Постанова № 69860324, 24.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа № 809/1231/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Назарук В.М.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування припису №33-ДК/0022 від 17.07.2017, -

ВСТАНОВИВ:

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування припису №33-ДК/0022 від 17.07.2017.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області протиправно організувало проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів земельних ділянок, які належать позивачу на праві постійного користування, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та його працівники не наділені повноваженнями на проведення вказаних перевірок. Також, позивач вказав на безпідставність складання акту перевірки від 19.05.2017 №4.3-12/16, оскільки зазначені в ньому порушення вимог земельного законодавства не відповідають дійсності. В звязку з наведеним, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України оскаржує винесений відповідачем припис від 17.07.2017 №33-ДК/0022, підставою для прийняття якого слугувало виявлене під час проведення вищевказаної перевірки та зафіксоване в акті 19.05.2017 №4.3-12/16 порушення у вигляді використання позивачем земель не за цільовим призначенням. Представник позивача зазначив, що земельні ділянки площею 740,4608 га на території Підпечерівської та Підлузької сільських рад, які належать позивачу на праві постійного користування, використовуються за цільовим призначенням та у відповідності до статутної діяльності Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представники Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо задоволення позову заперечили з підстав, наведених в письмовому запереченні від 25.09.2017 №9-9-0.6-7791/0/2-17 (а.с.77-83). В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що відповідач у відповідності до Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області наділений повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, шляхом проведення відповідних перевірок та у разі виявлення порушень можуть приймати приписи, які є обовязковими до виконання. Представники відповідача повідомили суд, що позивач допустив порушення у вигляді нецільового використання земельних ділянок, які належать йому на праві постійного користування, а тому припис від 17.07.2017 №33-ДК/0022 прийнятий відповідачем правомірно. В звязку з наведеним, просили суд в задоволенні позову відмовити.

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив суд, що діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою, що підтверджується копією статуту позивача, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 11.11.2016 (а.с.13-22).

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України безпосередньо підпорядкована Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основний вид економічної діяльності позивача вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.23).

На підставі рішень Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справах №351/5, №352/5, №353/5, №354/5 Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук було видано державні акти про право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, №000255, №000256, №000257 на території земель Угорницької, Микитинецької, Підпечерівської та Підлузької сільських рад для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства (а.с.24-35).

Згідно пункту 4 статуту позивача, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 11.11.2016, встановлено, що правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Зокрема, правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук згідно наказу Української академії аграрних наук №29 від 25.02.1999 був Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. На підставі Постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011 «Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України» та наказу №10 від 25.01.2012 «Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН» була створена Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

В матеріалах справи також міститься лист позивача від 23.06.2017 №01/8-136 в якому повідомлено державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про те, що правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та про право позивача користуватися земельними ділянками, вказаними в державних актах про право постійного користування землею серії ІФ №000254, №000255, №000256, №000257 на території земель Угорницької, Микитинецької, Підпечерівської та Підлузької сільських рад (а.с.43).

Окрім цього, згідно пункту 7 статуту позивача, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 11.11.2016, Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України підпорядковане, як самостійний статутний субєкт з правами юридичної особи, Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України з місцезнаходженням в селі Підпечери, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

Суд встановив, що 19.05.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та м. Івано-Франківську та Тисмениці Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при набутті права, використанні, здійсненні заходів з охорони земель та в частині родючості ґрунтів за зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення, своєчасним проведенням заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, які перебувають у користування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на території Підлузької, Підпечерівської сільських рад Тисменицького району Івано-Франківської області.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за обєктом земельної ділянки від 19.05.2017 №4.3.-12/16, в якому зафіксовані порушення вимог земельного законодавства. Так, під час вищевказаної перевірки державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 виявив, зокрема, використання позивачем земель не за цільовим призначенням, що слугувало підставою для прийняття 17.07.2017 припису №33-ДК/0022, яким зобовязано директора Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства (а.с.47-48).

Вважаючи наведений припис відповідача від 17.07.2017 №33-ДК/0022 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Щодо наявності у відповідача підстав для проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Так, правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, та визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №910-р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функції і повноваження Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

В свою чергу, діяльність Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області регламентована Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, та розміщене у вільному доступі на сайті відповідача за посиланням http://ivano-frankivska.land.gov.ua.

Відповідно до пункту 1 вищевказаного Положення, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно підпунктів 30 та 31 пункту 4 наведеного Положення, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, в також обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використанням не за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

При цьому, пунктом 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області також встановлено, що посадові особи відповідача в межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавства порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обовязкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобовязання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Аналогічні положення містяться в статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до якої державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

На підставі наведеного, суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області наділене необхідними повноваженнями на здійснення перевірок з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В даному випадку, наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 16.05.2017 №85 затверджено План роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на ІІ квартал 2017 (а.с.86). Відповідно до пункту 1.3 наведеного Плану роботи протягом ІІ кварталу 2017 було заплановано організацію та здійснення перевірок дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, що належать до сфери управління Національної академії аграрних наук: на території Підлузької, Підпечерівської сільських рад Тисменицького району, на території Микитинецької, Угодницької сільських рад Івано-Франківської міської ради та м. Коломи, Великокамянської, Малокамянської, Годи-Добродівської, Пядицької сільських рад Коломийського району (а.с.87-88).

10.05.2017 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняло наказ №52-і «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», згідно пункту 1 якого встановлено здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, що належать до сфери управління Національної академії аграрних наук України на території Підлузької, Підпечерівської сільських рад Тисменицького району Івано-Франківської області, використовуються Державним підприємством «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (а.с.90).

При цьому, пунктом 2 наказом №52-і від 10.05.2017 доручено державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області головним спеціалістам відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та м. Івано-Франківську та Тисмениці Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у термін з 10.05.2017 по 19.05.2017 здійснити зазначений в пункті 1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, доводи позивача про відсутність в державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_5 повноважень на проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства за обєктом земельної ділянки та підписання акту такої перевірки від 19.05.2017 №4.3-12/16, є безпідставними та не відповідають дійсності.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного припису від 17.07.2017 №33-ДК/0022, то суд зазначає наступне.

Згідно змісту даного припису від 17.07.2017 №33-ДК/0022 підставою для його прийняття слугувало виявлене під час проведення вищевказаної перевірки та зафіксоване в акті перевірки від 19.05.2017 №4.3-12/16 порушення у вигляді використання позивачем земель не за цільовим призначенням. Зокрема, в приписі зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідно до державних актів на право постійного користування землею серії ІФ №000256 та №000257, зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3 та №4, надані для дослідних і навчальних цілей (КВЦПЗ 01.09), пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства (КВЦПЗ 01.10), площею 740,4608 га на території Підпечерівської та Підлузької сільських рад за межами населених пунктів, використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01), шляхом здійснення виробництва та відчуження сільськогосподарської продукції Фермерському господарству «ПЕРСЕЙ АГРО». Враховуючи зазначене та керуючись статтею 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статтями 18-1 та 19 Закону України «Про охорону земель», Положенням про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 17.11.2016 №308, приписано в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства. Про виконання даного припису повідомити до 17.08.2017 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (а.с.47-48).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

При цьому, статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Як встановлено судом вище, позивач користується земельними ділянками на території земель Підпечерівської та Підлузької сільських рад на підставі державних актів про право постійного користування землею серії І-ІФ №000256, №000257, які видані на виконання рішень Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справах №352/5, №354/5 (а.с.30-35). Згідно вищевказаних актів про право постійного користування землею серії І-ІФ №000256, №000257, землю надано для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства.

Суд звертає увагу на те, що на час видання наведених актів про право постійного користування землею серії І-ІФ №000256 та №000257 був чинним Земельний кодекс України від 18.12.1990, стаття 2 якого містила поділ всіх земель України за цільовим призначенням на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, звязку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.

При цьому, стаття 47 Земельного кодексу України від 18.12.1990 визначала землі сільськогосподарського призначення як землі надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Згідно статті 48 Земельного кодексу України від 18.12.1990 землі сільськогосподарського призначення передавались у власність і надавались у користування, зокрема, сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства.

В свою чергу, стаття 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (із відповідними змінами) містить визначення земель сільськогосподарського призначення, відповідно до якого, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно частини 3 статті 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (із відповідними змінами), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Тобто, новий Земельний кодекс України від 25.10.2001 (із відповідними змінами) не передбачає можливість надання сільськогосподарським науково-дослідним установам земель сільськогосподарського призначення для ведення сільського господарства, як це було передбачено статтею 48 Земельного кодексу України від 18.12.1990, що був чинний на час надання позивачу відповідних земельних ділянок на праві постійного користування землею.

Наведене положення також відображене в Класифікації видів цільового призначеня земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, яка прийнята на виконання статті 19 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (із відповідними змінами), та згідно пункту 1.2 та 1.3 даної Класифікації застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі та для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Так, в секцію «А» розділу 01 Класифікації видів цільового призначення земель входять землі сільськогосподарського призначення, однак в підрозділах з 01.01 по 01.14 даної категорії земель не має окремого підрозділу, який одночасно включав би призначення землі для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства.

Натомість, Український класифікатор цільового використання землі, затверджений листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 24.04.1998 №14-1-7/1205, який прийнятий у відповідності до статті 2 Земельного кодексу України від 18.12.1990, що закріплювала види цільовим призначенням землі, в пункті 2 «Землі сільськогосподарського призначення» містить підпункт 2.3 «Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства».

Таким чином, Земельний кодекс України від 18.12.1990 та Український класифікатор цільового використання землі, затверджений листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 24.04.1998 №14-1-7/1205 надали можливість позивачу використовувати відповідні земельні ділянки на території земель Підпечерівської та Підлузької сільських рад не тільки для ведення дослідних і навчальних цілей та пропаганди передового досвіду, але й для ведення сільського господарства, що вказано в державних актах про право постійного користування землею серії І-ІФ №000256, №000257, які видані на виконання рішень Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справах №352/5, №354/5.

В свою чергу, в основі ведення сільського господарства є вироблення сільськогосподарської продукції. Так, відповідно до Класифікації видів економічної діяльності секція «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» включає використання рослинних і тваринних природних ресурсів, у т. ч. діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, вирощування та розведення сільськогосподарських тварин, одержування лісоматеріалів, лісових та інших рослин, тварин і продукції тваринного походження на фермах або в природному середовищі, а розділ 01 «Сільське господарство, мисливство та надання повязаних із ними послуг» включає два основні види діяльності, а саме: одержування продукції рослинництва та одержування продукції тваринництва. Цей розділ включає вирощування сільськогосподарських культур як на відкритому ґрунті, так і в оранжереях і теплицях. Цей розділ також включає надання допоміжних послуг у сільському господарстві, мисливство, відловлювання тварин і повязані з ними види діяльності.

В даному випадку, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основний вид економічної діяльності позивача 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (а.с.23), який включає всі форми вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур у відкритому ґрунті.

Окрім цього, в статуті Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 11.11.2016, в розділі ІІ серед основних напрямків діяльності вказано, зокрема: виробництво сільськогосподарської продукції в агроформуваннях різних організаційно-правових форм та їх впровадження; вирощування зернових та технічних культур; оптова й роздрібна зерном, насінням, кормами для тварин, живими тваринами та іншою продукцією.

В акті перевірки від 19.05.2017 №4.3-12/16 відповідач вказав на договір контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3, виконання якого зі сторони позивача розцінено представниками Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області як порушення вимог земельного законодавства.

Щодо обставин з виконання умов вищевказаного договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3, то судом встановлено наступне.

19.12.2016 Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України («Виробник») з однієї сторони та Фермерське господарство «ПЕРСЕЙ АГРО» («Контрактант») з іншої сторони уклали Договір контрактації сільськогосподарської продукції за №19/16/3 (а.с.101-104).

Відповідно до пункту 1.1 даного Договору, у порядку та на умовах цього Договору Виробник сільськогосподарської продукції зобовязується виробити визначену даним Договором сільськогосподарську продукцію згідно номенклатури, вимог якості, кількості та у термін, визначений Сторонами в Додатку №1 до цього Договору, а Контрактант зобовязується прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов Договору.

Розділ 6 Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3 встановлює права та обовязки сторін. Так, згідно пункту 6.1 Виробник зобовязаний здійснити виробництво (вирощування) продукції у відповідності до цього Договору з дотриманням всіх вимог, що зазвичай ставляться. Пункт 6.2 Договору встановлює права Виробника, зокрема, проводити на посівній площі науково-дослідну роботу, апробацію та впровадження результатів досліджень за участю наукових співробітників установи в процесі виробництва.

Відповідно до пункту 6.3 Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3, Контрактант зобовязаний, зокрема: сприяти Виробнику у вирощуванні продукції на умовах цього договору та у інший спосіб, якщо цього потребує виробнича програма та умови вирощування продукції; своєчасно прийняти продукцію від Виробника і здійснити за неї оплату в строки та порядку, визначених Договором.

Згідно додатків №1 від 19.12.2016 до Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3 позивач зобовязувався протягом 2017 року здійснити вирощування та продати у власність Фермерського господарства «ПЕРСЕЙ АГРО» 210 тон зерна соняшника (площа посіву 150 га) та 3265 тон зерна кукурудзи (площа посіву 653 га) (а.с.105).

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання відносин з укладення та виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції здійснюється статтею 713 Цивільного кодексу України. Так, згідно частини 1 вказаної статті, за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

При цьому, частиною 2 статті 713 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні представники відповідача не надали суду жодних доказів щодо визнання вищевказаного Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3 недійсним чи інших підстав для невиконання умов даного договору зі сторони позивача, а суд таких підстав самостійно не встановив.

Зокрема, за вказаним Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3 земельні ділянки не були передані Фермерському господарству «ПЕРСЕЙ АГРО» ні у власність, ні у користування чи будь-якому іншому речовому праві, а тому дане фермерське господарство не здійснювало жодної господарської діяльності на вказаних земельних ділянках, повязаної з вироблення сільськогосподарської продукції, а лише зобовязувалось прийняти таку продукцію від позивача та оплатити її.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач в акті перевірки від 19.05.2017 №4.3-12/16 дійшов до помилкових висновків про використання позивачем земельних ділянок на території земель Підпечерівської та Підлузької сільських рад не за цільовим призначенням, оскільки, за умови встановлених в судовому засіданні обставин, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України використовувала відповідні земельні ділянки на території земель Підпечерівської та Підлузької сільських рад в межах цільового призначення для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства, тобто у відповідності до державних актів про право постійного користування землею серії І-ІФ №000256 та №000257.

При цьому, позивач є необмеженим в праві на вибір шляхів реалізації результатів ведення сільськогосподарської діяльності на даних земельних ділянок, в тому числі шляхом укладення Договору контрактації сільськогосподарської продукції від 19.12.2016 №19/16/3, оскільки будь-яка заборона на реалізацію такої сільськогосподарської продукції суперечить меті створення Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та її статутній діяльності.

Щодо обставин прийняття відповідачем припису №33-ДК/0022 від 17.07.2017, то суд вказує на таке.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

В даному випадку, оскаржуваний припис містить фіксацію норм законодавства, які на думку відповідача порушив позивач, та вимогу усунути порушення вимог земельного законодавства.

Згідно пункту 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

При цьому, оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обовязку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.

В даному випадку, припис №33-ДК/0022 від 17.07.2017 не містить переліку заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, усунення його наслідків, строк їх виконання по кожному із заходів.

В судовому засіданні представники відповідача не навели на вимогу суду конкретного переліку заходів, які необхідно здійснити для належного виконання припису Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №33-ДК/0022 від 17.07.2017.

Окрім цього, під час розгляду справи встановлено, що оскаржуваний припис ґрунтується на порушеннях, наявність яких не підтверджена під час розгляду справи, а тому вищевказаний припис №33-ДК/0022 від 17.07.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування припису №33-ДК/0022 від 17.07.2017, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на користь Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №33-ДК/0022 від 17.07.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код 39767437) на користь Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код 00704273) сплачений судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 30.10.2017.