Постанова № 69856712, 24.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа №917/1436/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Терещенко О.І.

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача не з'явився,

відповідача ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 01.02.2017р.,

ДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вх.№3048П/1-41 від 09.10.2017р.) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.09.2017р. у справі №917/891/16,

по скарзі Приватного підприємства "Велідницьке",

на дії та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,

за позовом Приватного підприємства "Велідницьке", с. Нові Велідники, Овруцький район, Житомирська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область,

про стягнення 2363648,92 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2017р. по справі №917/1436/16 (суддя Киричук О.А.) скаргу задоволено. Визнано протиправним та скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесене старшим державним виконавцем Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 № 14.1-32/2337 від 14.06.2017. Зобов'язано Білогірський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та старшого державного виконавця Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 прийняти заяву про відкриття виконавчого провадження за місцем розташування майна боржника, до примусового виконання наказ Господарського суду Полтавської області у справі №917/1436/16 від 18.05.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" на користь Приватного підприємства "Велідницьке" заборгованості згідно виконавчого документу та відкрити виконавче провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.09.2017р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Також, ухвалою апеляційної інстанції зобов'язано господарський суд Полтавської області надіслати всі матеріали справи №917/1436/16 в оригіналі.

18.10.2017р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшли всі матеріали справи №917/1436/16. Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.09.2017р., здійснюється на підставі матеріалів, наявних в оригіналі справи.

Зокрема, в обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач зазначає, що виконання наказу господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення та постанови від 18.05.2017р. у справі №917/1436/16 підлягає виконанню Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області; відмовивши у відкритті виконавчого провадження виконавець не позбавив права стягувача у зверненні із заявою до органів державної виконавчої служби за місцем зведеного виконавчого провадження, що виконується іншою державною виконавчою службою стосовно відповідача, отже на думку апелянта, дії старшого державного виконавця Білогірського РВ ДВС вчинені у відповідності до вимог закону, а відтак скарга позивача не підлягає до задоволення. Також, апелянт зазначає, що позивач пропустив строки на оскарження дій державного виконавця, що не було враховано судом при розгляді скарги та не відображено в ухвалі.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10764 від 24.10.2017р.), в якому він просить залишити скаргу відповідача без задоволення. Зокрема, в обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що ПП "Велідницьке" правомірно подало заяву про відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням майна боржника до Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. Також, у відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить суд розгляд справи провести без участі уповноваженого представника.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, та на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.02.2017р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. позов Приватного підприємства "Велідницьке" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 33707592) на користь Приватного підприємства "Велідницьке" (вул. Центральна, 13, с. Нові Велідники, Овруцький район, Житомирська область, 11144, код ЄДРПОУ 03744072) 2 334 557,92 грн. основного боргу, 5 745,42 грн. 3% річних, 23 345,58 грн. штрафу, 35457,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання вказаного судового рішення господарським судом Полтавської області виданий відповідний наказ від 18.05.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи 31.05.2017р. ПП "Велідницьке" надіслало начальнику Білогірського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій заяву про відкриття виконавчого провадження за місцем розташування майна боржника, для примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 18.05.2017р. у справі № 917/1436/16.

У заяві про відкриття виконавчого провадження ПП "Велідницьке" повідомило, що боржнику на праві власності належить нежитлове приміщення, комплекс, який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Білогірський район, смт. Білогір'я, вул. Миру, будинок 3а, надало реквізити 19 банківських рахунків належних боржнику та просило негайно накласти арешт на вказане майно та кошти на банківських рахунок. До заяви було додано платіжне доручення про сплату авансованого внеску на рахунок Білогірський РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області на суму 32000,00 грн.

14.06.2017р. старшим державним виконавцем Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №14.1-32/2337 та повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, так як згідно з ст. 30 зазначеного Закону виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження, згідно інформації на виконанні у заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження відкрите стосовно боржника - ТОВ "Білогір'я молокопродукт".

Стягувач вважає зазначене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання протиправним та просить його скасувати.

В обґрунтування скарги посилається на те, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про задоволення скарги, дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржника.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1. ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 14 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до п 1. Інструкції з організації примусового виконання рішень у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 7 розділу III цієї Інструкції, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви стягувача виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, зазначеному у заяві стягувача.

У випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 розділу III цієї Інструкції, передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу.

Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Згідно з п. 6 розділу V Інструкції виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби; утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби; якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Враховуючи те, що боржник та його майно, за рахунок якого можливо погасити борг, знаходяться в смт. Білогір'я керуючись ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач правомірно подав заяву про відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням майна боржника до Білогірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Згідно з п. 7 розділу V Інструкції Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, за рішенням начальника управління державної виконавчої служби щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 8 розділу V Інструкція у випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов'язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.

Згідно з п. 9 розділу V Інструкції про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Згідно з ч. 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку що дії державного виконавця стосовно винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання є неправомірними та такими, що суперечать приписам Інструкції та Закону України "Про виконавче провадження".

У зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

Щодо тверджень апелянта про те, що позивач пропустив строки на оскарження дій державного виконавця, що не було враховано судом при розгляді скарги та не відображено в ухвалі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються курєром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У матеріалах справи відсутні докази того, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.06.2017р. №14-1-32/2337 було вчасно скеровано скаржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що скаржник пропустив строк на подання скарги на дії державного виконавця.

У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2006р. по справі Ратніков проти України зазначено: "Суд вважає, що, затримуючи виконання рішення у справі заявника, державні органи позбавили положення п. 1 ст. 6 Конвенції його практичного змісту. Суд вирішує, що Уряд не надав переконливого виправдання такій затримці".

Отже, колегія суддів зазначає, що при розгляді справи повинна враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду господарської справи.

Враховуючи те, що рішення господарського суду від 21.02.2017р. у справі №917/1436/16 на даний час не є виконаним, а тому захист порушеного права стягувача не відбувся, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення скарги.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Полтавської області від 19.09.2017р. у справі №917/891/16 має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.09.2017р. у справі №917/891/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Терещенко