Постанова № 69839375, 25.10.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4154/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2017 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л.,розглянувши у скороченому провадженні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії із зарахування стажу та призначення пенсії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова, правонаступником якого є Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова, призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, зобов'язати Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова зарахувати ОСОБА_1 період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 23.03.1992 року до 24.04.1997 року, зобов'язати Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова надіслало на адресу суду письмові заперечення, в яких зазначили, що до стажу роботи на пільгових умовах по Списку №2 враховано періоди: з 16.12.1985 року по 24.07.1991 року - 5 років 07 місяців 09 днів, з 11.07.2003 року по 01.10.2003 року - 21 день. При цьому, наказ про переведення ОСОБА_1 з тимчасової посади комплектувальника на посаду маляра за основним місцем роботи відсутній. З огляду на зазначене, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується записами трудової книжки, копіями наказів про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, про результати атестації робочого місця, архівною довідкою та особовою карткою /а.с.6-9, 12-15/, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23.09.1985 року прийнята учнем маляра в покрівельний цех Львівського мотозаводу, 16.12.1985 року переведена на цьому ж цеху маляром по металу 1 розряду, 14.07.1986 року переведена на цьому ж цеху маляром по металу 2 розряду, 01.08.1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці підтверджений 2 розряд маляра по металу в цьому ж цеху, 16.09.1989 року переведена в цьому ж цеху маляром 3 розряду, 01.07.2002 року звільнена по переводу та прийнята у ВАТ «Львівський мотозавод» на посаду маляра по металу 3 розряду в складально-малярний цех, а 01.07.2003року звільнена за власним бажанням.

У відповідності до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивач 16.03.2017 року, тобто після досягнення 50-річного віку звернулася із заявою в Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова про призначення їй пільгової пенсії, оскільки вважає, що має право на отримання пенсії по Списку №2.

Проте, їй було відмовлено в підтвердженні пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за Списком №2 з 23.03.1992 року до 24.04.1997 року /а.с.10-11/.

З такими висновками відповідача суд не може погодитись з огляду на наступне.

У відповідності до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, пунктом 18 якого також передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі - колгоспі ) і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Крім цього, відповідно до п.20 зазначеного Порядку для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Як встановлено, окрім записів у трудовій книжці спеціальний трудовий стаж позивача підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №24 від 03.03.2017 року та №25 від 03.03.2017 року, наказом №188 від 16.12.1994 року «Про надання пільгових пенсій працівникам заводу», виписками з наказу №20-К від 25.03.1992 року, №46-К від 26.10.1994 року та №10-К від 23.06.1997 року, архівною довідкою №В-583-1 від 30.05.2017 року, а також наданими Залізничному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м.Львова документами /а.с.6-9, 13-15/.

Згідно із ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

Частиною 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

За час роботи на ВАТ «Львівський мотозавод» ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 23.03.1992 року по 31.01.1995 року та з 19.09.1994 року по 01.07.1997 року (Витяги з наказів №20-К від 25.03.1992 року та 46-К від 26.10.1994 року, а.с.14).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року «Про міжнародні договори»свідчить про обов'язковість застосування національними судами України норм Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні «Толстой-Мілославскій проти Сполученого Королівства» від 23.06.1995 року (скарга №18139\91), зазначає, що застосовуваний національний закон повинен відповідати критерію «якості», якості тобто щоб « він був доступним для всіх осіб, які мають до нього відношення, і досить чітко сформульованим для того, щоб вони могли - користуючись відповідної консультацією, якщо це необхідно, - передбачити ступінь, яка є розумною у сформованій ситуації, тих наслідків, які дана дія може спричинити за собою».

При цьому суд зауважує, що зміст «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України №18-1 від 10.11.2006 року та «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, не є чітким та передбачуваним для суб'єктів застосування, оскільки не визначає чітких критеріїв необхідності та механізму отримання довідок про стаж роботи, в тому числі осіб (роботодавець чи працівник), до обов'язку котрих входить подання відповідних довідок.

Відтак довідки підприємств для підтвердження спеціального трудового стажу повиннім приймаються лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості про трудовий стаж, однак з записів трудової книжки позивачки вбачається відсутність будь - якої інформації про її роботу неповний робочий день чи за сумісництвом, тощо, а тому взагалі було недоцільним зі сторони відповідача вимагати від ОСОБА_1 будь - яких додаткових документів при вирішенні питання призначення пенсії.

Судом безспірно встановлено, виходячи із приписів ч.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «б» ст..13, п. «ж» ст..56 Закону України «Про пенсійне забезпечення, п.13 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.181 КЗпП України, Постанови Кабінету міністрів від 12.10.1992року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», що до стажу роботи на пільгових умовах зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, наявність правових підстав для застосування вищевказаного способу захисту прав позивача, за фактичної відсутності протиправних дій відповідача на момент розгляду звернення позивача про призначення пільгової пенсії, і таким чином задоволення адміністративного позову суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі №826/4418/14, в якій ВСУ зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Крім того, у висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема передбачає, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

Суд вважає, що застосування вищевказаного способу захисту є виваженим і доцільним для відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому з Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути 640.00 гривень сплаченого судового збору /а.с.3/.

На підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 1, 17, 18, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, керуючись ст.9-11, 70, 71, 86, 94, 161-163, 183-2 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Зобов'язати Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши періоди її роботи на Львівському мотозаводі (ВАТ «Львівський мотозавод») з 23 березня 1992 року по 24 квітня 1997 року.

Стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань, із Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на користь ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер - НОМЕР_1/ сплачений судовий збір у розмірі 640.00 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні під час оголошення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський