Ухвала суду № 69857625, 26.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії за апеляційною скаргою Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності Львівської міської ради неправомірною, зобов’язання Львівської міської ради розглянути на пленарному засіданні сесії подану 14 лютого 2017 року заяву про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га в Урочищі Голоско житловий район «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку – в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Львівської міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 лютого 2017 року про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га в Урочищі Голоско житловий район «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку - неправомірною. Зобов'язано Львівську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 14 лютого 2017 року заяву про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га в Урочищі Голоско житловий район «Збоїща» у м. Львові для будівництва та обслуговування житлового будинку - в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Львівська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову – про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності повноважень в управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду заяви позивача не маючи на те відповідних повноважень не є аргументованими. Львівська міська рада не може розглядати на сесії питання, проект яких не підготовлений профільним управлінням. Крім того, оскільки існує підстава для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачена ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому не було підстав виносити розгляд клопотання позивача на пленарне засідання міської ради.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 14 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою №3-Б-11197/АП-Ш-001 до Львівської міської ради про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу па розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,10 га в урочищі Голоско житловий район «Збоїща» у м. Львові. До заяви позивачем долучено: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією із зазначеними межами ділянки, вирахуваною загальною її площею, нанесеними червоними лініями; довідка про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадасгру у м. Львові Львівської області; довідка про наявність/відсутність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області; копія паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду, копія посвідчення учасника бойових дій.

Згідно довідок, виданих відділом Держгеокадастру у м. Львові інформація про наявність земельних ділянок у власності ОСОБА_1 відповідно до зареєсторованих державних актів на право власності на земельну ділянку у м. Львові, м. Винники, смт. Брюховичі, стм. Рудне відсутня, а земельна ділянка в ур. «Голоско», житловий район «Збоїща» у м. Львові відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування (а.с. 12, 13).

Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради в особі виконуючого обов'язки начальника управління ОСОБА_3 листом № 2403-1641 від 21 березня 2017 року надало відповідь ОСОБА_1, що запропонована ним до закріплення земельна ділянка відповідно до плану зонування Шевченківського району м.Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 року №4657, входить в зону Ж-2 (зона малоповерхової забудови 4 поверхи). Також повідомлено що питання щодо надання земельних ділянок для індивідуального будівництва учасникам антитерористичної операції перебуває на стадії опрацювання. Звернення та пакет документів повернуто позивачу (а.с. 14).

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Львівською міською радою належним чином не розглянуто звернення позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ОСОБА_4 вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Вимогами ст. 1861 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вирішення заяви позивача повинно було відбуватись в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто на пленарному засіданні Львівської міської ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку передбачений законодавством.

Львівська міська рада не розглянула звернення ОСОБА_1 про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу па розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строк та в порядку, встановленому статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема міською радою не було розглянуто звернення позивача на черговому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради у місячний строк та не прийнято відповідного рішення, а заяву скеровано до Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки зазначені твердження апелянта не позбавляють його від обов’язку розглянути заяву у відповідності до вимог чинного законодавства, а невинесення питання на пленарне засідання Львівської міської ради є протиправним.

Враховуючи викладене, Львівська міська рада не розглянувши звернення ОСОБА_1 в порядку, встановленому ст. 118 ЗК України, порушила його права, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року у справі № 461/2357/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 26 жовтня 2017 року