Рішення № 69834086, 23.10.2017, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/542/17

2/583/719/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в особі:

головуючого судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарі БАЙДАЛЕНКО О.О.

з участю осіб, що беруть участь у розгляді справи: позивачки ОСОБА_1, представників ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради ОСОБА_4, з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Камертон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ПАТ «Сумигаз», Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради

Про захист прав споживача, стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в:

13.03.2017 року до суду звернулася позивачка з позовом. Вимоги мотивувала тим, що 10.03.2017 року отримала повідомлення про результат засідання постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення від 03.03.2017 року № Sm007-СЛ-1353-2017, відповідно до якого через відмову споживачів від встановлення загально будинкового лічильника газу за ініціативи та кошти Оператора ГРМ, що є порушенням вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку газу» від 16.06.2011 року № 3533-VІ, яка підтверджується актами про порушення від 26.12.2016 року за № 97 та від 27.01.2017 року за № 124, складеними відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем з 01.01.2017 року, фактичний обєм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу споживачам, за винятком споживачів, які на дату прийняття рішення, забезпечені комерційним (приладовим) обліком природного газу, відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, визначати за граничними обємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем, а саме 9,8 куб.м. на одну особу.

Позивачка зазначала, що її участь, як споживача, та особи інших мешканців будинку № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка Сумської області під час складання представниками Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» акту про порушення від 26.12.2016 року за № 97 та від 27.01.2017 року за № 124, не зафіксовано; акти не складалися біля будинку № 4 за адресою пров. Лісовий м. Охтирка Сумської області; акти про порушення підписані лише працівниками ПАТ «Сумигаз». Примірники актів ні позивачка, ні жителі будинку не отримували, про існування цих документів дізналася лише з повідомлення Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» в лютому 2017 році.

Посилаючись на незаконність та неправомірність дій представників ПАТ «Сумигаз», просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 15.02.217 року комісії ПАТ «Сумигаз» (м. Охтирка) з розгляду Актів про порушення від 26.12.2016 року № 97 та від 27.01.2017 року № 124;

- визнати незаконними Акти про порушення від 26.12.2016 року № 97 та від 27.01.2017 року № 124;

- зобовязати ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського відділення не допускати безпідставне нарахування вартості спожитого природного газу по квартирі № 50 та інших квартирах будинку № 4 по пров. Лісний, м. Охтирка Сумської області за граничними обємами споживання 9,8 куб.м. на одну особу;

- зобовязати ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського відділення виправити допущене правопорушення та здійснити перерахунок обємів спожитого природнього газу позивачці та іншим споживачам по будинку Лісний, 4 м. Охтирка Сумської області у відповідності Постанови Кабінету Міністрів України по 4,4 куб.м.;

- стягнути з ПАТ «Сумигаз», в особі в.о. головного інженера Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, завдану особисто позивачці, порушенням її законних прав та інтересі, та на тій підставі, що від незаконних дій працівників ПАТ «Сумигаз», а саме ОСОБА_5 постраждала її гідність та ділова репутація.

В судовому засіданні позивачка, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та пояснила, що порушення її особистих інтересів оскаржуваним рішенням полягає в тому, що в ньому фактично зафіксовано її особисту відмову від встановлення індивідуального лічильника обліку спожитого газу. Складені представниками ПАТ «Сумигаз» акти про порушення від 26.12.2016 року за № 97 та від 27.01.2017 року за № 124, вказують на небажання позивача сплачувати за спожитий газ із застосуванням приладів його обліку, що потягло безпідставне застосування до позивача нарахування оплати за фактичний об»єм спожитого (розподіленого\поставленого) природного газу за граничними об»ємами споживання природного газу населенням, визначеними у Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, пояснила, що 22.03.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 187, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обовязків на субєктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яким визначено граничну роздрібну ціну на природний газ для побутових споживачів. На ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», як на субєкта ринку природного газу, покладено спеціальні обовязки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Відповідно до Кодексу газорозподільних систем визначений Оператором ГРМ обсяг споживання природного газу по обєкту споживача за відповідний календарний місяць є підставою для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Тобто, ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» на підставі даних Оператора ГРМ про обєм газу проводить нарахування споживачу за надану послугу з газопостачання. Тому всі питання щодо обсягу спожитого газу споживачами відносяться до компетенції Оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз»).

19.06.2017 року від представника ПАТ «СУМИГАЗ» надійшли письмові заперечення \а.с. 63-71\, в яких, не погодившись з позовними вимогами, порушувалося питання про відмову в їх задоволенні, посилаючись на те, що субєкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобовязані в термін до 01.01.2018 року забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі. ПАТ «Сумигаз» 26.12.2016 року та 27.01.2017 року проводилися заходи, щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу за адресою пров. Лісний,4, м. Охтирка за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз»), але від встановлення лічильника газу мешканці відмовилися. Недопуск до ввідного газопроводу для встановлення загальнобудинкового лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз») є порушенням п. 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, що зафіксовано в актах про Порушення від 25.08.2016 року та 22.11.2016 року.

Представник управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради \далі УКБ ЖКГ\ в судовому засіданні при вирішенні спору послалася на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, надані сторонами докази на свої доводи і заперечення, виходив з наступного:

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, є побутовим споживачем природного газу, на її імя відкрито особовий рахунок (а.с. 19, 248 т.1).

З рахунку за газ та послуги з газопостачання за лютий 2017 року вбачається, що позивачці проводилось нарахування фактичного об»єму спожитого газу за відповідний календарний місяць за граничними об»ємами споживання для населення в разі наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання 9.8 куб.м на одну людину в місяць відповідно до Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем, в судовому засіданні визнано та не оспорюється сторонами.

Постачання природного газу населенню на території м. Охтирка здійснює субєкт господарювання ПАТ «Сумигаз».

26.12.2016 року представниками Охтирського управління з експлуатації газового господарства в.о. головного інженера Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_5, майстром СЕСГ Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_6, начальником адміністративно-господарського відділу ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_7, за участю групи споживачів (як зазначено в акті), які представилися мешканцями будинку за адресою пров.Лісний,4, м. Охтирка Сумської області, на об»єкті багатоповерховий житловий будинок № 4 по пров. Лісний, в м. Охтирка Сумської області, складено акт за № 97 \а.с. 112 т.1\ про порушення, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем відмова споживачів від встановленні лічильників, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, не допуск представника оператора ГРМ для проведення монтажних робіт по встановленню лічильника газу на будинок безкоштовно.

В указаному акті зазначено, що за виявленими порушеннями споживачу необхідно надавати безперешкодний доступ до об»єкта системи газопостачання житлового будинку за адресою м. Охтирка, пров. Лісний,4. Фактичний об»єм спожитого природного газу по кожному побутовому споживачу за відповідний попередній місяць буде визначатися за граничним об»ємом споживання.

Акт підписаний особами, що склали акт, та має відмітку, що споживачі від підпису відмовилися.

27.01.2017 року за № 124 представниками ПАТ «Сумигаз» в.о. головного інженера Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_5, начальником адміністративно-господарського відділу ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_7, майстром служби експлуатації систем газопостачання Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_8 за участю групи споживачів (як зазначено в акті), які представилися мешканцями будинку № 4 по пров. Лісний у м. Охтирка Сумської області (документи споживачів, що посвідчують особу не надані) на об»єкті багатоповерховий житловий будинок № 4 по пров. Лісний, в м. Охтирка Сумської області, складено акт \а.с.113 т.1\ про порушення, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем відмова споживачів від встановленні будинкового лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз») з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку газу», шляхом не допуску до ввідного газопроводу житлового будинку, не допуск представника оператора ГРМ для проведення монтажних робіт по встановленню лічильника газу на будинок безкоштовно.

В акті зазначено, що на момент його складання порушення не усунуте. За виявленими порушеннями споживачу необхідно забезпечити доступ до ввідного газопроводу житлового будинку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 В. пояснив, що 26.12.2016 року та 27.01.2017 року вони отримали наряд на виїзд до будинку № 4 по пров. Лісний у м. Охтирка Сумської області. Фактично до їх обов»язків входило проведення роз»яснювальної роботи з мешканцями будинку щодо встановлення будинкового лічильника обліку газу з метою роз»яснення мешканцям будинку про необхідність встановлення будинкового лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз»), однак останні не допустили представників ПАТ «Сумигаз» до ввідного газопроводу житлового будинку, а тому монтажна бригада, яка має допуск до проведення відповідних робіт на газопроводі, не викликалася. Під час складання актів про порушення особи мешканців будинку № 4 по пров. Лісний у м. Охтирка Сумської області не встановлювалися, супротив не чинився, поліцію викликала позивачка. Особу позивачки також не встановлювали, оскільки знають її візуально.

З витягу протоколу № 35 від 15.02.2017 року, вбачається, що на засіданні постійно діючої комісії ПАТ «Сумигаз» (м. Охтирка) з розгляду актів про порушення прийнято рішення про те, що через відмову споживачів-мешканців багатоквартирного будинку № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка, від встановлення загально будинкового лічильника газу за ініціативи та кошти оператора ГРМ, що підтверджується актом про порушення від 26.12.2016 року № 97, актом про порушення від 27.01.2017 року № 124 з 01.02.2017 року, фактичний об»єм спожитого (розподіленого\поставленого) природного газу споживачам визначати за граничними об»ємами споживання природного газу населенням, визначеним у Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; 2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Частиною 1ст. 6 цього Законувстановлено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Наведеними спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обовязок із встановлення лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) покладений на суб'єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. При цьому, законом також чітко визначені джерела фінансування робіт з оснащення лічильниками газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) населення: кошти суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, кошти відповідного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством.

Згідно з п. 5 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить, зокрема відмова в доступі до об'єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.

Відповідно до п. 6 глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами споживання), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати не допуску, визначеної в акті про порушення.

Ознайомлення побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника газу.

При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу. У разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не застосовується.

Кодексом газорозподільних систем (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 1Х Кодексу) передбачено, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загально будинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5розділуХІ цього Кодексу), фактичний обєм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними обємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цьогоКодексу. Додаток № 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: 9,8 м.куб. (плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання людино-місяць).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»встановлено норматив використання природного газу 4,4 куб.м. на одну людину у місяць для домогосподарств, де газ використовується тільки для приготування їжі.

Таким чином, для застосування вищевказаної санкції, як визначення фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.

При цьому аналіз змісту положень Кодексу ГРС у їх системному зв'язку ізЗаконом України «Про ринок природного газу»,Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»дає підстави обґрунтовано стверджувати, що законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення обліку спожитого газу населенням.

Окрім того, як встановлено Кодексом ГРС (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу IX, п.6 глави 3 Розділу ХІ) правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором ГРМ згідно визначеної процедури з оформленням відповідного документа певної форми і змісту.

Як слідує з матеріалів справи, нарахування позивачці обсягів спожитого газу за граничними об'ємами споживання природного газувчинене відповідачем на підставі абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, тобто як санкція за порушення правил обліку та споживання природного газу, а саме: відмова від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника), не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних монтажних робіт.

Однак жодними доказами під час розгляду справи не було підтверджено, що безпосередньо саме ОСОБА_1 чинила перешкоди представникам ПАТ «Сумигаз» у доступі до квартири, в якій вона проживає, тим паче до ввідного газопроводу житлового будинку № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка Сумської області.

Твердження представників відповідача про те, що акти № 97 від 26.12.2016 року та № 124 від 27.01.2017 року складалися за участю мешканців будинку № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка, обґрунтовано спростовано позивачкою, оскільки особи цих мешканців не були встановлені.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок не зміг назвати ні кількість осіб, на його думку, мешканців будинку № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка Сумської області, які були присутні під час складання актів про порушення № 97 від 26.12.2016 року, № 124 від 27.01.2017 року, не були встановлені особи цих осіб.

Про безпідставність складання актів про порушення № 97 від 26.12.2016 року, № 124 від 27.01.2017 року свідчать покази свідків, які не мали права на встановлення лічильника обліку спожитого газу на будинок № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка Сумської області, оскільки не мали допуску до виконання робіт на газових мережах.

Судом достовірно встановлено, що будь-яких належних доказів протидії позивачем у встановленні загальнобудинкового приладу обліку газу, судуу ході розгляду справи не надано.

Суд також приймає до уваги ту обставину, що акти про порушення складені не відносно окремого конкретно визначеного споживача, а стосовно об»єкту: житлового будинку № 4 по пров. Лісний м. Охтирка, тобто, акт не містить відомостей про вчинення порушення конкретною особою (позивачкою), а відповідно і прийняття відповідачем рішення про відповідальність конкретної особи (позивачки) на підставі цих актів суд вважає неправомірним.

Судом з достатньою повнотою встановлено, що управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради є балансоутримувачем будинку № 4 по пров. Лісний в м. Охтирка Сумської області, а не позивачка, а тому від її згоди чи незгоди з встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не залежить встановлення тарифів за спожитий газ, застосування будь-яких санкцій до мешканців будинку, тощо.

Слід також зазначити, що твердження представника відповідача в тій частині, що нібито позивачка була запрошена та повідомлена про засідання комісії, не відповідає дійсності, оскільки, суду не надано належних та допустимих письмових доказів про це.

Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги про визнання незаконними акти про порушення від 26.12.2016 року № 97 та від 27.01.2017 року № 124, складені представниками ПАТ «Сумигаз» за адресою АДРЕСА_1 та скасування рішення постійно діючої комісії Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» від 15.12.2017 року з розгляду актів про порушення від 26.12.2016 року № 97 та від 27.01.2017 року № 124 в частині визначення прав та обов`язків ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ґрунтуються на приписах чинного законодавства та узгоджуються з умовами надання споживчого газу, знайшли підтвердження доказами, перевіреними і оціненими судом.

Щодо позовних вимог про зобовязання ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського відділення не допускати безпідставне нарахування вартості спожитого природного газу по квартирі № 50 та інших квартирах будинку №4 по пров. Лісний, м. Охтирка Сумської області за граничними обємами споживання 9,8 куб.м. на одну особу, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Виходячи з вказаних положень, заявлення вимог про зобовязання ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського відділення не допускати безпідставне нарахування вартості спожитого природного газу по квартирі № 50 та інших квартирах будинку №4 по пров. Лісний, м. Охтирка Сумської області за граничними обємами споживання 9,8 куб.м. на одну особу є передчасним і безпідставним, так як права позивачки, в цій частині, ще не порушені, позовні вимоги заявлені на майбутнє, що не узгоджується з приписами Цивільного процесуального процесуального кодексу України, завданнями якого є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 29.03.2017 року на адресу Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» від мешканців будинку № 4 по пров. Лісний, м. Охтирка СЕМЕНЧЕНКО ОСОБА_9, ОСОБА_10 надійшла заява від 27.03.2017 року з проханням «встановити будинкових засіб обліку природного газу», на підтвердження чого зазначені прізвища, імена мешканців будинку, номера квартир та їх підписи.

31.03.2017 року мешканці будинку № 4 по пров. Лісний, м. Охтирка допустили працівників ПАТ «Сумигаз» до ввідного газопроводу цього будинку і останніми проведено роботи по встановленню загально будинкового вузла обліку газу.

Наведена обставина стала підставою для незастосування граничних обсягів споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем з березня 2017 року до мешканців будинку № 4 по пров. Лісний, м. Охтирка Сумської області.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що по належній позивачці квартирі АДРЕСА_2, нарахування обсягу природного газу проводиться згідно встановлених обсягів згідно із законодавством України для побутових споживачів, що не забезпечені лічильником газу, а саме, 4.4. куб.м на одну особу на місяць. Доказів на протилежне позивачка не надала.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо всіх мешканців будинку за № 4 по пров. Лісний м. Охтирка Сумської області та про зобовязання ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського відділення виправити допущене правопорушення та здійснити перерахунок обємів спожитого природного газу іншим споживачам по пров. Лісний, 4 м. Охтирка Сумської області у відповідності Постанови Кабінету Міністрів України по 4,4 куб.м., оскільки позивачка не надала в суді доказів про повноваження діяти в суді від імені інших громадян, які оформлені відповідно до ст. 38-42, 44 ЦПК України.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Сумигаз» в особі в.о. головного інженера Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_5 моральної шкоди, завданої позивачці порушенням її законних прав та інтересів, внаслідок чого постраждала її гідність та ділова репутація, що, на думку позивачки, спричинено незаконними його діями ОСОБА_5, суд виходив з того, що стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

У відповідності до ст. 297 ЦК України - кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно ст. 299 ЦК України - фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Честь це визначення, яке характеризує ступінь розвитку етичності, що складається з розуміння людиною її суспільного статусу й усвідомлення цього статусу зі сторони навколишнього середовища.

За своїм змістом, природою, суспільним наповненням, поняття «честі» ідентичне поняттю «гідності». Воно є формою прояву відносин індивіда до самого себе й оточуючих до окремої особистості.

Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України способом захисту гідності, честі та ділової репутації є вимога про відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення прав особи. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала.

За висновком суду позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці порушенням її законних прав та інтересів, внаслідок чого постраждала її гідність та ділова репутація, не знайшли свого обґрунтування та доведення належними і допустимими доказами, в чому саме полягає ця шкода, якими безпосередньо діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачці, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, тощо. Більш того, позивачка не надала суду відомостей, як і свідчили про оцінку її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку вона здійснює як учасник суспільних відносин.

Посилання позивачки про те, що внаслідок конфлікту з газового питання, у неї зіпсувалися відносини з сусідами, які звинувачують її у проблемах по розрахунках за спожитий газ, не свідчить про спричинення позивачці моральної шкоди відповідачем.

Судом встановлено, що спір між позивачкою і ПАТ «Сумигаз» виник з правовідносин в сфері захисту прав споживачів. В той же час суд з достатньою повнотою встановив, що в.о. головного інженера Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_5 не є стороною у справі, питання про залучення його до участі у справі в якості відповідача позивачкою не порушувалося, а тому суд позбавлений законних підстав вирішити будь-які питання щодо прав і обов»язків вказаної посадової особи.

Доказів, які б спростовували встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду, сторони не надали.

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 6, 10, 11, 57-61, 84, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Сумигаз», Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, про захист прав споживача, скасування рішень, визнання незаконними актів, зобовязання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконними акти про порушення від 26.12.2016 року № 97 та від 27.01.2017 року № 124, складені представниками ПАТ «Сумигаз» за адресою АДРЕСА_1.

Скасувати рішення постійно діючої комісії Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» від 15.12.2017 року з розгляду актів про порушення від 26.12.2016 року № 97 та від 27.01.2017 року № 124 в частині визначення прав та обов`язків ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» (код ЄДРПОУ 03352432) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної і резолютивної частини рішення, строк на оскарження починається з часу отримання сторонами повного тексту рішення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_11

Повний текст рішення виготовлений 27.10.2017 року