем суми боргу за кредитним договором визначеного рішенням Диканського районного суду від 27 вересня 2010 року та зазначив, що на даний час у відповідача, ПАТ Укрсоцбанк відсутні підстави до подальшого стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.08.2006 року, так як позивач ОСОБА_2 свої договірні обов'язки виконав.

Представник відповідача, ПАТ Укрсоцбанк, в судове засідання не з"явився, а до суду подав письмове заперечення на позовні вимоги позивача, в якому вказує, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню. Так, позивачем не доведено жодної обставини, яка б давала змогу вважати дії нотаріуса такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. ПАТ "Укрсоцбанк", керуючись принципами диспозитивності, з метою захисту порушеного права кредитора, звернувся до суду за захистом порушеного права з підстав не виконання позивачем своїх обов"язків за Кредитним договором № 728/228-Ф від 21.08.2006 року. Рішенням Диканського районного суду від 27.09.2010 року з позивача та ОСОБА_4 за період часу з 21.08.2006 року по 17.08.2010 року на користь відповідача ПАТ "Укрсоцбанк" були стягнуті кошти в рахунок відшкодування заборгованості 133 368 грн. 85 коп., строкової заборгованості за відсотками - 3 734 грн. 32 коп, простроченої заборгованості за відсотками - 9 647 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 358 грн. 62 коп, штрафу за несвоєчасне повернення кредиту 3 167 грн. 78 коп., а всього 150 266 грн. 57 коп. Разом з тим, позивач по справі не виконав рішення суду, а тому задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/ застави є метою погашення заборгованості за тим самим кредитним договором.

З виконавчого напису нотаріуса № 6571 від 11.05 2017 року вбачається, що в рахунок коштів отриманих від реалізації предмету іпотеки, а саме будинку позивача, розташованого в с. Стасі по вул. Першотравневій, 24 Диканського району, пропонується задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання договору боржником, ОСОБА_2 кредитного договору за період з 21 травня 2014 року по 21 лютого 2017 року. Відповідно до проведених розрахунків, заборгованість за кредитом становить - 133 368 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 160 679, 89 грн. Загальна сума заборгованості становить 294 208 грн. 74 коп. Вказане стягнення, на думку представника відповідача, не є подвійним, оскільки, повноважними органами були вирішені питання за різні часові періоди, а також були використані кредитором способи захисту порушеного права, а тому не виключають один одного у випадку, якщо зобов'язання фактично не є виконаним після першого вжитого заходу, бо судове рішення є невиконаним. Кредитний договір, укладений позивачем, є діючим, а невиконання судового рішення боржником не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 ст. 625 ЦК України, оскільки, зобов'язання лишається не виконаним належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

Представник відповідача також вважає, що Кредитор, ПАТ "Укрсоцбанк", відповідно до укладеного з позивачем ОСОБА_5 договору № 728/228-Ф/1 від 21.08.2006 року, а саме п. 4.1, що у разі або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої, забезпечені іпотекою, вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 4.5.2 ОСОБА_5 договору № 728/228-Ф від 21.08.2006 року, Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За вказаних вище обставин, представник позивача просив суд відмовити в задоволенні позову позивача, а розгляд справи проводити в його відсутність.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Разом з тим, на адресу суду ним, згідно запиту суду, були надані копії документів, на підставі яких, був виданий виконавчий напас № 6571 від 11.05.2017року про звернення стягнення на житловий будинок та господарські будівлі (предмет іпотеки), які належать на праві власності ОСОБА_2, з метою відшкодування заборгованості по кредитному договору на загальну суму 294 208 грн. 74 коп., на користь ПАТ "Укрсоцбанк".

Представник третьої особи, Диканського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в судове засідання не з'явився, але на адресу суду від нього надійшов лист про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши наявні по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України та ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зіст. 213 ЦПК України,рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_2 21 серпня 2006 року з відповідачем по справі ПАТ "Уксоцбанк" уклав кредитний договір на суму 150 000 грн. на строк до 20 серпня 2021 року під 18 % річних. Кошти, визначені договором, він отримав, але свої зобов"язання, визначені умовами договору, не виконав. Внаслідок чого, станом на 17 серпня 2010 року, виникла заборгованість кредитним договором в сумі 150 276 грн. 57 коп., яку добровільно позивач не погашав. За вказаних обставин Кредитор, ПАТ "Уксоцбанк", звернувся з позовом до суду. Рішенням Диканського районного суду 27 вересня 2010 року позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як потім встановлено в суді, що 11. 05. 2017 року третьою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, було видано виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № 728/228-Ф від 21. 08. 2006 року, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та позивачем ОСОБА_2, так як останній не виконує взятих на себе обов"язків.

Цей виконавчий напис перебуває на виконанні у третьої особи Диканському районному відділі ДВС ГТУЮ у Полтавській області, по якому відповідно проводяться дії щодо його виконання.

При вчиненні виконавчого напису банк надав нотаріусу вимогу про погашення заборгованості, а також докази ії надсилання позивачу - квитанцію про поштове відправлення та опис вкладення в цінний лист, а так як строків повідомлення боржника законом не встановлено, то жодного порушення закону допущено не було. Сам факт надсилання письмової вимоги перед вчиненням виконавчого напису був нотаріусом перевірений.

Положення ст. 18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав, шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22. 02. 2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п. 289 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03. 03. 2004 року № 20/5за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до п. 283 цієї Інструкції в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Також, зідно п. 284 цієї Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України.

У разі стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання (Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 29. 06. 99 року № 1172).

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 31.01.1992 року "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" з подальшими змінами передбачено, що при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою ОСОБА_1 Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Також, вказаний Пленум, своєю постановою роз'яснив судам, що в справах щодо оспорювання виконавчого напису, боржник може оспорити в позовному провадженні лише правильність вимог, зазначених у виконавчому напису. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє в задоволенні цих вимог, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", для виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, ПАТ "Укрсоцбанк", були виконані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису та надані всі необхідні документи натаріусу для його вчинення, що підтверджують безпірність вимог.

Цей факт був підтверджений наданими до суду третьою особою по справі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, копіями документів, на підставі яких був виданий виконавчий напис № 6571 від 11.05. 2017 року про звернення стягнення на житловий будинок господарськими будівлями, які належать на праві власності позивачу ОСОБА_2, з метою відшкодування заборгованості ПАТ "Укрсоцбанку" на загальну суму 294 208 грн. 74 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нотаріус, при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Така ж правова позиція закріплена в п. 10 Узагальнення судової практики з розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07. 02. 2014 року, де зазначено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а перевіряє безспірність заборгованості в контексті наявності документів з урахуванням положень Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Натомість, спірність розміру заборгованості полягає в тому, що позивач може оспорити в позовному провадженні лише правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, що позивачем ОСОБА_2 здійснено не було та саме це доводить безспірність вимог відповідача, зазначених у виконавчому напису нотаріуса.

Крім цього, як вбачається із змісту самого кредитного договору, термін повернення основної суми заборгованості закінчується 20 серпня 2021 року, бо вказаний договір не був визнаний нікчемним, недійсним, припиненим, розірваним, тощо. ПАТ "Укрсоцбанк" правомірно нараховував плату за користування кредитними коштами (проценти).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем та його представником в суді не доведено про наявність оскарження розміру заборгованості ні на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, ні на момент розгляду даної справи в суді, хоча позивачу про наявну в нього заборгованість відповідачем було відомо ще в кінці березня 2017 року вимогою про усунення порушень та про добровільне виселення. Отже, у банку є належні та допустимі докази - документи, що засвідчують безспірність заборгованості позивача, які і були надані нотаріусу.

Отже, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису від 11. 05. 2017 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 діяв в межах Закону України "Про нотаріат", спірності розміру заборгованості судом не встановлено, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Твердження позивача та його представника щодо безпідставності вчинення напису є хибними, оскільки, виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом з суворим дотриманням ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та п. 3.1., 3.2 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на підставі наданих банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості: договір, виписка з рахунку боржника. В п. 13 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31 січня 1992 року, вказано, що при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актом з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. Виконавчий напис було вчинено в межах цього строку.

Також, суд вважає безпідставним твердження позивача та його представника, щодо їхнього посилання на те, що ніхто не може примусово позбавити житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а нотаріуси повинні відмовити у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребується майно, звернення, стягнення на яке забороняється законодавством України, виходячи з наступного.

Частинами першою та третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, згідно п. 4.1. ОСОБА_5 договору № 728/228-Ф/1 від 2108.2006 року у разі або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов"язання, Іпотекодержатель має право задовольнити, свої, забезпечені іпотекою, вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.5.2 ОСОБА_5 договору № 728/228-Ф від 21.08.2006 року Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач ОСОБА_2, згідно умов кредитного договору, отримував у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, та в тому числі, забезпеченості, повно усвідомлюючи юридичні наслідки, та ризики втрати майна/житла тощо у випадку невиконання взятих на себе зобов"язань, що не заперечується зібраними по справі належними доказами. Даний факт в суді не заперечував, в суді, і представником позивача.

За вказаних обставин, суд вважає, що вказане твердження позивача та його представника заявлене з метою уникнути повернення заборгованості по кредитному договору та матеріальної відповідальності за належне виконання договірних відносин.

На підставі викладеного, керуючись т. 11,15,16,18 ЦК України, ст.ст. 34,36,87,88 Закону України "Про нотаріат", Інструкцією "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", Законом України "Про іпотеку", Постановою Пленуму ВСУ № 2 від 31.01.1992 р. "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення зобов'язань проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів, з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: