Ухвала суду № 69866714, 19.10.2017, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3891/14-ц

Провадження № 6/589/120/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко В.В.

державного виконавця Дудко Л.С.

представника стягувача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка подання заступника начальника Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2017 року заступник начальника Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 звернулась до суду із поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на виконанні у вказаному відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу № 1819/5980/12 від 21.01.2013р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 3544,36 грн., виконавчого листа № 2-1558/2007 від 08.01.2008р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 1647,18 грн., а також судового наказу № 589/3891/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 7993,95 грн. Боржник від виконання судових рішень ухиляється та борги не сплачує.

В судовому засіданні державний виконавець на задоволенні клопотання наполягав з підстав зазначених у ньому.

Представник стягувача, який з’явився в судове засідання, клопотання також підтримав.

Сторони та інші заінтересовані особи в судове засідання не викликались, згідно ч. 2 ст. 376 ЦПК України.

Дослідивши матеріали подання та заслухавши думки державного виконавця і представника стягувача, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу № 1819/5980/12 від 21.01.2013р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 3544,36 грн., виконавчого листа № 2-1558/2007 від 08.01.2008р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 1647,18 грн., судового наказу № 589/3891/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 7993,95 грн.

Державним виконавцем проводились певні заходи з приводу розшуку коштів і майна боржника та отримані відповіді органів ДФС України та ПФУ про відсутність відомостей про джерела отримання доходів боржником, а також про те, що боржник за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, пенсію не отримує. З отриманих відповідей з відповідних Державних реєстрів державним виконавцем з’ясовано, що у боржника не має у власності ані об’єктів нерухомого майна, ані транспортних засобів. Крім того, при виході 30.11.2016р., 16.06.2017р. державного виконавця за адресою боржника двері ніхто не відчинив, та державним виконавцем у дверях залишено виклик.

Зважаючи на доводи державного виконавця, слід зупинитися на наступному.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла. Так, у частинах 1, 2 ст. 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України та п. 12 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

При зверненні до суду державному виконавцю слід довести, що житло належить боржнику або він має право користування ним, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що боржника було повідомлено про проведення виконавчих дій з виходом до вказаного житла, про призначення часу і дати проведення виконавчих дій чи обізнаність боржника про проведення виконавчих дій саме 30.11.2016 та 16.06.2017 року. Встановлений в актах факт, що при здійсненні виходу за адресою боржника потрапити до квартири не виявилось можливим, окільки двері ніхто не відчинив, не свідчить про перешкоджання у вчинені виконавчих дій боржником.

Крім того, державним виконавцем на надано доказів, що станом на час проведення виконавчих дій боржник має право користування зазначеним житлом.

Таким чином, подані матеріали про примусове проникнення до житла боржника не свідчать про те, що боржник належним чином повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, останній чинив цьому перешкоди та не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.

Більш того, враховуючи, що порушене державним виконавцем питання стосується примусового виконання у тому числі двох судових наказів, при цьому, саме суми боргу за цими судовими наказами складають основну частку загальної суми заборгованості боржника, суд вважає за необхідне звернути державного виконавця на наступне.

Пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз’яснено, що на судові накази поширюються положення статей 369 - 373, 377, 378, 379, 380 ЦПК щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового наказу.

Відповідно до цього пункту постанови ВССУ № 14 положення ст. 376 ЦПК про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи на судові накази не поширюється, на що звертав увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму Узагальненні від 01.07.2015р. «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах». Тобто питання про примусове проникнення до житла особи взагалі не може порушуватися під час виконання судових наказів.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає правомірним у задоволенні подання державному виконавцю відмовити.

Керуючись ст..ст. 208-209, 376 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені подання заступника начальника Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3 Володимирівни- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_4