Постанова № 69853465, 24.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Справа № 915/117/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017у справі№ 915/117/17Господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"доСелянського (фермерського) господарства "Артур"простягнення 48557,88грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Швень С.В. (довіреність від 26.04.2016) Філевський Р.М. (довіреність від 31.03.2017)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Коваль Ю.М.) від 04.05.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Лисенко В.А., Принцевська Н.М.) від 12.07.2017, у справі №915/117/17 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга належить до часткового задоволення з огляду на таке.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" звернулося до суду з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Артур" грошових коштів у загальній сумі 48557,88 грн, з яких: 41648,96 грн - основний борг; 3071,56 грн - пеня; 2551 грн - штраф; 303,90 грн - 3 % річних; 1162,46 грн - інфляційні втрати (з урахуванням заяви від 03.04.2017 №32/4805 про збільшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі здійснення щомісячних платежів, у період червень 2016 року - січень 2017 року, за договором від 25.02.2015 № ПУ-36083 про відшкодування плати за землю.

Судами встановлено таке.

15.01.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (Орендодавець) та Селянським фермерським господарством "Артур" (Орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна №РОФ-1321 з договором про внесення змін до нього від 27.02.2015 №1, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - Домобудівний комбінат (розширення) замощення з огорожею загальною площею 6608,9кв.м (271,92пог.м) (інвентарний №10203747/5, реєстровий №24584661.9ДЯМХКШ1179), до складу якого входить: бетонне замощення №1 площею 6035кв.м, замощення з відсіву №1-4, площею 573,9кв.м, залізобетонна огорожа №7, довжиною 126,72пог.м, залізобетонна огорожа №8, довжиною 138,35пог.м та металеві ворота №5, довжиною 6,85пог.м, розташоване за адресою: Проммайданчик 24, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та обліковується у Відокремленому підрозділі "Южно-Українська атомна електрична станція".

Договір оренди укладено сторонами строком на 2 роки 364 дні, з 15.01.2015 по 13.01.2018 (пункт 10.1. договору оренди).

На виконання умов договору оренди Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області передало Селянському фермерському господарству "Артур" визначене майно, що підтверджується актом приймання-передавання від 15.01.2015.

25.02.2015 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (Сторона-1) і Селянським фермерським господарством "Артур" було укладено договір про відшкодування плати за землю від 25.02.2015 №ПУ-36083, відповідно до умов якого Сторона-2 користується земельною ділянкою площею 7626кв.м, розташованою за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик, 24, для складування сипучих матеріалів і відшкодовує Стороні-1 відповідну плату за землю. Земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Сторони-1 у відповідності до державного акта від 19.04.1995 ІІ-МК-002166 "На право постійного користування земельною ділянкою".

Згідно з пунктами 2.1. - 2.2. договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі "Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування Селянським фермерським господарством "Артур" земельною ділянкою, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" для складування сипучих матеріалів" (додаток 1) та орієнтовно становить 43557,99грн, в тому числі ПДВ 20 % - 7259,55грн. Оплату послуг по договору Сторона-2 здійснює щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 на підставі акта, підписаного сторонами, та пред'явленого рахунку протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання Стороною-2 рахунку на оплату.

Пунктом 3.2. договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 визначено, що Сторона-1 бере на себе зобов'язання письмово повідомляти Сторону-2 про перегляд розміру відшкодування плати за землю. Розмір відшкодування плати за землю переглядається у випадку зміни розміру земельної ділянки, щорічних ставок земельного податку за користування цією ділянкою, або її індексації, відповідно до нормативно-правових документів.

Розділом 4 договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 визначено відповідальність сторін за договором, зокрема, передбачено можливість стягнення пені та збитків з винної сторони.

Зі змісту пункту 5.1. договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 вбачається, що цей договір складено на період дії договору оренди державного нерухомого майна від 15.01.2015 №РОФ-1321.

Відповідно до пункту 6.2. договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 зміни та доповнення в договір вносяться за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.

Розділом 7 договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 встановлено порядок врегулювання розбіжностей.

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 25.06.2015 №1550 встановлено з 01.01.2016 ставки за землю (земельного податку та орендної плати за землю) та затверджено Положення про плату за землю, згідно з пунктом 5.1. якого ставка плати за землі, зокрема, енергетики, для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Така зміна обумовила збільшення з 01.01.2016 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, що підтверджується поданим позивачем витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованим станом на 01.01.2016.

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" супровідним листом від 12.04.2016 №51/5284 направляло Селянському фермерському господарству "Артур" додаткову угоду від 29.02.2016 №1 до договору від 25.02.2015 №ПУ-36083, якою передбачалось збільшити вартість розміру відшкодування плати за землю до суми 141115,30грн з ПДВ та застосувати зазначений розмір плати до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2016, а також відповідний додаток №1 до вищевказаної додаткової угоди, в якому визначено з 01.01.2016 вартість відшкодування плати за землю за місяць у сумі 5206,12грн з ПДВ.

Відповідач додаткову угоду від 29.02.2016 №1 до договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 і додаток №1 до договору не підписав.

Однак, в подальшому позивачем неодноразово надсилались відповідачу рахунки та акти про надані послуги, починаючи з 30.06.2016 в яких розмір відшкодування плати за землю було зазначено з урахуванням змін нормативної грошової оцінки. Відповідач такі рахунки не сплачував.

17.11.2016 Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" направив Селянському фермерському господарству "Артур", претензію №32/16342 про сплату боргу та штрафних санкцій, у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за землю. Відповідач залишив претензію без реагування, що і стало підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що: розмір відшкодування плати за землю було погоджено сторонами при укладенні договору; позивач не звертався до суду із позовом про зобов'язання укласти відповідно додаткову угоду в порядку, передбаченому п.6.2. договору і нормами діючого законодавства; відповідач відмовився від підписання передбачених п.2.2. договору актів про надані послуги, в яких зазначені вже збільшені суми відшкодування плати за землю, та запропонував розірвати договір у зв'язку із збільшенням ставок відшкодування сплаченої позивачем в майбутньому орендної плати; договором не передбачено право сторін в односторонньому порядку змінювати умови договору; в матеріалах справи відсутня підписана додаткова угода щодо зміни розміру відшкодування позивачу платежів за оренду землі, а також відсутнє рішення суду з цього приводу, та, відповідно, дійшли висновків, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором від 25.02.2015 №ПУ-36083 з розрахунку вартості відшкодування плати за землю у заявленому розмірі саме на підставі укладеного сторонами договору є безпідставними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства та умовам договору.

Проте погодитись із такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства(ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Укладений сторонами договір є дійсним, чинним, оскільки іншого судами не встановлено, а тому є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до його змісту.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).

Отже, враховуючи наведені вище приписи законодавства та умови договору від 25.02.2015 №ПУ-36083 щодо визначеного в додатку №1 до договору розміру відшкодування плати за землю, та відсутності в договорі порядку перегляду розміру відшкодування плати за землю, про який (перегляд) йдеться в абзаці 2 п.3.2. договору, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів про відсутність підстав у відповідача для здійснення відшкодування у іншому розмірі, ніж встановлено договором, до внесення до нього відповідних змін.

Разом з тим, окрім з'ясування обставин правомірності нарахування позивачем в односторонньому порядку іншого розміру відшкодування, ніж передбачено договором, до предмета доказування у цьому спорі відноситься також встановлення факту належного/неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення відшкодування у строки та у розмірі, визначені умовами договору. Незважаючи на вирахувану у виставлених у спірному періоді щомісячних актах заборгованість з відшкодування плати за землю, яка є більшою ніж встановлено договором, ця обставина не звільняє відповідача від виконання зобов'язання за ціною, встановленою в договорі, про яку (ціну) йому достеменно відомо з договору, на що попередні судові інстанції не звернули уваги, у зв'язку з чим, вирішили спір та відмовили в позові у повному обсязі не навівши належних обґрунтувань безпідставності вимог позивача щодо суми заборгованості, виходячи з розміру відшкодування, визначеного у п.2.1. договору та згідно додатку №1 до договору від 25.02.2015 № ПУ-36083, та, відповідно, нарахованих на вказану суму штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Зазначене вище є порушенням ст.43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 та рішення від 04.05.2017 у справі №915/117/17 скасувати.

Справу № 915/117/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

І. Ходаківська