Рішення № 6983590, 10.11.2009, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа№2-1597

2009р.

10 листопада 2009 р.

м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого –Веселова  В.М.,

секретаря –  Томин О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота» до ОСОБА_1  про відшкодування шкоди,заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся   до   суду  з  позовом  до  відповідача, який підтримав  в судовому засіданні. Вказує, що відповідач був прийнятий водієм – експедитором на підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «СОТА» . З ним було укладено відповідний договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Під час здійснення перевезення вантажу з м.Буча Київської області до м.Львова, автомобілем яким керував відповідач,було виявлено недостачу товару на загальну суму 29318,68 грн.,про що були зроблені відповідні відмітки та складено відповідний акт. Фірма - замовник перевезення ДП «Інтегровані Логістичні системи» виставило відповідну претензію до позивача про відшкодування  вищевказаної суми, яка погашена в повному обсязі частково  прямим перерахунком коштів та частково наданням послуг по перевезенню . Позивач просить стягнути з відповідача нанесену шкоду в сумі 29 318,68 грн., 301,69 грн. судового збору, 250 грн. витрат на інформацінйо-технічне забезпечення.

Позивач в   судовому   засіданні   підтримав  вимоги   позову, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в  судовому  засіданні вимоги позовної заяви заперечив і пояснив, що він змушений був зірвати пломби з вантажу,оскільки при перевезенні ящики з товарами могли випасти з автомобіля, однак дозволу на пошкодження пломби він у керівництва фірми не брав.З заявою в органи міліції не звертався.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача,  дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідач був прийнятий на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «СОТА» на посаду водія – експедитора з 16 квітня 2008 року,що підтверджується наказом по товариству від 16 квітня 2008 року №18/08-К, який є в матеріалах справи. Одночасно з відповідачем було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 1 липня 2008 року у відповідності до п.1  якого відповідач приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. У відповідності до п.3 цього ж договору у випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей,визначення розмірів збитків,завданих підприємству, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства. У відповідності до заявки №51 на міжнародні вантажні перевезення від 19.12.2008 року, та договору на транспортно-експедиційне обслуговування на перевезення вантажів від 29.01.2008 року, відповідач, як водій експедитор повинен був здійснити транспортне замовлення – перевезення за маршрутом м.Буча Київської області – м.Львів  товару згідно накладної. Автомобіль під керуванням відповідача було належним чином подано для завантаження і опломбування, товар було прийнято відповідачем,про що свідчить підпис на розхідній накладній.  При прибуття автомобіля з вантажем до м.Львова - кінцевого споживача, було виявлено зірвану пломбу на автомобілі, та зрізаний  пломбуючий трос та недостачу товару на суму 29 318,68 грн. В пояснюючій  відповідача від 25.12.2008 року, яка написана на ім’я директора ТзОВ «СОТА»,  відповідач підтвердив, що при перевезенні товару побачив в задній частині причепа диру, з якої вилізала коробка,і з метою уникнення пошкоджень він заїхав на стоянку,зірвав пломбу і розставив безпечно вантаж,однак при прибутті до м.Львова було виявлено недостачу, яку відповідач зобов’язався відшкодувати добровільно – частину до 1 червня 2009 року, частину до 1 січня 2010 року. На ім’я позивача було виставлено претензію №2 від 13.01.2009 року на суму 29 318 грн. 68 коп. Заборгованість між підприємствами була частково погашена  сплатою  позивачем коштів в сумі 5000 грн. за нестачу товару, а на залишок суми – 24 318,68 грн. було надано послуги по перевезенню, після  чого сторони підписали відповідну заяву про припинення зобов’язання заліком зустрічної однорідної вимоги 30.04.2009 року. 5 травня 2009 року відповідач звільнився з роботи за згодою сторін згідно поданої заяви і відмовився відшкодовувати завдані збитки..

Згідно ст.130 КЗпП відшкодування шкоди проводиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної ,цивільної чи кримінальної відповідальності за дії чи бездіяльність ,якими заподіяна шкода підприємству. Згідно з ст.134 КЗпП працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди,заподіяної з їх вини підприємству,установі , організації коли між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання чи інших цілей. Згідно ст.135-1 КЗпП письмові договори  про повну матеріальну відповідальність укладаються між підприємством та працівником,який займає посаду або виконує роботи пов’язані із зберіганням,обробкою,продажем,перевезенням переданих їм цінностей. Згідно з переліком  посад і робіт,що заміщаються чи виконуються працівниками,з якими підприємством,установою чи організацією  можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність , який затверджений постановою  Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС  28.12.1977 року №447/24,який діє в Україні по даний час, до таких працівників відносяться експедитори з перевезення вантажів. Обов’язки експедитора можуть доручатись в порядку суміщення професій (посад). Згідно ст.135-3 КЗпП розмір заподіяної шкоди підприємству визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку,виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей,що підтверджено балансовою довідкою від 25.12.2008 року позивачем. Згідно ст.136 КЗпП В випадку покриття шкоди працівником в розмірі,що перевищує середньомісячний заробіток вирішується через суд. Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода,завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної чи фізичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала. У відповідності до п.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Судом встановлено, що відповідач працюючи на посаді  водія-експедитора, перевозив товар, який ним було прийнято від постачальника, самовільно зірвав пломбу на автомобілі, а також визнав свою вину в нестачі товару,що підтверджується його пояснюючою від 25 грудня 2008 року на ім’я керівника підприємства позивача.

На підставі наведеного та ст. ст.130,134,135-1,135-3,136,138 КЗпП України,ст.ст.22,1166,1172 ЦК України  керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ :

Стягнути з ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА» м.Івано-Франківськ,с.Микитинці,вул..Юності,33 (р/р 26007340313851 в Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» МФО 325019 код ЄДРПОУ 31262487) -  29 318 гривень 68 коп. завданих збитків , 301 грн. 69 коп. судового збору, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.

СУДДЯ Веселов В.М.