Постанова № 69856548, 19.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. cправа№ 910/12407/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - ОСОБА_2;

відповідача - Жила М.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2017 р.

у справі № 910/12407/17 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 47601,39 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розімірі 47601,39 грн, з яких: 32683,00 грн - сума невиплачених дивідендів, 2130,34 грн - 3% річних та 12788,05 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 р. порушено провадження у справі № 910/12407/17.

До суду першої інстанції 23.08.2017 р. представником позивача подано клопотання про стягнення судових витрат, у якому останній просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 3500,00 грн витрат на правову допомогу адвоката та 1600,00 грн витрат на сплату судового збору.

Окрім цього, 29.08.2017 р. представником позивача було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого останній просив стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розімірі 44594,77 грн, з яких: 30558,55 грн - сума невиплачених дивідендів, 1994,38 грн - 3% річних та 12041,84 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2017 р. у справі № 910/12407/17 позовні вимоги ОСОБА_4, з урахуванням заяви про їх зменшення, задоволено повністю. Також, вказаним рішенням стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 1600,00 грн витрат зі сплати судового збору та 3000,00 грн витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині стягнення з відповідача 1994,38 грн 3% річних, 12041,84 грн інфляційних втрат та 3000,00 грн витрат на послуги адвоката і прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач заперечує стосовно стягнення суми витрат на послуги адвоката, посилаючись на відсутність належних доказів, які б підтверджували розумність та співрозмірність таких витрат із заявленими позовними вимогами.

Окрім цього, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" також заперечує правомірність стягнення 3% річних та інфляційних втрат з огляду на те, що ст. 625 ЦК України не регулює зобов`язання учасників господарського товариства у майнових відносинах між ними, а отже положення цієї статті не поширюються на корпоративні відносини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., та призначено до розгляду на 19.10.2017 р.

У поданому до суду відзиві позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів даної справи та установлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з кількістю акцій 350 штук, що підтверджується виписками про стан рахунку у цінних паперах депозитарної установи.

Відповідно до п. 3.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього статуту та вимог чинного законодавства України.

Кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів (п. 3.3 статуту). Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства (п. 6.1 статуту).

Згідно з п. 6.18 статуту відповідача підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.

Статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

У ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено право учасника товариства на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників, якщо він є учасником товариства на початок строку виплати дивідендів.

Дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").

Так, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленим протоколом № 22 від 10.10.2014 р., вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку:

- за 2011 рік: 2181892000,00 грн сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО); 2181612957,30 грн, що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.;

- за 2012 рік: 1428110724,00 грн сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ); 1427836668,30 грн, що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.;

- за 2013 рік: 189886355,00 грн сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ); 189799785,00 грн, що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.

Також, 22.07.2015 р. відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформлені протоколом № 23 від 22.07.2015 р., на яких, зокрема, було затверджено наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9%, розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк до 03.10.2015 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р.

Пунктом 6.20 статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" передбачено, що дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківський рахунок, а акціонерам фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів (п. 6.21 статуту).

Згідно з п. 6.22 статуту для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада АТ встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Отже, право на виплату дивідендів виникає у акціонера тільки у разі перебування його у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 30558,55 грн невиплачених дивідендів за 2011 - 2014 роки (у редакції клопотання про зменшення розміру позовних вимог), суд першої інстанції правомірно погодився з позицією сторін стосовно утримання із вказаної суми до Державного бюджету України 5% податку з доходу фізичних осіб та 1,5% військового збору в силу існуючих положень Податковго кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, дивіденди за 2011 - 2013 роки відповідач повинен був виплатити позивачу у строк до 10.04.2015 р., (включно), а за 2014 р. - 03.10.2015 р. (включно).

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів виплати позивачу дивідендів за 2011 - 2014 роки, у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" суми невиплачених дивідендів у розмірі 30558,55 грн. До того ж, вказаний розмір дивідендів не оспорюється відповідачем, що, зокрема, підтверджується поданою апеляційною скаргою та поясненнями представника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у судовому засіданні 19.10.2017 р.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з виплати дивідендів, позивачем також заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1579,14 грн за період з 11.04.2015 р. по 26.07.2017 р., 3% річних у розмірі 415,24 грн за період з 04.10.2015 р. по 24.06.2017 р., інфляційні втрати у розмірі 12041,84 грн за період з 11.04.2015 р. по 26.07.2017 р. та за період з 04.10.2015 р. по 26.07.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За висновком суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, з огляду на приписи ст. 524, 533 ЦК України, та в силу положень ст. ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 ГК України, зобов'язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням, а отже за порушення такого зобов`язання настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

При цьому, така правова позиція підтверджується численною практикою Вищого господарського суду України (постанови від 24.02.2015 р. у справі № 910/19149/14, від 25.02.2015 р. у справі № 910/15639/14 та від 01.10.2014 р. у справі № 910/14601/13) та Верховного Суду України (постанова від 01.10.2014 р. у справі № 6-113цс14), а також знаходить своє відображення у рекомендаціях, викладених у пункті 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", де зазначено, що невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про їх зменшення, у частині стягнення з відповідача 1994,38 грн 3% річних та 12041,84 грн інфляційних втрат за порушення строків виплати дивідендів. Розрахунок вказаних сум є арифметично правильним та відповідає періодам прострочення виконання Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" основного зобов`язання.

Окрім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Також, згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється виключно на осіб, які є адвокатами.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Також, згідно рекомендацій, викладених у п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката, здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, а у разі неподання відповідних документів - у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження факту надання позивачу адвокатських послуг до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 22/1 від 22.06.2017 р., укладений між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_2, акт наданих правових послуг № 1 від 22.08.2017 р., квитанція від 22.08.2017 р. про оплату 5000,00 грн за послуги адвоката, належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 5900 від 18.05.2017 р. та належним чином засвідчену копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007 р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції обгрунтовано зменшено заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката до 3000,00 грн з огляду на співрозмірність такого розміру витрат заявленим позовним вимогам. При цьому, поданих доказів достатньо для підтвердження розміру вказаної суми.

Доводи апеляційної скарги стосовно стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 3% річних, інфляційних нарахувань та витрат на послуги адвоката наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, з підстав, викладених вище.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" не доведено обставин, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства є підставою для відмови у задоволенні позовних стосовно стягнення заборгованості з виплати дивідендів.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2017 р.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.09.2017 р. у справі № 910/12407/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12407/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко