Постанова № 6986813, 16.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-27349/09/1270

Категорія №2.11.15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 листопада 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лємба А.В.

в присутності представників:

від позивача: Поляк Ю.О., довіреність від 30.07.09;

від відповідача №1: Кіянко Д.В., довіреність №18911/10 від 14.10.09;

від відповідача №2: Мінаєва І.І., довіреність від 31.12.08.

за участю помічника прокурора Щербак Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, Головного Управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Луганське закрите акціонерне товариство «Автоклапан» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, Головного Управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України з рахунку «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» №31119030700004 в УДК у Жовтневому районі м. Луганська ГУДКУ у Луганській області, код платежу№14010200, МФО 804013, на користь Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан», код ЄДРПОУ 00231283, на поточний рахунок №2600701336 у ВАТ «Східно-промисловий комерційний банк», м. Луганськ, МФО 304706 бюджетну заборгованість з ПДВ по деклараціях за листопад 2008 року у розмірі 530453,00 грн., травень 2009 року у розмірі 283002,00 грн., червень 2009 року у розмірі 237969,00 грн. на загальну сумі 1051424,00 грн. та стягнути з відповідача №1 витрати по сплаті держмита в сумі 1700,00 грн.

В обгрунтовання позовних вимог представник позивача пояснив, що за результатами проведених перевірок, оформлених довідками: від 19.12.2008 року №1020/23-217/00231283 та від 18.08.2009 року №630/23-21700231283, відповідачем було підтверджено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого по деклараціям за листопад 2008 року у сумі 530453,00 грн., за травень 2009 року у сумі 283002,00 грн., за червень 2009 року у сумі 237969,00 грн., а всього на загальну суму 1051424,00 грн.

Але, підтверджені вказаними довідками суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача не перераховані. Позивач вказує, що набув право на отримання зазначеного бюджетного відшкодування у відповідності з чинним законодавством України і неотримання цього відшкодування порушує його права та інтереси.

16 листопада 2009року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у звязку з отриманням частки заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 530453,00 грн. по декларації за листопад 2008 року та просив суд стягнути з Державного бюджету України з рахунку «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» №31119030700004 в УДК у Жовтневому районі м. Луганська ГУДКУ у Луганській області, код платежу№14010200, МФО 804013, на користь Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан», код ЄДРПОУ 00231283, на поточний рахунок №2600701336 у ВАТ «Східно-промисловий комерційний банк», м. Луганськ, МІО 304706 бюджетну заборгованість з ПДВ по деклараціях за травень 2009 року у розмірі 283002,00 грн., червень 2009 року у розмірі 237969,00 грн., а всього на загальну сумі 520971,00 грн. та витрати по сплаті держмита в сумі 1700,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Представник відповідача №1 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю вимог.

Представник відповідача №2 Головного управління Державного казначейства України в Луганській області проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач звернувшись до адміністративного суду проти субєкту владних повноважень не сформулював і не представив фактів порушення його прав та інтересів у публічно-правових відносинах з боку другого відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання, юридична особа Луганське закрите акціонерне товариство «Автоклапан» (надалі ЛЗАТ «Автоклапан») зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.12.1993 року згідно свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи АОО№321972, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 0231283, адреса місцезнаходження, 91019, м. Луганськ, вул. Кірова, буд.43, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, згідно свідоцтва №100017112 від 29.01.2007 року зареєстроване платником податку на додану вартість із щомісячним звітним періодом.

Суд установив, що ЛЗАТ «Автоклапан» на виконання вимог п.4.1. ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон 2181-ІІІ), Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за номером №250/2054, до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська були подані податкові декларації з податку на додану вартість із зазначенням відємного значення податку (рядок 18.2, 21 та 25 декларацій), що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача, а саме:

- за листопад 2008 року вх.№74559 від 11.12.2008 року, відємне значення по податку на додану вартість у сумі 530453,00 грн.;

- за травень 2009 року вх.№9000161156 від 16.06.2009 року, відємне значення по податку на додану вартість у сумі 283002,00 грн.;

- за червень 2009 року вх.№9000435781 від 17.07.2009 року, відємне значення по податку на додану вартість у сумі 237969,00 грн.;

а всього на загальну суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 1051424,00 грн.

Фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська в період з 15.12.2008 року по 19.12.2008 року на підставі направлення від 15.12.2008 року №2102, згідно зі ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ЛЗАТ «Автоклапан» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень 2008 року в сумі 528500 грн. та листопад 2008 року в сумі 530453,00 грн., яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.10.2008 року по 30.10.2008 року, з 01.11.2008 року по 31.11.2008 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складена довідка від 19.12.2008 року №1020/23-217/00231283 (а.с.39-59), згідно з висновком якої перевіркою підтверджене відображене ЛЗАТ «Автоклапан» у декларації за жовтень 2008 року бюджетне відшкодування в сумі 528500 грн. та листопад 2008 року бюджетне відшкодування в сумі 530453 грн. (а.с.59).

Також, фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська в період з 03.08.2009 року по 14.08.2009 року на підставі направлення від 03.08.2009 року №515, згідно з п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ЛЗАТ «Автоклапан» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за травень 2009 року в сумі 283002 грн. та червень 2009 року в сумі 237969 грн., яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року, з 01.04.2009 року по 31.04.2009 року, з 01.05.2009року по 31.05.2009року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складена довідка від 18.08.2009 року №630/23-217/00231283 (а.с.80-100), згідно з висновком якої перевіркою підтверджене відображене ЛЗАТ «Автоклапан» у декларації за травень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 283002 грн. та червень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 237969 грн. (а.с.100).

З огляду на наявні у справі докази та фактичні результати проведених вищезазначених перевірок суд вважає, що відповідач установив обовязкову підставу отримання бюджетного відшкодування ЛЗАТ «Автоклапан», тобто наявність частини такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що в свою чергу обґрунтовує позовні вимоги позивача.

Суд погоджується з позивачем щодо необґрунтованості ненадання відповідачем висновків із сумами ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету, до органу Державного казначейства.

Відповідач не навів суду доказів, які б обґрунтовували невиконання ним приписів чинного законодавства.

Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Тому, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що безпосередньо порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року «Про податок на додану вартість» (надалі Закон №168/97-ВР).

У відповідності зі ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 1.8. ст. 1 Закону №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.5 і п.п. 7.7.6 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, виходячи із системного аналізу норм приведеного чинного законодавства з питань оподаткування суд дійшов висновку, що право ЛЗАТ «Автоклапан» на бюджетне відшкодування виникло через 70 днів після одержання ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська декларацій, відповідно за листопад 2008 року вх.№74559 від 11.12.2008 року - з 20.02.2009 року, за травень 2009 року вх.№9000161156 від 16.06.2009 року - з 25.08.2009 року, за червень 2009 року вх.№9000435781 від 17.07.2009 року - з 26.09.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку шляхом подання податковому органу податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2008 року, а також травень і червень 2009 року.

Таким чином, виходячи із смислу Закону №168/97-ВР, що бюджетне відшкодування це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, позивач цілком обґрунтовано набув право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно з чинним законодавством.

Зайвою сплатою податку у даному випадку є одержання при розрахунку відємного значення податкового зобовязання за результатами звітного період, а випадком, визначеним Законом є фактична сплата сум податку постачальникам товарів. Згідно п.1.7 ст.1 Закону №169/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, податкові накладні та платіжні доручення є документами, що підтверджують сплату покупцем - ЛЗАТ «Автоклапан» податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податкова накладна, яка видана Продавцем - Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Суд установив, що наявність податкових накладних і ВМД у ЛЗАТ «Автоклапан», за якими було визначено суми податкового кредиту за листопад 2008 року, а також травень і червень 2009 року було перевірено та підтверджено посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська за довідками від 19.12.2008 року №1020/23-217/00231283 (а.с.39-59) та від 18.08.2009 року №630/23-217/00231283 (а.с.80-100). Крім того, зазначені податкові накладні і ВМД надані позивачем у судовому засіданні як письмові докази, оскільки вони містять в собі відомості про обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

Таким чином, з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та документів, а також результатів перевірок, викладених у довідках від 19.12.2008 року №1020/23-217/00231283 та від 18.08.2009 року №630/23-217/00231283, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ЛЗАТ «Автоклапан», підтверджено наявність сум податку на додану вартість, які належить відшкодуванню на рахунок платника у банку по деклараціям за листопад 2008 року вх.№74559 від 11.12.2008 року в сумі 530453,00 грн.; за травень 2009 року вх.№9000161156 від 16.06.2009 року в сумі 283002,00 грн.; за червень 2009 року вх.№9000435781 від 17.07.2009 року в сумі 237969,00 грн.

Цей висновок суду ґрунтується й на результатах оформлення перевірок, проведених ДПІ у Жовтневому районі в м. Луганську, результати яких оформлені довідками від 19.12.2008 року №1020/23-217/00231283 та від 18.08.2009 року №630/23-217/00231283, що відповідає вимогам абзацу другому п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (далі Порядок №327), відповідно до якого Довідка це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання, а також податковими накладними (а.с.141-144), ВМД (а.с.122-128), реєстрами отриманих податкових накладних (а.с. 129-140), платіжними дорученнями (а.с. 145-154).

Для суду є неприйнятною позиція податкового органу щодо ненадання висновку до органу держказначейства з тих підстав, що під час проведення вищезазначених перевірок залишена не підтвердженою частина суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року. Суд вважає, що відповідач установив обовязкову підставу отримання бюджетного відшкодування ЛЗАТ «Автоклапан», тобто наявність частини такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що в свою чергу обґрунтовує позовні вимоги позивача.

За таких підстав податковий орган не обґрунтовано посилається на н аказ ДПА України від 18.08.2006 року №350, як на підставу для не надання висновків до Державного казначейства про відшкодування позивачу сум податку на додану вартість по декларації травень та червень 2009 року.

Також, цей висновок суду підтверджується й частковим відшкодуванням позивачеві заборгованості ПДВ у сумі 530453,00 грн. по декларації з листопад 2008 року, у звязку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог і просив відшкодувати залишок бюджетної заборгованості заборгованість з ПДВ по деклараціях за травень 2009 року у розмірі 283002,00 грн., червень 2009 року у розмірі 237969,00 грн., а всього у загальній сумі 520971,00 грн.

Закон України «Про податок на додану вартість» у підпункті 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 визначає, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та встановлює, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Тому, враховуючи саме вимоги підпунктів 7.7.2., 7.7.5., 7.7.6., 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 08.06.2001р. № 489/5680, статтями 2, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншим цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000 року, податковий орган на підставі довідок №1020/23-217/00231283 від 19.12.2008 року та №630/23-217/00231283 від 18.08.2009 року повинен був надати до органу Держказначейства висновки щодо відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по деклараціям за травень 2009 року в сумі 283002,00 грн. і за червень 2009 року в сумі 237969,00 грн.

Тому, враховуючи викладене суд вважає, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, так як проведеною перевіркою встановлено, що частина відємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд установив, що ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська висновок до Головного управління Державного казначейства України в Луганській про підтвердження права ЛЗАТ «Автоклапан» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за травень 2009 року в сумі 283002,00 грн. і за червень 2009 року в сумі 237969,00 грн. не направлявся.

Згідно статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обовязкових платежів та інші.

Відповідно до п.4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.06.1997 року №209/72 (в редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року №200/86) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером №489/5680, передбачено, що у разі ненадання висновку щодо відшкодування ПДВ, повернення сплаченого податку здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за травень 2009 року в сумі 283002,00 грн. і червень 2009 року в сумі 237969,00 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У звязку з цим суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача у справі щодо стягнення з Державного бюджету України з рахунку «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» №31119030700004 в УДК у Жовтневому районі м. Луганська ГУДКУ у Луганській області, код платежу№14010200, МФО 804013, на користь Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан», код ЄДРПОУ 00231283, на поточний рахунок №2600701336 у ВАТ «Східно-промисловий комерційний банк», м. Луганськ, МФО 304706 бюджетну заборгованість з ПДВ по деклараціях за травень 2009 року у розмірі 283002,00 грн. (а.с. 9-12) і червень 2009 року у розмірі 237969,00 грн. (а.с. 18-21), а всього на загальну сумі 520971,00 грн., відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно платіжного доручення №2286 від 02.11.2009 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська в сумі 1700,00 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, Головного Управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути Державного бюджету України з рахунку «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» №31119030700004 в УДК у Жовтневому районі м. Луганська ГУДКУ у Луганській області, код платежу№14010200, МФО 804013, на користь Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан», код ЄДРПОУ 00231283, на поточний рахунок №2600701336 у ВАТ «Східно-промисловий комерційний банк», м. Луганськ, МФО 304706 бюджетну заборгованість з ПДВ по деклараціях за травень 2009 року у розмірі 283002,00 грн., червень 2009 року у розмірі 237969,00 грн. на загальну сумі 520971,00 грн.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан» судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20 листопада 2009 року.

СУДДЯ: