Постанова № 6986414, 06.08.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2009 року Справа 2а-23852/09/1270                                                                                     Категорія 6.13

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при  секретарі: Гапоновій І.В.

в присутності сторін:

представник позивача – не з’явився.

відповідач – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства „Механізатор” про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 27636,86 грн.

                                В С Т А Н О В И В :

24 червня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства „Механізатор” про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 27636,86 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ВАТ „Механізатор” був зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 08.04.1991 року.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17, п.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

Але в порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим станом на 01.04.2009 року у нього утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України по сплаті внесків за період з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року у сумі 27636,86 грн.

Згідно ч.  З ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” управлінням Пенсійного фонду України на адресу відповідача була направлена вимога № 215/4 від 02.04.2009 року з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вимогу отримав 06.04.2009 р., не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду України суму боргу.

Однак до цього часу в добровільному порядку відповідач суму заборгованості не перерахував.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву та просив суд справу розглянути без його участі.    

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ВАТ „Механізатор” був зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 08.04.1991 року.

Відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим станом на 01.04.2009 року у нього утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України по сплаті внесків за період з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року у сумі 27636,86 грн, що підтверджується розрахунком суми страхових внесків, що підлягають сплаті.

Згідно ч.  З ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” управлінням Пенсійного фонду України на адресу відповідача була направлена вимога № 215/4 від 02.04.2009 року з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вимогу отримав 06.04.2009 р., не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду України суму боргу.

До наступного часу борг не сплачений.

Згідно з Конституцією України держава зобов'язана забезпечити належний рівень життя своїх громадян. Для здійснення цієї мети та виконання інших соціальних програм держави, всі юридичні та фізичні особи зобов'язані сплачувати податки і збори відповідно до вимог законодавства.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в

Згідно ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, п. 6 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджені матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст.2, 112, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства „Механізатор” про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 27636,86 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Механізатор” (код ЄДРПОУ 01240769), недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 27636,86 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 304665, код 21792459).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ