Постанова № 69856647, 24.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа № 917/1397/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність № 54/5-15 від 27.03.2015)

представника відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судового засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область (вх. №3041 П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 у справі № 917/1397/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область

до Приватного підприємства «Ардоніт», м. Полтава

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 у справі № 917/1397/17 (суддя Гетя Н.Г.) повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область (вх. № 1644/17 від 19.08.2017) і додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область з даною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 у справі № 917/1397/17, а справу передати на розгляд Господарському суду Полтавської області. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено до розгляду на 24.10.2017 о 10:30 год. Зобов'язано позивача завчасно надати суду копію позовної заяви з додатками (вх. № 1644/17 від 19.08.2017), що подана у справі № 917/1397/17. Відповідача зобов’язано надати в порядку статті 96 Господарського процесуального кодексу України відзив на апеляційну скаргу.

На виконання вимог ухвали суду від 10.10.2017 позивачем супровідним листом (вх. № 10781 від 24.10.2017) надано оригінал позовної заяви № 1644/17 від 19.08.2017, що подана у даній справі № 917/1397/17, та копії доданих до неї документальних доказів, які на думку позивача підтверджують його позовні вимоги. Крім того, копії позовної заяви, акту звірки, договорів, листів-вимог, тощо направлені позивачем суду апеляційної інстанції електронною поштою 23.10.2017 (вх. № 1677).

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.10.2017, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення (вих. № 015643/1 від 12.10.2017).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також відповідач не скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, а саме не надіслав суду апеляційної інстанції та скаржникові відзив на апеляційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції відповідачу була надана можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів, враховуючи обмежені процесуальні строки апеляційного розгляду справи, встановлені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність клопотань з боку сторін спору щодо продовження цього строку, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, заслухавши у судовому засіданні 24.10.2017 пояснення його уповноваженого представника, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані до позовної заяви докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область (вх. №3041 П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 у справі № 917/1397/17 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Повертаючи без розгляду позовну заяву ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд виходив з того, що позивач просить стягнути з відповідача – Приватного підприємства «Ардоніт», м. Полтава кошти в сумі 192 822,00 грн. за трьома договорами:

- за Договором підряду №48/50170 від 03.02.2014;

- за Договором підряду №49/50170 від 03.02.2014;

- за Договором підряду №71/50170 від 05.02.2013.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що підставою позову в даному випадку є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з трьох різних договорів, і хоча правове обґрунтування вимог є однаковим для всіх трьох договорів, але вони не пов'язані між собою підставами виникнення і не є похідними один від одного.

За висновками суду першої інстанції наявність декількох різних договорів між одними і тими ж особами не є підтвердженням наявності зв'язку між вимогами за цими договорами щодо підстав їх виникнення.

За таких обставин суд першої інстанції визначився, що сумісний розгляд вимог по вищезазначених договорах суттєво утруднить вирішення спору, оскільки слід досліджувати правовідносини сторін по кожному договору окремо.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновки місцевого господарського суду передчасними, зважаючи на нижченаведене.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно із положеннями частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У пункті 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» міститься роз’яснення про те, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Таким чином, колегія суддів враховує, що однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно: а) являють собою однаковий спосіб захисту права (наприклад, про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо); б) мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Таким чином, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Водночас, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позов пред’явлено до одного відповідача – ПП «Ардоніт».

В якості правових підстав виникнення спірних правовідносин сторін у справі позивач визначив господарські договори - Договори підряду № 48/50170 від 03.02.2014 та № 49/50170 від 03.02.2014 на здійснення будівельно-монтажних робіт на різних об’єктах (загальнобудівельних, монтажних, демонтажних, ремонтних робіт, монтаж металоконструкцій), а також Договір підряду № 71/50170 від 05.02.2013 на роботи по улаштуванню, будівництву, ремонту та благоустрою на території підприємства позивача, кожен з яких породжує однакові взаємні права та обов’язки сторін.

Підставою звернення із даним позовом до суду стало те, що за твердженнями позивача відповідач, отримавши передплату за договорами, неналежним чином виконав свої зобов’язання та на неодноразові вимоги позивача щодо виконання в повному обсязі обумовлених договорами робіт і повернення залишку невикористаних коштів відповідним чином не відреагував, що тягне за собою однакові правові наслідки у вигляді стягнення зазначених коштів в судовому порядку.

Із наданих до позовної заяви документів вбачається, що вимоги позивача ґрунтуються на одних і тих самих доказах та випливають з одних і тих самих дій сторін (лист-вимога позивача від 12.02.2015 № 510/02-15 про необхідність виконання робіт по вищезазначеним договорам та повернення позивачу залишку невикористаних коштів, лист-відповідь відповідача від 19.02.2015 № 19/02-1 щодо підтвердження стану виконання робіт та фактичних залишків коштів по невиконаним обсягам робіт, лист-вимога від 24.11.2015 № 4550/11-15 про повернення невикористаних за договорами підряду коштів, двосторонній акт звірки розрахунків про наявність у відповідача боргу в сумі 192 822,00 грн.), а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що для належного дослідження всіх обставин справи дані правочини слід розглядати в їх сукупності.

В даному випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог про стягнення коштів за трьома договорами відповідає вимогам частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України та принципу процесуальної економії, оскільки зазначені вимоги є однорідними, пов'язані між собою підставами виникнення (з аналогічних договорів) та одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів позивача, сумісний розгляд цих вимог не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення даного спору по суті, а навпаки сприятиме повному та всебічному встановленню всіх істотних обставин справи.

Крім того, об'єднання вказаних вимог в одній позовній заяві та їх сумісний розгляд унеможливить прийняття протилежних рішень в аналогічних випадках.

Відтак, висновок суду першої інстанції про неможливість об’єднання та розгляду заявлених вимог позивача в одному позовному провадженні із посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим, оскільки в даному випадку правила об'єднання позовних вимог позивачем не порушено, а їх сумісний розгляд не буде перешкоджати вирішенню спору, який виник між сторонами у справі.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 у справі № 917/1397/17 – скасуванню, як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Згідно частини сьомої статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на зазначене, справу № 917/1397/17 слід передати на розгляд Господарського суду Полтавської області відповідно до положень частини сьомої статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі скаржником ставить питання щодо покладення судових витрат на відповідача.

Однак, наразі питання щодо розподілу суми судових витрат, пов'язаних із розглядом даної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції у даній справі, колегією суддів не вирішується, оскільки, як роз’яснено у пункті 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтями 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Горішні Плавні, Полтавська область задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 у справі № 917/1397/17 скасувати.

Справу № 917/1397/17 передати на розгляд Господарського суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.