Ухвала суду № 69853021, 19.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8387/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Ул»яновська О.В.

справа №759/5799/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника позивача Капустинської М.О.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 09 червня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 431641,13 грн. заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовує тим, що 20 жовтня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №2321/1006/88-098, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 25000 доларів США на строк по 19 жовтня 2016 року, та сплатою процентів у розмірі 14,9% річних.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» є новим кредитором ОСОБА_2 за зобов»язаннями, що виникли на підставі Кредитного договору №2321/1006/88-098.

На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 15 червня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» відступило свої права кредитора на користь ПАТ «Альфа Банк».

У зв»язку із невиконанням позичальником своїх зобов»язань належним чином, станом на 02 березня 2015 року утворилась заборгованість, яка складає 15361,27 доларів США (412574,75 грн.) заборгованості за кредитом та 628,73 доларів США (16886,58 грн.) за відсотками. Банком також нарахована пеня у сумі 81,16 доларів США (2179,80 грн.).

Використовуючи своє право достроково вимагати виконання зобов»язання, банк звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 09 червня 2017 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 431641 грн. заборгованості та 3654 грн. витрат на відшкодування оплати судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом не досліджено обставин та можливості заміни кредитора у зобов»язанні без згоди боржника, зокрема з тих підстав, що п.10.2 кредитного договору передбачене попереднє отримання згоди на внесення змін і доповнень.

З посиланням на те, що заміни кредитора не відбулось та у зв»язку із припиненням банку, з яким був укладений договір, посилається на припинення зобов»язань внаслідок ліквідації юридичної особи.

Посилається на те, що на підставі Договору про внесення змін та доповнень №2 від 03 грудня 2009 року кредитний договір викладено в новій редакції, проте цей договір підписано не уповноваженою особою від ПАТ «Сведбанк», а саме: в преамбулі самої нової редакції зазначено, що в особі банку діє Заступник начальника Управління обслуговування приватних клієнтів Печерського відділення АТ «Сведбанк» ОСОБА_4, проте в первісній редакції договору ця особа не фігурує, а нова редакція підписана іншою посадовою особою банку - ОСОБА_5 Ці особи не уповноважені діяти від імені АКБ «ТАС-Комерцбанк». Відтак, зазначає про недійсність договору про відступлення права вимоги.

Посилається на недотримання Законів України «Про споживче кредитування» ч.1 ст.18 , «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» п.1 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4, Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №231 від 03 квітня 2009 року, оскільки договір відступлення права вимоги є договором факторингу.

Вказує на не дослідження судом оригіналів договорів про відступлення прав вимоги, що були витребувані судом. Наявні копії цих документі не засвідчують відступлення права вимоги до ОСОБА_2

В судовому засіданні відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з"явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із установленої законом обов»язковості виконання зобов»язань, та, встановивши порушення позичальником умов кредитного договору, дійшов висновку про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 20 жовтня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» у зв»язку із зміною найменування, та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №2321/1006/88-098, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 25000 доларів США на строк по 19 жовтня 2016 року, та сплатою процентів у розмірі 14,9% річних.

Додатковою угодою №1 від 15 березня 2007 року сторони змінили умови кредитування в частині суми кредиту, процентів за його користування, строків та порядку погашення.

03 грудня 2009 року сторони уклали Договір про внесення змін та доповнень №2, відповідно до якого кредитний договір укладено у новій редакції. Відповідно до цієї редакції договору позичальнику надані кредитні кошти у сумі 30168 доларів США на строк по 16 жовтня 2016 року, за користування якими він зобов»язався сплачувати проценти у розмірі 13,9% річних з можливістю їх зміни.

Згідно із п.11.5 цього договору передбачено право банку переводити свої права та обов»язки третій особі без згоди позичальника.

03 грудня 2009 року між сторонами укладено Договір про внесення змін та доповнень №3, відповідно до якого встановлено, що банк має право надати позичальнику грошові кошти у розмірі 31168 доларів США на строк по 19 жовтня 2019 року, а також встановлено розмір щомісячного платежу.

Додатковою угодою №3 від 15 грудня 2010 року встановлено, що у зв»язку із виконанням позичальником своїх зобов»язань щодо страхування предмету іпотеки розмір процентів становитиме 13,9% річних із можливістю їх зміни.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого, з урахуванням Акту приймання-передачі прав вимоги, Переліку Договорів, що містять підписи та печатки обох банків, ПАТ «Дельта Банк» є новим кредитором ОСОБА_2 за зобов»язаннями, що виникли на підставі Кредитного договору №2321/1006/88-098.

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого, з урахуванням Акту приймання-передачі прав вимоги, Акту приймання-передачі кредитних файлів №2, що містять підписи та печатки обох банків, ПАТ «Альфа-банк» є новим кредитором ОСОБА_2 за зобов»язаннями, що виникли на підставі Кредитного договору №2321/1006/88-098.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Умови цих договорів не містять ознак, відповідно до яких їх можна було б кваліфікувати як такі, що містять ознаки факторингу. Доказів на підтвердження, що такі правочини є удаваними не надано. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності цих договорам вимогам закону, оскільки законодавство про факторингові операції застосуванню до таких правовідносин не підлягає застосуванню.

Окрім того, дія Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом (п.2 Прикінцевих та перехідних положень).

Посилання апеляційної скарги на те, що заміна кредитора є зміною умов кредитного договору, потребує згоди позичальника та оформлюється відповідною додатковою угодою є помилковими та відхиляються колегією суддів з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами - є визначені сторонами правила поведінки, вчинення дій, яких вони мають дотримуватися при виконанні договірних зобов»язань.

Відповідно до ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Разом з тим, пункт 11.5 кредитного договору останньої редакції визначає право кредитора перевести свої права третій особі без згоди позичальника.

Відтак, є таким, що відповідає вимогам закону та умовам укладеного між сторонами договору відступлення права вимоги без згоди позичальника.

Доводи апеляційної скарги про припинення зобов»язання унаслідок ліквідації юридичної особи (первісного кредитора) відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону. Ураховуючи, що в даному випадку відбулась заміна кредитора у зобов"язанні, факт ліквідації АКБ "ТАС-Комерцбанк" не припиняє зобов"язання боржника, відтак положення частини 1 ст.609 ЦК України застосуванню не підлягають.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що 03 грудня 2009 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено Договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №2621/1006/88-098 від 20 жовтня 2006 року, за змістом якого цей договір викладено у новій редакції.

При викладенні тексту кредитного договору у новій редакції у відтворенні преамбули його первісної редакції при зазначенні особи, що діяла від імені кредитора при первісному підписанні договору, допущено описку, що само по собі не може впливати на дійсність в цілому Договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №2621/1006/88-098 від 20 жовтня 2006 року, який укладено та підписано від імені ПАТ "Сведбанк" уповноваженою особою ОСОБА_5

Посилання на те, що на підставі Договору про внесення змін та доповнень №2 від 03 грудня 2009 року кредитний договір викладено в новій редакції, проте цей договір підписано не уповноваженою особою від ПАТ «Сведбанк», зокрема без уповноваження на такі дії довіреністю від АКБ «ТАС-Комерцбанк» безпідставні.

Дослідженими доказами установлено, що ПАТ «Сведбанк» є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», відтак не потребує отримання будь-яких повноважень на вчинення певних дій.

Доводи апеляційної скарги в частині дослідження судом першої інстанції оригіналів Договорів купівлі-продажу прав вимоги є безпідставними, оскільки в ході судового розгляду судом в судовому засіданні досліджено надані позивачем нотаріально посвідчені примірники відповідних договорів, в тому числі і додаток - акт прийому-передачі справ.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 09 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов