Постанова № 69856258, 24.10.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа № 907/483/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Міжгірської районної спілки споживчих товариств,

смт. Міжгір'я, № б/ від 28.08.2017 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.08.2017 р.

у справі № 907/483/17

за позовом: Міжгірського міського споживчого товариства, смт. Міжгір'я

до відповідача 1: Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я

до відповідача 2: Міжгірської районної спілки споживчих товариств, смт. Міжгір'я,

про: визнання незаконними та скасування рішень

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 – представник на підставі довіреності б/н від 02.02.2017 року;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: ОСОБА_3 – представник на підставі довіреності б/н від 02.10.2017 року;

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.08.2017 р. у справі № 907/483/17 (суддя Бобрик Г.Й.) позов Міжгірського міського споживчого товариства до відповідачів: Міжгірської селищної ради, та Міжгірської районної спілки споживчих товариств, про визнання незаконними та скасування рішень задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення 31 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради № 412 від 17.07.2014 "Про розгляд подання прокурора Міжгірського району". Стягнуто з Міжгірської сілищної ради на користь Міжгірського міського споживчого товариства 1 600 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. Провадження у справі за вимогою про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002125 від 01.09.1997 р. в частині вилучених на підставі рішення Міжгірської селищної ради від 16.12.2002 року "Про виділення, передачу у приватну власність та користування земельних ділянок " земельних ділянок №1 та №2 та серії ІІ-ЗК №000038 від 16.12.1997р., в частині вилучених на підставі рішення Міжгірської селщної ради від 16.12.2002 року "Про виділення, передачу у приватну власність та користування земельних ділянок" земельних ділянок №№ 1,2,3,5 припинено на підставі п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.08.2017 р. у справі №907/483/17, відповідач 2 – Міжгірська районна спілка споживчих товариств – подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що задоволена позовна вимога вже була предметом розгляду суду в іншій справі. Відтак, на думку апелянта, така вимога не могла повторно розглядатись судом. При цьому, як і в даній справі № 907/483/17, так і в справі № 907/144/17 позивач посилається на ст. 152 ЗК України, як підставу для звернення із позовом до суду, та обґрунтовував свої позовні вимоги так: «...таким чином, системний аналіз чинного законодавства дає підстави вважати, що відповідач не мав права скасовувати своє попереднє рішення, а в разі якщо він вбачав порушення закону при прийнятті такого, то повинен був звернутися до суду, а не скасовувати самостійно своє ж рішення...». Окрім того, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 р. у справі 907/144/17, що залишена без змін Львівським апеляційним господарським судом 26.06.2017 р., провадження у справі було припинено у зв’язку із непідвідомчістю відповідного спору (визнання незаконним та скасування рішення 31 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради за № 412 від 17.07.2014 р., «Про розгляд подання прокурора Міжгірського району») господарським судам України.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 16.08.2017 р. у справі № 907/483/17 частково та прийняти нове рішення, за яким провадження у даній справи в частині визнання незаконним та скасовання рішення 31 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради № 412 від 17.07.2014 "Про розгляд подання прокурора Міжгірського району"-припинити.

Доповненнням до апеляційної скарги апелянт, не відмовляючись від мотивів, з яких, на його думку, провадження у справі слід припинити, просить у позові відмовити, виходячи з недоведеності факту порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, адже скасованим рішенням позивачу було лише надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, що автоматично не породжує у нього прав на земельні ділянки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2017р. справу №907/483/17 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Матущаку О.І. та Марку Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 р., подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.09.2017 р..

Ухвалою суду від 26.09.2017 року, у зв’язку із неявкою сторін в судове засідання та беручи до уваги клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладався на 10.10.2017 року.

10.10.2017 року було складено повідомлення у якому зазначено, що у зв’язку із перебуванням у відпустці судді – члена колегії Марка Р.І., розгляд вищевказаної справи не відбувся з урахуванням положень абз. 2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року.

Ухвалою суду від 17.10.2017 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у ній.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 24.10.2017 року з’явився представник апелянта, подану апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у ній. Надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги поданої Міжгірською районною спілкою споживчих товариств заперечив, з підстав викладених у поданому письмовому запереченні на неї (вх. № 01-04/6515/17від 28.09.2017 року) рішення суду першої інстанції від 16.08.2017 р. у справі № 907/483/17 вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції’’, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як встановив суд першої інстанції, на виконання рішення зборів пайовиків спільних підприємств Міжгірського госпрозрахункового об’єднання підприємств громадського харчування та коопунівермагу від 03.05.1995 р., Міжгірська райспоживспілка своєю постановою від 04.05.1995 р. за №41 передала у статутний фонд Міжгірського МСТ відповідне майно.

Міжгірським МСТ на отримане майно було оформлено свідоцтво на право власності на нежилий будинок (ресторан “Карпати”) від 08.09.2000 р. за №132; свідоцтво на право власності на нежилий будинок (кафе “гриль-бар”) від 18.10.2000 р. за №183; свідоцтво на право власності на склад від 29.11.2000 р. за №185; свідоцтво на право власності на універмаг “Верховина” від 10.08.2001 р. за №215; свідоцтво на право власності на кафе “Вікторія” від 10.08.2001 р. за №216; свідоцтво на право власності на магазин “Продтовари №4” від 10.08.2001 р. за №218.

Після оформлення Міжгірським МСТ права власності на об’єкти нерухомості рішенням Міжгірської селищної ради 4 сесії 24 скликання від 16.12.2002 р. вирішено питання щодо припинення права постійного користування Міжгірською райспоживспілкою земельними ділянками під об'єктами нерухомості: Ресторан "Карпати" та склади громадського харчування - 0,265 га по вул. Шевченка,78; Магазин "Продтовари №2" - 0,0554 га. по вул. Коцюбинського, 35; Універмаг "Верховина" - 0,10460 га. по вул. Шевченка, 79; Кафе "Гріль- Бар" - 0,0447 га. по вул. Ольбрахта, 2; Кафе "Молочарня"/Вікторія/ - 0,108 га. по вул. Ольбрахта, 1; Магазин "Продовари №4" - 0,072 га. по вул. Хустській, 13, які в останньої перебували на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №002125 від 01.09.1997 р. та серії ІІ-ЗК №000038 від 16.12.1997 р..

Рішенням Міжгірської селищної ради IV сесії XXIV скликання від 16.12.2002 р. вирішено питання щодо припинення права постійного користування Міжгірською райспоживспілкою земельними ділянками під об’єктами нерухомості, а саме, ресторан “Карпати”, кафе “гриль - бар”, склад, універмаг “Верховина”, кафе “Вікторія”, магазин “Продтовари №4”. Також даним рішенням вирішено передати Міжгірському міському споживчому товариству земельні ділянки під даними об’єктами нерухомості для їх обслуговування; землевпорядній службі - внести відповідні зміни в державні акти на право постійного користування серії ІІ-ЗК №002125 від 01.09.1997 року та серії ІІ-ЗК №000038 від 16.12.1997р. і внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.

Як встановлено рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.12.2016 у справі №907/535/16, що набрало законної сили, відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року, Міжгірська селишна рада, після прийняття рішення від 16.12.2002 не вчинила відповідних дій, спрямованих на його виконання, а саме, не вилучила з Міжгірського РСС земельні ділянки з користування, не звернулась до райспоживспілки з вимогою про повернення державних актів до архіву та не внесла зміни в Книгу записів реєстрації державного користування на землю та облікові документи ради.

Позивач, з метою реалізації своїх прав на земельні ділянки під власними об'єктами нерухомості, звернувся з клопотанням до Міжгірської селищної ради щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок для обслуговування об'єктів торгівлі.

Рішенням 22 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради за № 255 від 25.12.2012 (п.19.1) позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування об'єктів торгівлі, а саме: Ресторан "Карпати" та склади громадського харчування - 0,265 га по вул. Шевченка, 78; Магазин "Продтовари №2" - 0,0554 га. по вул. Коцюбинського, 35; Універмаг "Верховина" - 0,10460 га. по вул. Шевченка, 79; Кафе "Гріль- Бар" - 0,0447 га. по вул. Ольюрахта, 2; Кафе "Молочарня"/Вікторія/ - 0,108 га. по вул. Ольбрахта, 1; Магазин "Продовари №4" - 0,072 га. по вул. Хустській, 13.

Посилання скаржника на те, що вказаним рішенням позивач не отримав права на землю, а отримав лише дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, а відтак його права скасуванням такого рішення не порушені, не заслуговують на увагу, оскільки ст. 15 ЦК України передбачає, що не лише права, а й інтереси, які не суперечать закону, підлягають захисту.

17.07.2014 р. Міжгірська селищна рада рішенням №412 31 сесії 6 скликання, розглянула подання прокурора Міжгірського району від 05.03.2014 №93-541(669) про усунення порушень Земельного кодексу України та іншого законодавства, зокрема, порушення вимог статей 123, 142 Земельного кодексу України при прийнятті Міжгірською селищною радою рішення №255 від 25.12.2012 року, оскільки земельні ділянки щодо яких надано дозвіл на складання проекту землеустрою, згідно державних актів належать Міжгірській райспоживспілці, яка не надавала жодного дозволу на їх відчуження як власник земельних ділянок, не заявляла добровільної відмови від них, і у рішенні не вказано орієнтовного розміру земельних ділянок.

За наслідками розгляду подання прокуратури Міжгірського району від 05.03.2014 Міжгірська селищна рада рішенням 31 сесії 6 скликання від 17.07.2014 року скасувала п.19.1 свого попереднього рішення 22 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради №255 від 25.12.2012 року щодо надання дозволу правлінню Міжгірського міського споживчого товариства на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок для обслуговування об'єктів торгівлі.

Позивач уже звертався до господарського суду з даною позовною вимогою (справа №907/535/16), посилаючись на рішення Конституційного суду України від 16.04.2004 №7-рп/2009, відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних об'єктивних прав та охоронювальних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

За результатами розгляду даної позовної вимоги, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 у справі №907/144/17 припинено провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України з мотивів непідвідомчості даного спору. Згідно положень ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же мотивів не допускається. За відсутності вищенаведених умов зацікавлена особа в праві звернутись з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Не зважаючи на це, суд першої інстанції не припинив провадження у справі посилаючись на те, що з метою подолання цієї процесуальної перешкоди позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської селищної ради №412 від 17.07.2014 з інших підстав, а саме з підстави захисту права користування землею, та заявив додаткову вимогу про визнання права користування за позивачем (Міжгірським міським споживчим товариством) права користування земельними ділянками, на яких розміщені його об'єкти нерухомості. При цьому, суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині цієї додаткової позовної вимоги на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вимоги про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування серії ІІ-ЗК № 002125 від 01.09.1997р. та серії ІІ-ЗК №000038 від 16.12.1997р. розглядались господарським судом у справі № 907/535/16 і є рішення, викладене у п.1 резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області від 20.12.2016 р. у справі № 907/532/16.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково тлумачить значення терміну «підстави позову», роз’яснення якого надано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. З матеріалів справи №907/144/17 не вбачається відмінності підстав позову стосовно зазначеної позовної вимоги.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих ж підстав (пункт 2 частини першої статті 80 ГПК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а відтак, рішення господарського суду Закарпатської області від 16.08.17 р. у справі № 907/483/17 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Міжгірської районної спілки споживчих товариств, смт. Міжгір'я, № б/ від 28.08.2017 року задоволити.

2.Рішення господарського суду Закарпатської області від 16.08.2017 р. у справі № 907/483/17 скасувати в частині визнання незаконним та скасування рішення 31 сесії 6 скликання Міжгірської селищної ради № 412 від 17.07.2014 "Про розгляд подання прокурора Міжгірського району". В цій частині провадження у справі № 907/483/17 припинити.

3.Стягнути з Міжгірського міського споживчого товариства (90000, смт. Міжгір"я , вул. Ольбрахта, 2 корп. 2, код ЄДРПОУ 20469331) на користь Міжгірської районної спілки споживчих товариств (90000, смт. Міжгір"я , вул.Шевченка,78, код ЄДРПОУ 01750909)-1760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

4.В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 16.08.2017 р. у справі № 907/483/17 залишити без змін.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

6.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 27.10.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Матущак О.І.