Вирок № 69840362, 24.10.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/994/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря Каралюс Т.Р.,

прокурора: Галич Б.Б.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальні акти у кримінальному провадженні №12017140060000056 та №12016140060000777 про обвинувачення:

ОСОБА_2, 15 липня 1987року народження, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, розлученого, який зареєстрований на ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, в період часу з 20.01.2016року по 23.02.2016року, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири №117 в будинку №19 на вул. Патона у м. Львові, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу, таємно викрадав частинами протягом вказаного період часу золоті вироби, а саме: золотий перстень 585 проби, розмір 17,5 із вставленим каменем «Топазом» коричневого кольору, вагою 3,43 грама вартістю 2976 грн., 03 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби, у формі ромба, із зображенням матері ОСОБА_4, вагою 0,88 грама, вартістю 760 грн. 73 коп.; набір золотих сережок (2 штуки) 585 проби, вартістю 1270 грн. 77 коп.; набір золотих сережок (2 штуки) 585 проби із вставкою каменя червоного кольору (рубіна), вагою 1,51 грама вартістю 1305 грн., 34 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби овальної форми у із зображенням матері ОСОБА_4, вагою 1 грам вартістю 864 грн. 47 коп.; золоту обручку 585 проби, розмір 18, вагою 1,41 грам вартістю 1218 грн. 90 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби у вигляді каменя біло-жовтого кольору, вагою 3,39 грама, вартістю 3025 грн. 74 когі.; золотий перстень 585 проби, розмір 18, із трьома вставленими камінчиками білого кольору, вагою 1,9 грам, вартістю 1711 гривень 57 коп.; набір золотих сережок (2 штуки) 585 проби, у вигляді 2 кілець, скріплених між собою, вагою 1,54 грама, вартістю 1387 грн. 27 коп.; набір золотих сережок (2 штуки), 585 проби, у вигляді каменя біло-жовтого кольору, вагою 4,95 грама, вартістю 4629 грн. 63 коп.; набір золотих сережок (2 штуки), 585 проби, із вставленим червоним каменем (рубіном), вагою 4,14 грама, вартістю 3985 грн. 24 коп.; золотий перстень 585 проби, розмір 17,5, із вставкою білого каменю (цирконію) у вигляді серця, вагою 5,26 грама, вартістю 5063 грн. 38 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби, із зображенням серця, якоря та ключа, вагою 0,81 грама, вартістю 842 грама, 97 коп.; золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 50 см., плетіння «снейк», вагою 5,69 грама, вартістю 5927 грн. 44 коп.; золотий хрест 585 проби у вигляді розпяття, вагою 0,38 грама, вартістю 399 грн. 68 коп.; золотий хрест 585 проби у вигляді розпяття, вагою 1 грам, вартістю 1000 гривень; золотий хрест 585 проби у вигляді розпяття, вагою 1 грам, вартістю 1000 гривень, які здав у відділення ломбардів, а отримані кошти витратив на власні потреби. Загальна сума завданих збитків потерпілій ОСОБА_5 становить 37369, 16 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2, будучи раніше судимим 16.08.2016року вироком Франківського районного суду м. Львова за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на один рік позбавлення волі із застосуванням ст. 75 К України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий злочин. Так, 19.12.2016року ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні квартири №58 в будинку №37 на вул. І Виговського у м. Львові, власником якої являється ОСОБА_3, маючи усну домовленість з власником квартири з приводу проведення ремонтних робіт у квартирі, шляхом вільного доступу таємно викрав телевізор марки «Електрон» вартістю 800.00 гривень, який в подальшому був закладений в ломбард ПТ «Ломбард «Реверс» та реалізований. Загальна сума завданих збитків потерпілому ОСОБА_3 становить 800.00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальних актах, та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчинено повторно, доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що помякшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості, вчинені умисно, особу винного, який раніше судимий /матеріали кримінального провадження, арк. 74/; розлучений, офіційно не працевлаштований, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває /матеріали кримінального провадження, арк. 68, 70, 113, 115/, згідно характеристики з місця проживання скарг від сусідів не надходило /матеріали кримінального провадження, арк117/, а тому виходячи з наведеного, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3, який у вирішенні питання про покарання покладається на розсуд суду, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів у виді позбавлення волі в наближених мінімальних межах санкцій ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, що є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, з огляду на вчинення неодноразово корисливих злочинів, відсутність у справі сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, і за переконання суду, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Між тим, як вбачається з вироку Франківського районного суду м. Львова від 08.02.2017року (справа №465/4725/16-к) ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за вчинення даного злочину (06.07.2016р.) та якого він засуджений за вироком Франківського районного суду м. Львова від 16.08.2016року застосований спосіб поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Крім цього, вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.06.2017року (справа №461/2693/17) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначено йому покарання у виді 5 /пяти/ років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 1 /одного/ місяця позбавлення волі за попереднім вироком Франківського районного суду м. Львова від 08.02.2017року, і остаточно призначено покарання ОСОБА_2 у виді 5 (пяти) 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Під час даного судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2.М. винний в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення вказаних попередніх вироків.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За таких обставин, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 11.10.2017року, яким ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ч.2 ст.185 КК України (справа №465/982/17) і на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.06.2017року, ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.289 КК України на 5 років 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 4 місяці позбавлення волі, судом до уваги не може бути взятий при призначенні остаточного покарання, оскільки він не набрав законної сили на час розгляду справи судом.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 /один/ рік;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки.

Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_2 остаточне покарання визначити шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням призначеним попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.06.2017року (справа №461/2693/17) у виді 5 /пяти/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.

Речові докази: квитанції з ломбардів, що 14.04.2016року ОСОБА_2 були добровільно видані слідчому, які визнані речовими доказами постановою слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівської області від 14.04.2016року ОСОБА_6 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський