Постанова № 69851810, 29.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" листопада 2011 р. № 2а- 14666/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС І К" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРБІС І К", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова та просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00005052305 від 24.10.11.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем 13.10.11р. складено акт № 4777/2305/37189751 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.09.10р. по 30.09.11р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 135.5.5 ст. 35 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму1954,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року.

Позивач зазначає, що на час проведення перевірки він не мав обов'язку повернути своїм засновникам суми їх вкладів, а тому висновок акту перевірки про виникненні доходу у підприємства та відповідних податкових зобов'язань є необґрунтованим, а рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.

В судовоме засідання представник позивача з"явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності або відкладення її розгляду не надав.

Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення № 00005052305 від 24.10.11р. прийнято на підставі акту позапланової виїзної перевірки позивача №4777/2305/37189751 від 13.10.11р.

Визначення суми податкових зобовязань відбулося на підставі висновку акту про порушення позивачем п.п. 135.5.5 ст. 35 ПК України у ІІІ кварталі 2011 року.

Фактичні обставини, на підставі яких зроблено цей висновок, визнаються обома сторонами і полягають у тому, що сума статутного капіталу складає 16000,00 грн., частина внесених до статутного капіталу коштів, 8494,00 грн., була витрачена під час господарської діяльності, частина внесків була повернута засновнику підприємства ОСОБА_1.

Виходячи з даних обставин в акті зроблено висновок про те, що неповернутий статутний капітал є доходом з інших джерел, сума статутного капіталу 8494,00 грн. є заборгованістю, за якою минув строк позовної давності і тому вважається безповоротною фінансовою допомогою. Таким чином позивач повинен був, але не включив її до складу валових доходів.

Однак суд з таким висновком не погоджується, вважаючи його помилковим і таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 135 Податкового Кодексу України Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу

Відповідно до п.п.135.5.5 п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України Інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Поняття безповоротної фінансової допомоги, наведене у п.п. 14.1.257 ст. 14 Податкового Кодексу України, включає заборгованість одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, ч. 1, 6 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Виходячи з наведених норм, для визначення наявності заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, слід передусім встановити наявність зобовязання, строку виконання зобовязання та наявність порушеного права.

Натомість зобовязання повернути повну суму вкладів засновників суперечить визначенню і суті товариства з обмеженою відповідальністю, адже згідно з ч.2. ст.140 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть ризик збитків, повязаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Стаття 21 Закону України «Про господарські товариства»чітко встановлює наступні правила розподілу коштів товариства при його ліквідації: грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію. Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.

Таким чином, під час ліквідації товариства, поверненню засновникам (учасникам) підлягають не їхні вклади, а кошти, які залишилися після розпродажу майна та розрахунків з усіма кредиторами, при цьому строк такого розподілу 6 місяців з моменту публікації, або більший, за наявності спору з будь-яким з кредиторів.

За відсутності таких залишків коштів, кредиторської заборгованості перед засновниками у товариства не існує.

Судом встановлено, що на момент перевірки сума коштів, які підлягають поверненню засновникам (учасникам), не визначена, про що свідчить сама наявність спору з податковим органом, а, навіть за умов визначення такої суми, шестимісячний строк для виконання зобовязання не настав, отже перебіг строку позовної давності не розпочався, а висновок відповідача про сплив цього строку суперечить закону і обставинам справи.

Чинне законодавство не передбачає обовязку включення до ліквідаційної звітності сум податкових зобовязань, які можуть виникнути у майбутньому.

За таких обставин, висновок про заниження позивачем валового доходу у вигляді безповоротної фінансової допомоги і відповідної суми податку на прибуток у ІІІ кварталі 2011 року є протиправним, а податкове повідомлення-рішення, ухвалене на підставі цього висновку підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС І К" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 00005052305 від 24 жовтня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2011 року.

Суддя Спірідонов М.О.