Ухвала суду № 69861683, 25.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2017 рокусправа № 804/3509/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю:

представника апелянта: ОСОБА_1,

позивач: ОСОБА_2,

третя особа: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №804/3509/17 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпро ради, публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

01 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, орган Опіки та піклування Новокадацької районної у м. Дніпро ради, в якій, з урахуванням доповнень від 31.07.2017 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення індексний номер 32967779 від 16.12.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570);

- скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 18076898 вчинений 13.12.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570);

- стягнути з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі;

- скасувати запис про державну реєстрацію про право власності номер 18076898 від 13.12.2016 року та зобов'язати державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності. Номер запису про право власності 18076898, дата, час державної реєстрації 13.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 протиправно проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з наявністю заборони її відчуження, а також у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Поряд з цим, у даній квартирі зареєстровані та проживають малолітні діти, проте всупереч положенням законодавства, в т.ч. щодо охорони дитинства, відповідач зазначені факти не перевірив, на необхідність отримання дозволу на відчуження майна від органу опіки та піклування за зазначених обставин уваги не звернув.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасувано рішення індексний номер 32967779 від 16.12.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк".

Скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 18076898, вчинений 13.12.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк".

Зобов'язано державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, номер запису про право власності 18076898 від 13.12.2016 року.

Не погодившись з постановою суду ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що враховуючи характер спірних відносин які становлять предмет доказування у справі, дана адміністративна справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підстверджено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" (банк) та ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір від 31 травня 2007 року № DNU0G100001255, відповідно до умов якого, позичальник отримала кредит в розмірі 44000,00 дол. США на купівлю житла та сплату страхових платежів, з терміном повернення до 31.05.2027 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ОСОБА_5 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір іпотеки від 31 травня 2007 року № DNU0G100001255, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира, за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2013 року, яке набрало законної сили 27.01.2014 року, встановлено юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 з ОСОБА_5 в період з січня 2005 року по 26 жовтня 2007 року, а також визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири № 163, загальною площею 45,20 кв. м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1.

ПАТ "КБ "ПриватБанк" звернулось до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

За наслідками розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, відповідачем прийнято рішення від 16 грудня 2016 року №32967779 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис про реєстрацію права власності від 13.12.2016 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк".

Правомірність та обґрунтованість рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального окружу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис про реєстрацію права власності від 13.12.2016 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно правовим, а тому його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

В свою чергу, захист права власності на майно, речового права на чуже майно, регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень).

Так само, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку з чим, суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку також цивільного судочинства.

Суд звертає увагу, що у даній справі спірні правовідносини пов'язані із невиконанням (неналежним виконанням), на думку позивача, умов цивільно-правової угоди внаслідок чого відбулась реєстрація права власності на майно за іншою особою, відтак, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

З урахуванням зазначеного, з огляду на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд першої інстанції, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. (Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України викладеною в постановах від 14.06.2016 року та від 11 квітня 2017 року)

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що спірні відносини, що є предметом розгляду у даній справі, не носять публічно-правовий характер та не відповідають суб'єктному складу, визначеному приписами КАС України, а відтак заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами КАС України ознак адміністративної юрисдикції.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. 157, ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст..198, ст. 203, ст. 206 КАС України суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі 804/3509/17 - скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай