Ухвала суду № 69861681, 25.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: Рєзнік О.І., Трубщина Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року у справі №804/394/16 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу №2753к від 14.12.2015 року, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року у справі №804/394/16 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції фактично виходив з того, що позивач двічі поспіль без поважної причини не прибув до судового засідання. Однак, вказані висновки суду на думку позивача не відповідають дійсним обставинам справи, так, 22 серпня 2017 року позивач направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 28.08.2017 року. 28.08.2017 року позивачем на адресу суду було направлено додаткові докази у справі, про розгляд клопотання про долучення доказів позивача не повідомлено. Наступний розгляд справи було призначено судом на 04.09.2017 року, про час та місце розгляду справи позивача повідомлено телефонограмою та повісткою, надісланою на електронну адресу, однак позивач забув про час та місце розгляду справи, а з тексту повістки не зміг зрозуміти на коли саме призначили розгляд справи, оскільки остання роздрукована некоректним шрифтом.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом обставинам справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.01.2016р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 27.04.2017р., просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №2753к від 14.12.2015р. щодо звільнення позивача з посади старшого прокурора прокуратури Центрально-Міської прокуратури м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та органів прокуратури Дніпропетровської області;

- зобов'язати прокуратуру Дніпропетровської області змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та органів прокуратури на дату видачі йому трудової книжки 21.12.2015р.;

- поновити позивача на роботі в органах прокуратури Дніпропетровської області;

- поновити позивача на посаді рівнозначній тій, яку позивач займав до звільнення, яка існує на даний момент;

- стягнути на користь позивача з прокуратури Дніпропетровської області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Справу було призначено до розгляду на 22 серпня 2017 року.

22 серпня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів позивачем.

22 серпня 2017 року справу було призначено до розгляду на 28 серпня 2017 року на 11:45 годину.

Згідно матеріалів справи позивача про час та місце розгляду справи повідомлено телефонограмою та шляхом направлення повістки про виклик до суду на його електронну пошту. (а.с. 136-138 т. 2).

28 серпня 2017 року ОСОБА_1 до суду не прибув, причини неявки не пояснив, подав клопотання про доручення до матеріалів справи рейтингових списків із зазначенням підсумкового балу працівників. (а.с. 140 т. 2)

У зв'язку з неявкою позивача до суду, розгляд справи було відкладено на 04 вересня 2017 року, про час та місце наступного судового засідання позивача повідомлено телефонограмою та шляхом направлення повістки про виклик до судового засідання електронною поштою. (а.с. 167-169 т. 2).

04 вересня 2017 року позивач також не прибув до суду, у зв'язку з чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, два рази поспіль без поважної причин не прибув до суду, не направив клопотання про відкладення розгляду справи або розгляду справи у його відсутність.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Встановлені обставини справи свідчать, що позивач двічі поспіль, 28 серпня 2017 року та 04.09.2017 року, без поважної причини не прибув до судового засідання суду першої інстанції, про причини неявки не повідомив, не надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Позивач наголошує, що 28 серпня 2017 року він надав суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів, а також 28 серпня 2017 року та 04 вересня 2017 року він фактично не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки повістки про виклик до судового засідання надруковані невідомим шрифтом, на підтвердження вказаного факту позивачем долучено до матеріалів справи повістки, які роздруковані без допомоги програми PDF редактору (а.с.187-188 т. 2).

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що подання до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів не має за собою наслідків звільнення позивача від необхідності з'явитись до суду для участі у судовому засіданні, та відповідно не звільняє позивача від наслідків повторної поспіль неявки до суду, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Подання додаткових доказів до суду є правом особи - сторони у справі, учасника судового процесу, передбаченим ст. 49 КАС України, яке реалізується автономно від інших передбачених вказаною статтею прав та не створює будь-яких інших додаткових прав чи обов'язків для суду та інших учасників процесу крім тих, що пов'язані безпосередньо з розглядом клопотання та вирішенням питання щодо долучення до матеріалів справи поданих документів.

Відтак, сам факт подання позивачем 28.08.2017 року до суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів не може свідчити про поважність підстав не прибуття до суду.

Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно того, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи належним чином, оскільки надіслані повістки надруковані невідомим йому штрифтом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, однією з підстав для залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття позивача до суду без наявності поважних причин за умови, що позивач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

У відповідності до ч. 3 ст. 33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Згідно із ч. 1 ст. 34 КАС України, у повістці про виклик зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); 6) у разі необхідності - пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази; 7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду; 8) роз'яснення наслідків неприбуття до суду; 9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

Відповідно до ч1, та ч. 2 ст. 38 КАС України, виклик шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою

1. Суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

2. Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Отже, чинним законодавством передбачено декілька альтернативних варіантів повідомлення осіб, які беруть участь у справі про виклик їх до судового засідання: 1) повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом надіслання повітки про виклик до суду поштовим зв'язком, 2) надіслання тексту повістки електронною поштою; 3) повідомлення тексту повістки телефонним або факсимільним зв'язком. 3) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було повідомлено позивача про виклик у судові засідання, які мали місце 28.08.2017 року та 04.09.2017 року шляхом надіслання тексту повістки електронним зв'язком, а також шляхом повідомлення про виклик до судових засідань телефонограмами. (а.с.140, 167-169).

Факт отримання телефонограм від працівника суду позивачем не заперечується, враховуючи дату отримання позивачем інформації про час та місце розгляду справи в телефонному режимі, а саме: 22.08.2017 року - повідомлено позивача про судове засідання, яке відбудеться 28 серпня 2017 року та 28.08.2017 року - повідомлено позивача про судове засідання яке відбудеться 04 вересня 2017 року, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що з наявних в матеріалах справи повісток про виклик до суду осіб, які беруть участь у справі, вони мітять всі необхідності реквізити та відповідають ст. 34 КАС України щодо своєї форми та змісту.

Той факт, що позивач не зміг роздрукувати текст повістки за допомогою PDF редактора, що призвело до неможливості зрозуміти їх зміст, а також те, що позивач забув на яку дату призначено розгляд справи, не може свідчити про поважність підстав не прибуття до суду.

Статтею 49 КАС України задекларовано право особи знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

В свою чергу, на думку суду, зазначеному праву кореспондує й інші права, процесуальні та технічні засоби, які надають можливість особі, яка після отримання телефонограми або електронного повістки про виклик до суду з незалежних від неї обставин забула або загубила інформацію про час та місце розгляду справи, вживати необхідних дій для отримання інформацію про рух відповідної справи.

Так, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач отримавши повістки, які він не зрозумів, а також забувши про час та місце розгляду справи, не позбавлений був можливості з'ясувати інформацію про рух справи за допомогою телефонного або електронного звернення до суду, або за допомогою Інтернет ресурсу «електронний суд», через веб-портал «Судова влада» на сторінці суду першої інстанції, або шляхом особистого звернення до співробітників суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, обов'язку суду повідомити особу про час та місце розгляду справи кореспондує також обов'язок особи, яка бере участь у справі у разі неможливості прибуття до суду надати клопотання про відкладення розгляду справи та повідомити суд про причини неявки, або особисто з'явитись за викликом суду чи забезпечити явку свого повноважного представника.

Судом встановлено, що позивач жодних дій для з'ясування забутої ним інформації про призначення справи до розгляду не здійснив, не повідомив суд про причини неприбуття до судового засідання 28.08.2017 року та 04.09.2017 року та клопотань про відкладення розгляду справи, з підстав зокрема незрозумілості змісту отриманих повіток до суду не подавав.

Відтак, обставини, на які позивач посилається як на поважні підстави неприбуття до судових засідань, які мали місце 28.08.2017 року та 04.09.2017 року, носять суб'єктивний характер, тому вони не можуть слугувати скасуванню оскаржуваної ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не з'явився в судове засідання двічі поспіль без поважних причин 28.08.2017р. та 04.09.2017р. відповідно, при цьому позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотримання вимог норм процесуального права, доводи позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, відтак, підстави для зміни або скасування ухвали відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст.199, ст. 206 КАС України суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року у справі 804/394/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай