
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/826/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рейті С. І.
при секретарі судового засідання Кречко Л.В.
за участю представників
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 02.08.2017 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 30 жовтня 2017 року.
ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2Ю.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі відповідач, Закарпатська митниця ДФС) , яким просить зобов'язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2015 року по 22.06.2017 року, у розмірі визначеному судом, із утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 807/523/15 визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці Міндоходів від 24 лютого 2015 року № 36-о "Про звільнення ОСОБА_2Ю."; поновлено ОСОБА_2 з 25.02.2015 на займаній до звільнення посаді старшого державного інспектора сектору митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Чопської митниці Міндоходів; зобовязано Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_2 визначену судом суму заробітної плати за весь час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць. Однак, фактичне виконання рішення суду відбулось лише 23 червня 2017 року, що підтверджується наказом Закарпатської митниці ДФС від 23 червня 2017 року за № 503-о, в зв'язку з чим затримка виконання судового рішення становить період з 04 червня 2015 року по 22 червня 2017 року, та така підлягає стягненню на користь ОСОБА_2
Позивач в судове засідання не з'явився, однак у своїй позовній заяві просив розглядати справу без його участі, та у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідач надав суду заперечення на позов, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що рішення суду було виконано митницею в повному обсязі. Закарпатська митниця не мала підстав для виплати позивачу заробітної плати за період з дати винесення судового рішення про поновлення рішення на роботі до дати виконання рішення суду, оскільки питання подальшого стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника врегульовані нормами ст. 236 КзПП України та потребують окремого процесуального документа уповноваженого органу.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у письмових запереченнях проти позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 807/523/15 визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці Міндоходів від 24.02.2015 № 36-о "Про звільнення ОСОБА_2Ю."; поновлено ОСОБА_2 з 25.02.2015 на займаній до звільнення посаді старшого державного інспектора сектору митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Чопської митниці Міндоходів; зобовязано Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму заробітної плати за час вимушеного прогулу з 25.02.2015 по 03.06.2015 в розмірі 10162,46 грн. (рішення суду набрало законної сили згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, якою апеляційну скаргу Чопської митниці залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 807/523/15 - без змін).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі № 807/523/15 змінено спосіб виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду та встановлено наступний спосіб виконання: поновити ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.
Наказом Закарпатської митниці ДФС від 23 червня 2017 року за № 503-о "Про поновлення ОСОБА_2Ю." на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року № 807/523/15, враховуючи ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 № 807/523/15, скасовано п. 1 наказу Чопської митниці Міндоходів від 24 лютого 2015 № 36-о "Про звільнення ОСОБА_2Ю." та поновлено ОСОБА_2Ю, на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 25 лютого 2015 року.
Таким чином, виконання постанови суду від 03 червня 2015 року про поновлення на роботі, не зважаючи на негайне виконання, фактично відбулось 23 червня 2017 року. При цьому, при поновленні на роботі 23 червня 2017 року заробітну плату ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу виплачено за період з 25 лютого 2015року по 03 червня 2015 року (згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 807/523/15), у звязку з чим позивачем ставиться вимога про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, за період такої затримки з 04 червня 2015 року по 22 червня 2017 року.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до норм чинного законодавства, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу.
При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Аналогічна позиція була неодноразово викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 12.06.2014 р. у справі № К/800/7924/14, від 06.03.2014 р. у справі № К/800/35210/13, 23.01.2014 № К/9991/71442/12. Крім того, вказаними рішеннями підтверджується розгляд в порядку адміністративного судочинства як окремого позову вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
Верховний суд України в пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року за № 9 (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
В своєму рішенні № 18966/02 у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини суд дійшов висновку, що виконання в повному обсязі рішення, винесеного на користь заявника, не було здійснене в межах розумного строку. Таким чином, було встановлено порушення статті 6 § 1 Конвенції. Рішенням № 40450/04 у справі "ОСОБА_3 проти України" від 15 січня 2012 року Європейський Суд вказав, будь-яка особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами від такого рішення відповідно до Конвенції.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, серед іншого, стягнуто з Чопської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25.02.2015 по 03.06.2015 р. та Закарпатською митницею ДФС (правонаступницею Чопської митниці Міндоходів) поновлений на займаній на час звільнення посаді з 25 лютого 2015 року на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 23 червня 2017 року, при цьому позивачу виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період по 03 червня 2015 року (згідно пункту 4 резолютивної частини постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року) включно.
Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини які визнаються сторонами можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою його виконання.
З аналізу ст.257 КАС України випливає, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, в частині допущеного негайного виконання, підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження, таким чином, період з дня винесення Закарпатським окружним адміністративним судом постанови у справі № 807/523/15 (03 червня 2015 року) по день фактичного поновлення позивача на посаді (22 червня 2017 року, згідно наказу Закарпатської митниці ДФС від 23 червня 2017 року за № 36-о) є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді.
Враховуючи те, що на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року позивачу сплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 25 лютого 2015 року по 03 червня 2015 року, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 04 червня 2015 року по 22 червня 2017 року.
Згідно з абз.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року за № 13 (з наступними змінами та доповненнями), при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Згідно довідки Закарпатської митниці від 01 квітня 2015 року за № 07-70-05/35-140, (а.с.36), середньогодинна заробітна плата ОСОБА_2 становить 18,12 грн., середньомісячна заробітна плата - 3126,91 грн.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Пунктом 3 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п.8 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 № 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні за період з 04.06.2015 по 31.12.2015 складає 1183 годин (в тому числі з 04.06.2015 по 30.06.2015 року 136 год., липень 2015 року 184 год., серпень 2015 року 160 год., вересень 2015 року 176 год., жовтень 2015 року 176 год., листопад 2015 168 год., за грудень 2015 183 год.).
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 20.07.2015 № 10846/0/14-15/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік" норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні на 2016 рік складає 2003 години.
Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 05.08.2016 № 11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні за період 01.01.2017 р. по 22.06.2017 р. складає 9252 годин ( в тому числі за січень 2017 року 159 год., лютий 2017 року 160 год., березень 2017 року 175 год., за квітень 2017 року 152 год., за травень 2017 року 159 год., за період з 01.06.2017 року по 22.06.2017 року 120 год.
Виходячи з наведеного, загальна сума заробітної плати за час затримки виконання рішення суду, за період з 04 червня 2015 року по 22 червня 2017 року становить 74520,10 грн.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах.
Постановою КМ України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06.08.2014 року за № 311, реорганізовано територіальні органи Міндоходів шляхом їх приєднання до територіальних органів ДФС., та згідно додатку 2 до вищезазначеної постанови - Чопська митниця Міндоходів приєднується до Закарпатської митниці ДФС, виходячи з чого обовязок по виплаті середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, що не виконане Чопською митницею Міндоходів, покладається на її правонаступника - Закарпатську митницю ДФС.
За приписами ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність невиконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, відтак, невиплату середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
У відповідності до ст. 94 КАС України, судові витрати по справі не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код 39515893) на користь ОСОБА_2 (Закарпатська область, м. Берегово, вул. Мистецька, 22 код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у сумі 74520,10 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять гривень десять копійок).
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 69860259, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 25.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/826/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: