Ухвала суду № 69862195, 25.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 р.Справа № 820/601/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017р. по справі № 820/601/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙКІВПІСОК"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №287 від 01.09.2016 "Про встановлення термінів для усунення порушень" (п. 824 додатку до даного наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, якими встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра") у частині встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. № 865;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.12.2016р. № 490 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр", яким внесено зміни до пункту 2 додатку 1 наказу Держгеонадр від 16.11.2016 р. № 431 у частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4625 від 18.12.2007 р., власником якого є ТОВ "Лейківпісок" та надання останньому 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 15 Додатку до Наказу Держгеонадр від 19.12.2016 р. № 490 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена").

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що наказ Державної служби геології та надр України №287 від 01.09.2016 р. у частині встановлення ТОВ "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та наказ № 490 від 19.12.2016 р. в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4625 від 18.12.2007 р., власником якого є ТОВ "Лейківпісок", надання останньому 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 15 Додатку до Наказу Держгеонадр від 19.12.2016 р. № 490 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена") є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року у справі № 820/601/17 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців(а.с.12).

Позивачем на підставі наказу №363 від 31.07.2012 року отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №4625 від 18.12.2007 року(а.с.11).

Однак, 23.01.2017 року ТОВ "Лейківпісок" отримано лист Державної служби геології та надр України від 27.12.2016 року №24403/13/14-16(а.с.21), яким повідомлено позивача, що у зв'язку з невиконанням останнім наказу Держгеонадр від 01.09.2016 р. №287 (а.с.24) щодо проведення у визначений термін повторної державної експертизи, відповідно до вимог пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, Держгеонадра наказом від 19.12.2016 р. №490(а.с.26) внесено зміни до пункту до пункту 2 додатку 1 наказу Держгеонадр від 16.11.2016 р. №431, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №4625 від 18.12.2007 р., власником якого є позивач, та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Крім того, у листі від 27.12.2016 року №24403/13/14-16 вказано, що у разі ненадання інформації про усунення порушень у визначений термін, буде розглянуто питання щодо припинення права на користування надрами у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з наказами від 01.09.2016 р. №287 та від 19.12.2016 р. №490 Державної служби геології та надр України позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті спірного наказу визначив як підставу нечинну норму законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Статтею 15 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Матеріалами справи встановлено що строк дії дозволу №4625 від 18.12.2007 року на користування надрами, виданий позивачу, встановлено до 18.12.2027 року(а.с.11).

Відповідно до ч. 1, ст. 45 Кодексу України про надра для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року №865 згідно п. 25 якого (у редакції, чинній до 26.03.2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» внесені зміни до пункту 25 Положення №865 та викладено у наступній редакції: «Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011 року.

Відповідно до положень п. 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005 року, - визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.

Таким чином, враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», якою внесені зміни до пункту 25 Положення №865, втратила чинність 12.01.2011 року, а попередня редакція пункту 25 Положення №865 не відновлювалась, тому з цього моменту попередня та наступна редакції пункту 25 Положення №865 не є чинними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 25 Положення №865 у жодній із вищевказаних редакцій не діяли, а отже Державна служба геології та надр України в наказі №287 від 01.09.2016 року визначила підставу для прийняття спірного наказу нечинну норму Положення №865.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність прийнятого Державною службою геології та надр України наказу від 01.09.2016 р. № 287 "Про встановлення термінів для усунення порушень" (п. 824 додатку до наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, якими встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра") у частині встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. № 865.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року у справі № 820/601/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2017р. по справі № 820/601/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2017 р.