Ухвала суду № 69857769, 23.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 р.Справа № 539/2033/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. Машири

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.09.2017р. по справі № 539/2033/17

за позовом ОСОБА_1

до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про стягнення державних пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лубенського міського районного суду Полтавської області з позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд:

- стягнути з Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області державні пенсії, в якості відшкодування шкоди здоров'ю, за втрату працездатності в розмірі не меншому ніж 8,75 мінімальної пенсії, з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щомісячно, без строку.

Постановою Лубенського міського районного суду Полтавської області від 12.09.2017 року по справі № 539/2033/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та при неповному встановленням всіх обставин, що мають значення для справи.

Відповідач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями /а.с.4/.

Позивач перебуває на обліку в Лубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та до листопада 2011 року отримував державну пенсію як інвалід - ліквідатор ЧАЕС 2-ої групи в розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.ст. 49-54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, рішенням Лубенський міського районного суду Полтавської області визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубни неправомірними та зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в м. Лубни Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідач станом на сьогодення зазначеного рішення суду не виконав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розмір виплат основної та додаткової пенсій особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідами 2 групи, повинен визначатися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, а тому відповідач, здійснюючи ОСОБА_1 відповідні виплати у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014, чинній з 01.01.2015 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року, чинній з 01.01.2015 року, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Однак, з 01.01.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були викладені у новій редакції.

Так, ст. 50 вказаного Закону (на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діє на даний час), умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011року № 1210 затверджений "Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Порядок).

Згідно з п. п. 1 п. 11 Порядку мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II групи інвалідності становить 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 13 Порядку щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам IІ групи виплачується у розмірі 379 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що відповідачем пенсія позивачу нараховується та виплачується в розмірах, встановлених постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"".

28.12.2014 року на підставі Закону № 76-VII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладені в новій редакції, де умови, порядок призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Так, у відповідності ч.1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України є органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п.п.2, 3 ст.116 Конституції України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій, які є предметом оскарження позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що відповідач призначаючи та виплачуючи позивачеві пенсію згідно порядку та в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, діяв в межах своїх повноважень і на підставі діючого законодавства, а отже передбачених законом підстави для задоволення позову відсутні.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази та обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.09.17 року по справі № 539/2033/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст. ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.09.2017р. по справі № 539/2033/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Старостін В.В.Судді Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2017 р.