Рішення № 69846743, 20.10.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3805/17

Провадження по справі № 2/635/2497/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Грищук Р.Р..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покотилівка Харківського району Харківської області у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 27232,67 доларів США та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10631,24 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 укладений договір кредиту № 810/4-27/2/1-8-140, за яким на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 22000 доларів США. Однак позичальник свої зобовязання за кредитним договором не виконав, в результаті чого за ним станом на 23 лютого 2017 року утворилася прострочена заборгованість у загальному розмірі 27232,67 доларів США, з яких заборгованість за кредитом у розмірі 16688 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 10544,67 доларів США. Загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК».

Представник позивача ОСОБА_2., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявилася, надала суду заяву, якою підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч.3. ст.. 122 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

29 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» серії А01 №365338, тапідтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», затвердженого рішенням Загальних Зборів Акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» протокол №6 від 31 жовтня 2016 року) та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 810/4-27/2/1-8-140, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредитні кошти у розмірі 22000 доларів США на споживчі потреби зі сплатою 15% процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку, який вказаний в договорі з кінцевим терміном повернення основної суми до 10 вересня 2023 року на умовах, визначених договором, а відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти, використати за цільовим призначенням кредитні кошти та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зазначеному кредитному договорі та додатку до нього визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, реальної процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші. Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згодний з умовами кредитного договору та додатку №2 до договору Детальним розписом сукупної вартості кредиту, значенням реальної процентної ставки та абсолютним значення подорожчання кредиту, в яких останній також поставив свій підпис.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у строк, відповідно до умов договору та вимог закону, а згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору кредит надається шляхом видачі кредитором кредитних коштів позивальнику готівкою в іноземній валюті з позичкового рахунку останнього №22033810938991. Моментом (днем) надання кредиту вважається день видачі позичальнику готівкових коштів в сумі кредиту безпосередньо з позичкового рахунку.

Судом встановлено, що банк свої зобовязання за кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №122 від 29 вересня 2008 року, згідно якої ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 22000 доларів США.

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами визначені п.п. 2.4-2.7 кредитного договору.

Судом встановлено та підтверджується наданим позивачем розрахунком вимог банку у звязку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за Кредитним договором № 810/4-27/2/1-8-140 від 29 вересня 2008 року, що ОСОБА_1 допустив порушення грошового зобовязання за кредитним договором щодо погашення кредиту, процентів за користування кредитом у встановлені договором порядку та строки, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість, яка станом на 23 лютого 2017 року становить: заборгованість за кредитом у розмірі 16688 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 10544,67 доларів США

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

П. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» розяснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Як встановлено судом, обставиною, яка стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про повернення заборгованості по кредиту виявився факт порушення позичальником своїх зобовязань за кредитним договором.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась передбачено ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання боржником будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2017 року на адресу ОСОБА_1. було направлено письмову вимогу про усунення порушень.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку

Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст.. 617 ЦК України.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі за №6-145цс14, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, стягнути грошову суму в іноземній валюті. Якщо в зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» (якеий є правонаступником Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК») має необхідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій відповідно до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у ст. ст.47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором від 29 вересня 2008 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 27232,67 доларів США.

Згідно платіжного доручення №0000410435 від 23 червня 2017 року при предявленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 10631,24 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3,4, 11, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (індивідуальний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, р/р 29091805130003) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 27232,67 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (індивідуальний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, р/р 29091805130003) витрати по сплаті судового збору в сумі 10631 (десяти тисяч шістсот тридцять однієї) гривні 24 копійок.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя