Ухвала суду № 69845965, 27.10.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2834/16-к

провадження №1-кс/619/1330/17

УХВАЛА

іменем України

27 жовтня 2017 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Михайлової А.С.

прокурора Воробйова І.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014220280001436 від 25 вересня 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

встановив:

У провадженні СВ Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12014220280001436 від 25.09.2014 року відносно ОСОБА_2 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 листопада 2011 року до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області надійшла заява ОСОБА_4 про розгляд матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 7.2 Регламенту Дергачівської РДА вказана заява з Дергачівської РДА надійшла до Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області для погодження матеріалів вибору та місця розташування вказаної земельної ділянки.

Під час розгляду матеріалів вибору та місця розташування земельної ділянки у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на зловживання своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, а саме довідки про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками та користувачами, а також висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою незаконного вилучення її із власності ОСОБА_5 та подальшої передачі ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення, діючи навмисно та протиправно, в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_2, займаючи вищезазначену посаду, достовірно знаючи, що вказана в заяві ОСОБА_4 земельна ділянка, відповідно до акту прийому-передачі Державних актів між Дергачівським районним відділом земельних ресурсів та Малоданилівською селищною радою Дергачівського району Харківської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР-10-38-050002, виданого 25.10.1996 року на підставі рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищною радою Дергачівського району Харківської області №285 від 08.10.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №1038, є власністю ОСОБА_5, яка вважається сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», і відноситься до земель житлової та громадської забудови, 20.10.2011 року в робочий час, знаходячись в адміністративній будівлі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, за адресою: Харківська область м. Дергачі пл. Перемоги, 2, в порушення вимог положення про Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області склав довідку №149 про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами, завіривши її своїм підписом та печаткою, вказавши в ній завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) та про відсутність обмежень щодо її відведення. Після чого ОСОБА_2 підготував проект розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для відведення індивідуального садівництва ОСОБА_4

16 грудня 2011 року на підставі виданої ОСОБА_2 вищевказаної довідки головою Дергачівської районної державної адміністрації видано розпорядження №876, яким надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункт.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення, діючи навмисно та протиправно, діючи в інтересах третіх осіб ОСОБА_4, 02.02.2012 року ОСОБА_2 на підставі даного розпорядження видане технічне завдання ОСОБА_4 на виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до п. 14.1 якого, між іншим, останній як замовник зобовязаний був погодити межі земельної ділянки з суміжними, сторонніми землекористувачами, в тому числі замовником та органами місцевого самоврядування або виконавчої влади.

За замовленням ОСОБА_4, фізичної особи підприємцем ОСОБА_6 розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки із земель запасу державної власності (землі сільськогосподарського призначення) у власність для ведення індивідуального садівництва (землі сільськогосподарського призначення) на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту Дергачівського району Харківської області.

В подальшому, 13 червня 2012 року в робочий час ОСОБА_2, знаходячись в адміністративній будівлі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області за адресою: Харківська область м. Дергачі пл. Перемоги № 2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення, діючи умисно та протиправно, в інтересах третіх осіб ОСОБА_4, в порушення вимог положення про Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області та ч. 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України, під час засідання комісії з розгляду питань, повязаних з погодженням документації із землеустрою склав висновок №092 по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому в порушення ст. 20 Земельного кодексу України без додержання передбаченої законом зміни цільового призначення земельної ділянки вніс недостовірні відомості про те, що земельна ділянка відноситься до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, при цьому достовірно знаючи, що дана земельна ділянка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, а також наданий ОСОБА_4 проект землеустрою не відповідав вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме ст. 29 Закону України «Про землеустрій», ст. ст. 118, 198 Земельного кодексу України, п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наказу Держкомстату від 05.11.1998 року №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» та ДСТУ №4163-2003, чинним в період з 16 лютого 2011 року по 19 липня 2012 року, в тому числі межі земельної ділянки не були погоджені з представниками Малоданилівської селищної ради, Дергачівської районної державної адміністрації, а також з власниками інших суміжних земельних ділянок та погодив вказаний проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_4, завіривши його своїм підписом та печаткою управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області.

На підставі даного проекту землеустрою земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6322055900:00:003:1516.

26.06.2012 року до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області надійшла заява ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту.

Відповідно до Регламенту Дергачівської РДА надійшли до Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області для затвердження проекту землеустрою відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту, за результатами розгляду яких ОСОБА_2 підготував проект розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту ОСОБА_4

На підставі вищевказаного висновку, погодженого ОСОБА_2, розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації № 514 від 19.07.2012 року ОСОБА_4 було передано земельну ділянку площею 0,10 га у приватну власність.

Продовжуючи свої злочинні дії, діючи в інтересах третіх осіб ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення, з метою незаконного вилучення земельної ділянки з власності ОСОБА_5 та подальшої її передачі у власність ОСОБА_4, ОСОБА_2 в робочий час, знаходячись в адміністративній будівлі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області за адресою: Харківська області, м. Дергачі, пл. Перемоги, № 2, достовірно знаючи вимоги ст. 126 Земельного кодексу України про те, що право на земельну ділянку набувається шляхом видачі державного акту та бажаючи довести свій злочинний намір до кінця підписав державний акт серії ЯМ №944874 від 12.10.2012 року на імя ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6322055900:00:003:1516 на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для ведення індивідуального садівництва, завіривши вказаний документ печаткою управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №632205591002664.

Таким чином, в результаті навмисних та протиправних дій ОСОБА_2, вказана земельна ділянка вибула з власності ОСОБА_5 без встановленого законом порядку припинення права власності, та перейшла у фактичне володіння ОСОБА_4, у звязку з чим ОСОБА_5 спричинено матеріальну шкоду у вигляді ринкової вартості вказаної земельної ділянки станом на 12.10.2012 року 113858 грн., тим самим заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, тобто в зловживанні службовим становищем, тобто умисним, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом права та інтересам окремих громадян та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у внесенні в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей.

21 серпня 2017 року ОСОБА_2 було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

11 вересня 2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а саме на підставі того, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.

14 вересня 2017 року слідчим суддею Дергачівського району Харківської області постановлено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою приводу останнього до Дергачівського районного суду Харківської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

Орган досудового розслідування вважає, що вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7; державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №944874 від 12.10.2012 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; наказом про призначення ОСОБА_2 №117-К від 28.02.2011 року Головного управління Держкомзему у Харківській області; наказом про призначення ОСОБА_2 №79-к від 23.02.2011 року Державного комітету України із земельних ресурсів; наказом №26 від 31.05.2010 року про розподіл обовязків між начальником та заступником начальника Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області; довідкою №149 про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем) від 20.10.2011 року; висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи №4158/6309 від 24.06.2015 року; державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР №2081017 на імя ОСОБА_8 від 04.02.2005 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4; листом Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області №0219/19 від 06.01.2017 року; актом прийома-передачі між Дергачівським районним відділом земельних ресурсів та Малоданилівською селищною радою державних актів на право постійного користування землею та відповідних книг реєстрації станом на 10.09.2002 року з додатком №1; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, а саме службове підроблення, тобто внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, та зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом права та інтересам окремих громадян.

Крім того, приймаючи до уваги наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, які зібрані у даному кримінальному провадженні і покарання за кримінальні правопорушення, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_2 передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, що є злочинами невеликої та середньої тяжкості, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді обмеження волі до трьох років та позбавлення волі до трьох років.

Клопотання старший слідчий обґрунтовує ризиками, які зазначені у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. У звязку з вищевикладеним слідчий вважає не можливим застосування більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

27 жовтня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

У судовому засіданні прокурор Воробйов І.В. підтримав заявлене клопотання та пояснив, що висунута підозра ОСОБА_2 є обґрунтованою. Існують ризики, які зазначені у клопотанні.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, так як висунута підозра не є обгрунтованою та також доказів про існування ризиків, на які посилався прокурор, суду не надано.

Підозрюваний ОСОБА_2 провину не визнав та просив обрати особисте зобов'язання у вигляді запобіжного заходу, так як про виклики слідчого йому не було нічого відомо, оскільки він перебував у матері в м. Кременчук Полтавської області, так як вона тяжко хворіє на цукровий діабет, потребує його допомоги та піклування.

Слідчий суддя приходить до наступного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

На підставі ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального проовадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13 листопада 2007 року»).

Прокурор надав суду вагомі наявні докази про висунуту підозру ОСОБА_2 у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, за які законом передбачено покарання за ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі, а за ст. 364 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі.

Слідчий суддя приходить до висновку про те, що висунута підюзрюваному ОСОБА_2 підозра є обгрунтованою.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає доведеним факт переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 29 серпня 2017 року було надано дозвіл на здійснення приводу останнього до слідчого відділу з метою його допиту та проведення слідчих дій за його участю.

21 серпня 2017 року ОСОБА_2 було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

11 вересня 2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а саме на підставі того, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.

14 вересня 2017 року слідчим суддею Дергачівського району Харківської області постановлено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою приводу останнього до Дергачівського районного суду Харківської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Стосовно даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, то зі слів останнього та його захисника він має неповнолітнього сина та матір, яка потребує лікування, тобто маються міцні соціальні зв'язки, але жодного доказу стосовно вищевикладених обставин суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у максимальному розмірі у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32000 грн. (1600 грн.х20=32000 грн.).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосовати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27.

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Харківської установи виконання покарань № 27.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє включно до 22 грудня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 4) носити електронний засіб контролю.

Зобовязати орган досудового розслідування негайно повідомити про затримання особи та взяття під варту його близьких родичів, членів сімї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко