Постанова № 6986478, 28.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-24810/09/1270

Категорія № 6.13                                                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«28» жовтня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Лустіной Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» про стягнення заборгованості по внесках на  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом  до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир», в якому зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Візир» зареєстровано як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Новоайдраському районі  Луганської області 05.07.2000 року. Відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. В порушення вимог законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Візир» своєчасно не сплачує страхові внески, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 20.06.2009 року становить 5055,93 грн. за травень 2009 року.  У зв’язку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін не сплачені, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.6 Закону надіслано вимогу про сплату боргу №Ю-1136 від 08.07.2009 року на суму 5055,93 грн., яку відповідач отримав 14 липня 2009 року, але в рахунок сплати боргу за вказаною вимогою коштів не надходило, у зв’язку з чим позивач просить  стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» заборгованість по  сплаті внесків у сумі 5055,93 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином.  

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.    

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Візир»зареєстрований як юридична особа Новоайдарською районною державною адміністрацією 27.06.2000 року за №33 (арк. справи 10) та зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в  Новоайдарському районі Луганської області як платник страхових внесків 30.06.2008 року (арк. справи 13).

Згідно з ч. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст.106  передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У травні 2009 року відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області надавався розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Загальна сума страхових внесків за цей період склала 5055,93 грн. (арк. справи 12)  

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058  страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У зв’язку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін не сплачені, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.6 Закону надіслано вимогу про сплату боргу №Ю-1136 від 06.07.2009 року на суму 5055,93 грн. (арк. справи 14). До теперішнього часу заборгованість сплачена не була.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що адміністративний позов  управління Пенсійного фонду України в Новойадарському районі Луганської області до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» про стягнення заборгованості по внесках на  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 , ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:    

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новойадарському районі Луганської області до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» про стягнення заборгованості по внесках на  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» (р/р 260063010137 у Новоайдарському відділенні Ощадного банку №3127, МФО 64199, код 30887897, пер.Сосновий,7а, с.Муратово) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області ( смт.Новоайдар, вул. Пролетарська, буд. 20, р/р25605313748, р/р 25606312748 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, ід. код 21792577), заборгованість (недоїмку) по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  в сумі  5055,93  грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 02 листопада 2009 року.

Суддя