Ухвала суду № 69868821, 27.10.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/3854/17

Провадження № 1-кс/0285/784/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року м. Новоград-Волинський

Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В., за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1, слідчого Саченко Ю.В., прокурора - Мартинюка В.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, за матеріалами кримінального провадження №12017060090001828 від 26 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що ОСОБА_2 органами досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин.

26 жовтня 2017 року близько 17 год. 40 хв., ОСОБА_2, перебуваючи біля приміщення грального клубу «Спорт Лото» по вул. Шевченка, 46 в м. Новограді-Волинському Житомирської області, побачив велосипед «FormulaBerkut», що належить ОСОБА_4, який вирішив умисно повторно викрасти.

З цією метою, без відриву у часі, ОСОБА_2 підійшов до вищевказаного велосипеда, та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2, шляхом обрізання велосипедного тросу, умисно, таємно, повторно викрав вищевказаний велосипед «FormulaBerkut», вартістю 3000 грн.

Після того, ОСОБА_2 з викраденим велосипедом залишив місце вчинення злочину та, розпоряджаючись ним на власний розсуд, а саме їхавши у напрямку вул. Левченка в м. Новограді-Волинському, був помічений сторонніми особами та потерпілим ОСОБА_4 Незважаючи на це, ОСОБА_2 продовжив діяти відкрито для сторонніх осіб, ігноруючи волю особи у володінні якої перебувало майно. Таким чином, ОСОБА_2, відкрито, умисно, повторно заволодів велосипедом «FormulaBerkut», який належить потерпілому ОСОБА_4

Діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3000 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

27 жовтня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючому, не одруженому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимому, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26.10.2017, відповідно до якого оглянуто відкриту ділянку місцевості по вул. Левченка в м. Новоград-Волинський біля триповерхового недобудованого прального комбінату, де виявлено ОСОБА_2, поруч з яким на травяному покритті знаходився спортивний велосипед салатового кольору, марки «FormulaBerkut», який вилучено до Новоград-Волинського ВП;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 від 26.10.2017 р.;

- показаннями свідка ОСОБА_5 від 26.10.2017 р.;

- постановою про визнання предметів речовими доказами, від 26.10.2017 р.;

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи наявність судимостей у ОСОБА_2, повторність злочинів, що підтверджується довідкою із АРМОР, є підстави вважати, що ОСОБА_2, може продовжити свою злочинну діяльність та знову вчинити кримінальне правопорушення, оскільки на шлях виправлення він не став.

ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він зник з місця вчинення злочину, переховувався від органів поліції.

Крім того встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 не одружений, не працює, вчинив кримінальне правопорушення повторно.Це свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, а тому слідчий вважає, що до ОСОБА_2, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

На даному етапі досудового розслідування зібрані докази, які вказують на наявність ризиків передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177КПК України (переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення).

З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється,з метою запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, є необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував. Вину у вчиненні злочинузаперечував. Пояснив, що велосипед взяв у тимчасове користування для поїздки в іншу частину міста у власних справах. Мав намір повернути велосипед того ж дня. Вимог власника про повернення велосипеду не чув. Був фактично затриманий працівниками поліції приблизно о 18-00 год. 26.10.2017 року.

Захисник також заперечував проти задоволення клопотання. Посилався на недоведеність ризиків, на які посилається слідчий. Просив обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.Відповідно до ч.2 даної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,27 жовтня 2016 року повідомлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючому, не одруженому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимий:

- 14.06.2012 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особистого майна; 01.07.2013 року звільнений з Житомирської ВК № 4 по відбуттю строку покарання;

- 21.12.2015 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Крім того, у провадженні Новоград-Волинського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозриу вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий суддя також вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суддя бере до уваги суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від чотирьох до шести років. Загроза можливого покарання вказує на ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, а також повторне вчинення кримінального правопорушення під час іспитового строку, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що запобігти ризикам, на які посилається сторона слідства, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів неможливо.

Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім визначених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року визначено, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З урахуванням обставин справи, суддя дійшов висновку, що існують ризики завдання шкоди суспільним інтересам, які не можуть бути усунуті застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ст. 209 КПК України, визначено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

З протоколу затримання особи вбачається, що підозрюваний затриманий о 21:30 год. 26.10.2017 року в порядку ст. 208 КПК України.

Разом з тим, з клопотання вбачається, що злочин вчинено приблизно о 17 год. 40 хв. 26.10.2017 року. Безпосередньо після вчинення злочину ОСОБА_2 переслідував потерпілий та працівники поліції. В судовому засіданні зясовано, що фактичне затримання підозрюваного відбулось приблизно о 18-00 год. того ж дня.

Отже, починаючи з вказаного моменту слід рахувати строк тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя згідно ч. 3 ст. 183 КПК України визначає підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставув розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 32000 грн.,оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Крім того, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя покладає на ОСОБА_2 обов`язки прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення,що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 395 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, строком на 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з 18:00 год. 26.10.2017 року.

Визначити строк дії даної ухвали до 18:00 год. 25.12.2017 року.

Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України розмір застави визначити у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 32000 грн., зобов'язавши ОСОБА_2 внести протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області 37317049000277, код за ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКС України м. Київ, призначення застава для Новоград-Волинського міськрайонного суду.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області із встановленою періодичністю та за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання/роботи.

Роз'яснити, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - у той же строк з моменту отримання її копії.

Повний текст ухвали оголошено 30.10.2017 р. о 09 год.

Слідчий суддя А.В. Помогаєв