Ухвала суду № 69838851, 16.10.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3277/17 Головуючий у 1-й інстанції: Пушкарьова С.П.

Є.У.№ 311/849/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся із позовом до Міністерства Оборони України про стягнення моральної шкоди у сумі 240000 грн., в боґрунтування зазначає, що у липні 2014 року він проходив військову службу в Збройних Силах України. 05.09.2014 року при виконанні службових обовязків в зоні АТО під час обстрілу позицій підрозділу отримав травму та втрачав свідомість, однак за медичною допомогою не звертався. 20 вересня 2014 року під час обстрілу позицій підрозділу один із снарядів розірвався поблизу позивача, вибуховою хвилею його відкинуло в сторону в результаті чого отримав струс головного мозку з вираженою цефаглією, астено-невротичним синдромом. У звязку з чим, був евакуйований до м. Дніпропетровськ, звідки був направлений до в/ч А3309, де перебував на стаціонарному лікуванні з 13 жовтня 2014 року по 29 жовтня 2014 року з діагнозом: ЗЧМТ. Струс головного мозку з явищами вегено-судиної нестійкості, астено-невротичного синдрому. Ангіопатія сітківки за дистонічним типом. Частково атфорія зорового нерву зліва.

14.11.2014 року ОСОБА_3 був консультований нейрохірургом Запорізького ОКЛ з діанозом: Наслідки ЧМТ. Посттравматичний арахноенцефаліт з порушенням ліквородинаміки. Лікворно-гіпертензивний та вести було-атактичний с-м.

З 14 листопада 2014 року по 28 листопада 2014 року перебував на лікуванні у в/ч А3309 з діагнозом: Наслідки ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді після травматичного арахноецефаліт з порушенням ліквородинаміки. Помірно виражена вегено-судина нестійкість у вигляді стійкого цефалічного синдрому, помірно вираженою астено-невротичного синдрому. Частково атрофія зорового нерву зліва ангіопатія сітківки за діатонічним типом, постійно проходив неодноразові стаціонарні лікування з приводу струсу головного мозку. ОСОБА_3 встановлена 3-тя група інвалідності, що є підтвердженням того, що здоровя з кожним роком тільки погіршується.

Вважає, що у зв'язку з отриманням поранень та контузії під час захисту Вітчизни та отриманням інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 240 000 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_3 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Міністерства Оборони України в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн. В іншій частині у позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким в задовлені позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

По справі встановлено, що під час проходження військової служби в період часу з 30.08.2014 року по 11.10.2014 року, виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 23).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 було встановлено ІІІ групу інвалідності до 01 травня 2018 року у звязку із захворюванням, повязаним із виконанням обовязків військової служби (а.с. 24).

Під час проходження військової служби він отримав захворювання наслідки перенесеної мінно-вибухової травми (20.09.2014 року), закритої черепно мозгової травми, струсу головного мозку у вигляді церебрального арахноїдиту, дрібновогнищевоїсимптоматики, помірно вираженого тривалого післякомоційного синдрому, що підтверджується: військовим квитком, довідкою медичної служби військової частини пп В0105, свідоцтвом про хворобу № 1028, які містяться в матеріалах справи (а.с. 25).

Зазначений факт підтверджується довідкою довідкою медичної служби військової частини пп В0105, яка є в справі (а.с.26).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зазначаючи про наявність правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, оскільки сам факт каліцтва, одержаного в період проходження військової служби, та наслідки такого каліцтва спричинили позивачеві втрати немайнового характеру у вигляді моральних переживань у звязку з ушкодженням здоровя, що порушило його звичні нормальні звязки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сімї та суспільстві.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року із змінами та доповненнями відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичні або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Із матеріалів справи вбачається, що каліцтво, яке отримав ОСОБА_3, пов'язане з проходженням військової служби. Причинний зв'язок встановлено довідкою про результати службової характеристики для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (а.с.27); медичною характеристикою (а.с. 26); свідоцтвом про хворобу №1028 (а.с.25); довідкою до огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0548357 (а.с.24) про встановлення ОСОБА_3 третьої групи інвалідності в звязку з травмою, яка повязана з захистом Вітчизни.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував ступінь моральних і фізичних страждань позивача. Суд зазначав, що позивач щодня переживає душевні і фізичні страждання та у звязку з каліцтвом позбавлений нормального життя.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

За приписами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги про те, що Міністерство оборони є неналежним відповідачем у справі, являються неспроможними.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2014 року у справі № 3-86гс14, який згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що каліцтво позивача, яке призвело до стійкої втрати працездатності є наслідком травми, пов'язаної з проходженням військової служби, суд дійшов правильного висновку про виникнення у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди. При цьому, враховуючи тяжкість вимушених змін в житті позивача та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо розміру стягнутого відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 грн.

З урахуванням вказаних норм колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: