Постанова № 6982989, 11.08.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року Справа № 2а-3732/09/0870

( 18год. 01хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електровозремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2009р. №0000240803/0,

за участю сторін:

від позивача: Мальчев В.Є., довіреність від 16.06.2009р. №1721,

від відповідача : Арестова Т.П., довіреність від 07.11.2008р., б/н, Щербакова Г.Є., довіреність від 15.07.2009р. б/н,

В С Т А Н О В И В :

23.06.2009р. до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось Відкрите акціонерне товариство «Запорізький електровозремонтний завод» (далі ВАТ «ЗЕРЗ) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2009р. №0000240803/0.

Ухвалою суду від 24.06.2009р. провадження у справі було відкрито.

У позові позивач зазначає, що Податковим повідомленням - рішенням СДПІ №0000240803/0 від 18.06.2009 року, яке ґрунтується на матеріалах Акту про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р. (далі Акт перевірки), визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок на загальну суму 24 716.55 грн., у тому числі за основним платежем - 16 477.70 грн., за штрафними санкціями 8 238.85 грн.

Висновки відповідача у Акті перевірки, Повідомленні-рішенні №0000240803/0 від 18.06.2009 ґрунтуються на тому, що державні акти на право постійного користування, наведені у Акті, посвідчують право власності позивача на відповідні земельні ділянки, і тому позивач повинен був сплачувати земельний податок, навіть після того, як до комунальної власності та у власність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків були передані житлові будинки, які розташовані на вказаних земельних ділянках. Висновки відповідача обґрунтовані ст. ст. 14, 15, 17 Закону України "Про плату за землю".

Висновки відповідача у Акті перевірки, Повідомленні-рішенні №0000240803/0 від 18.06.2009 є необгрунтованими та такими, що суперечить діючому законодавству з наступних підстав.

Як встановлено в Акті перевірки, ВАТ "ЗЕРЗ" передало до комунальної власності та у власність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків об'єкти житлового та нежитлового фонду (житлові будинки) у 2002, 2003, 2007 роках, тобто позивач фактично та юридично не міг користуватися земельними ділянками зазначеними у Акті перевірки, так як їх цільове призначення - для розташування житлових будинків.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про плату за землю" у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Крім цього, відповідачем безпідставно нарахований земельний податок по земельній ділянці за адресою Дзержинського, 91, площею 957 кв.м., так як така земельна ділянка позивачу у користування не надавалася, більш того, у розрахунках донараховано суму земельного податку по вказаній адресі площею 1859 км.м, яка надана у постійне користування позивачу, тобто позивач по одній тій самі ділянці 2 рази нарахував земельній податок: розрахунок відповідача відповідно додатків №4-6 до Акту земельного податку по АДРЕСА_9 за 2008р.-2009р. Тобто, безпідставно нараховано земельний податок за 2008 р. у сумі 122.45 грн. та за 2009 р. у сумі 36.45, всього 158.90 грн., відповідно штрафні санкції на цю суму - 79.45 грн., загалом безпідставно нарахована сума складає 238.35 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги.

Представники відповідача - СДПІ щодо позову заперечували, вказали наступне.

Адміністративне оскарження податкових повідомлень - рішень, згідно Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181-ПІ позивачем не здійснювалося.

При передачі нерухомого майна, земельні ділянки на яких розташовано житлові та нежитлові будинки не було передано до комунальної власності, що підтверджено листами Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області № 01-03/991 від 02.04.2009р. та № 01-03/3410 №01-03/3757 від 03.06.2009р.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) від 25.10.01р. № 2768-ІІІ використання землі в Україні є платним.

Відповідно пп. 8 п.1 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування" від 25.06.91 № 1251-ХІІ плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) належить до загальнодержавних податків.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регламентуються Законом України „Про плату за землю" від 03.07.92 № 2535-ХП (далі - Закон № 2535-ІІІ ).

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. При цьому, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи, організації, що належать до державної та комунальної власності , а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання, установи та організації).

Разом з тим, слід зазначити, що суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди.

Крім того, пунктом 1 ст.125 Земельного кодексу передбачено, що «Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації", відповідно до п.1 ст. 126 Земельного Кодексу «Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчу ється державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України».

У перевіряємому періоді було встановлено, що державні акти які посвідчують право постійного користування земельними ділянками, оформлено саме на ВАТ «ЗЕРЗ» (повний перелік державних актів на право постійного користування землею перелічено на стор. 5-6 акту перевірки).

Між тим, зазначаємо, що згідно ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставою нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який включає дані реєстрації права власності, права користування земельною ділянкою та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування території населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (ст. 14 Закону № 2535-ХІІ).

Довідки про грошову оцінку земельних ділянок, відповідно до ст. 23 Закону № 2535-ХІІ, надають органи земельних ресурсів на місцях, оскільки на землевпорядні органи, підпорядковані Державному комітету України по земельних ресурсах, покладено обов'язки проведення грошової оцінки земель.

Сплата податкового зобов'язання по земельному податку проводиться рівними частками за базовий податковий (звітний)період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, відповідно до ст.17 Закону № 2535-ХІІ.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У судовому засіданні 11.08.2009 р, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

18.06.2009р. заступником начальника СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на підставі Акту перевірки від 09.06.2009р. №69/08-0/01056273 (далі Акт перевірки) прийнято податкове повідомлення рішення №0000240803/0 та визначено податкове зобовязання ВАТ «ЗЕРЗ» земельного податку у розмірі 24716,55грн., в тому числі за основним платежем 16477,70грн., за штрафними санкціями 8238,85грн.

Адміністративне оскарження податкових повідомлень - рішень, згідно Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181-ІІІ позивачем не здійснювалося.

Згідно Акту перевірки встановлено, що ВАТ «ЗЕРЗ» було здійснено передачу до комунальної власності м. Запоріжжя обєкти житлового та нежитлового фонду на підставі:

-Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 28.03.2002р. № 93/2 «Про прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя обєктів державного житлового фонду від відкритого акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод». Згідно додатків №1 (перелік житлових будинків, що передаються до комунальної власності М.Запоріжжя) та №2 (перелік приватизованої площі розташованої в житлових будинках передаваємих до комунальної власності м.Запоріжжя) за адресами: вул. Гоголя, 100, 120, 124, 126, 115, Дзержинського, 54;

-Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 26.12.2003р. № 443/4 «Про передачу до комунальної власності міста Запоріжжя обєктів житлового та нежитлового фонду ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод». Згідно додатків №1 (перелік житлової та нежитлової площі передаваємої до комунальної власності) та №2 (перелік приватизованої житлової та нежитлової площі розташованої в житлових будинках передаваємих до комунальної власності міста) за адресами: АДРЕСА_21, АДРЕСА_9, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_7, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_25, АДРЕСА_15, АДРЕСА_17;

-Наказу Міністерства транспорту та звязку від 25.05.2007р. № 449 «Про передачу пяти житлових будинків ВАТ «ЗЕРЗ» на баланси обєднань співвласників багатоквартирних будинків». Згідно додатка б/н (перелік житлових будинків, які пропонуються для передачі) за адресами: АДРЕСА_16, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23 (земельна ділянка для розташування трьох житлових будинків по АДРЕСА_22), АДРЕСА_24 (земельна ділянка для розташування трьох житлових будинків по АДРЕСА_22), вул. Дзержинського, 94.

При передачі нерухомого майна, земельні ділянки на яких розташовано житлові та нежитлові будинки не було передано до комунальної власності, що підтверджено листами Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області № 01-03/991 від 02.04.2009р. та № 01-03/3410 №01-03/3757 від 03.06.2009р.

У перевіряємому відповідачем періоді державні акти оформлено на ВАТ «ЗЕРЗ», а саме:

державний акт на право постійного користування землею від 17.04.2001р. №3177 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 - площею 0,8356га.;

державний акт на право постійного користування землею від 16.03.2001р. №3162 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_4 - площею 0,5480 га.;

державний акт на право постійного користування землею від 17.04.2001р. №3174 для розташування житлового будинку по АДРЕСА_2 - площею 0,8338га.;

державний акт на право постійного користування землею від 28.12.2001р. №3294 для розташування житлового будинку по АДРЕСА_20 - площею 0,4695га.; Рішенням Запорізької міської Ради від 01.08.2005р. №37/621 «Про погодження приватному підприємцю ОСОБА_6 місця розташування готельного комплексу по АДРЕСА_1» було припинено ВАТ «ЗЕРЗ» право користування земельною ділянкою площею 0,0048га по АДРЕСА_5;

правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_6 ВАТ «ЗЕРЗ» не видавались;

державний акт на право постійного користування землею від 05.06.2001р. №3204 для розташування житлового будинку АДРЕСА_7 - площею 0,3771га.;

державний акт на право постійного користування землею від 17.04.2001р. №3175 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_8 - площею 0,2464га.;

державний акт на право постійного користування землею від 28.12.2001р. №3295 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_9 - площею 0,5242га.;

державний акт на право постійного користування землею від 05.06.2001р. №3207 для розташування житлового будинку по АДРЕСА_10 - площею 0,1859га.;

державний акт на право постійного користування землею від 05.06.2001р. №3203 для розташування житлового будинку по АДРЕСА_11 - площею 0,3940га.;

правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_12 ВАТ «ЗЕРЗ» не видавались;

державний акт на право постійного користування землею від 16.05.2001р. №3190 для розташування житлового будинку по АДРЕСА_13 - площею 0,1703га.;

правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_14 ВАТ «ЗЕРЗ» не видавались;

державний акт на право постійного користування землею від 09.04.2001р. №3171 для розташування житлового будинку по АДРЕСА_15 - площею 0,1971га.;

державний акт на право постійного користування землею від 17.04.2001р. №3176 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_18 -площею 0,1861га.;

державний акт на право постійного користування землею від 17.04.2001р. №3178 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_19 - площею 0,1480га.;

державний акт на право постійного користування землею від 05.06.2001р. №3206 для розташування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_17 - площею 0,2428га.;

правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_16 ВАТ «ЗЕРЗ» не видавались;

державний акт на право постійного користування землею від 28.12.2001р. №3297 для розташування трьох житлових будинків по АДРЕСА_22- площею 0,2041га.;

державний акт на право постійного користування землею від 28.12.2001р. №3296 для розташування житлового будинку по вул.Дзержинського, 94 - площею 0,0957га.

Відповідно до ст.. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, перевіркою було встановлено, земельні ділянки, щодо яких нараховане податкове зобовязання у встановленому законом порядку передано у постійне користування позивачеві.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначаються ст.. 141 Земельного кодексу України, одна з яких та на яку посилається позивач , передбачена ч.1 п. а) ст. 141 Земельного кодексу України - добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно ч 3 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб'єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки.

Державна реєстрація земельних ділянок, відповідно ст.. 202 Земельного кодексу України здійснюється у складі державного реєстру земель.

Тобто проводить реєстрацію документів, що посвідчують права на земельні ділянки.

Отже позивачем не надані суду докази про те, що у державному реєстрі є зміни щодо прав користування на земельні ділянки щодо яких винесені податкові зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. (…) Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно ст.. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про плату за землю" за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181-III визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи межі застосування Закону України "Про плату за землю" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України "Про плату за землю" є загальною з цих питань.

Отже суд вважає правомірним нарахування відповідачем податкове зобовязання земельного податку у розмірі 24716,55грн., в тому числі за основним платежем 16477,70грн., за штрафними санкціями 8238,85грн.

Посилання позивача на те, що відповідачем безпідставно нарахований земельний податок по земельній ділянці за адресою Дзержинського, 91, площею 957 кв.м., так як така земельна ділянка позивачу у користування не надавалася, більш того, у розрахунках донараховано суму земельного податку по вказані адресі площею 1859 км.м, яка надана у постійне користування позивачу, тобто позивач по одній тій самі ділянці 2 рази нарахував земельній податок: розрахунок відповідача відповідно додатків №4-6 до Акту земельного податку по АДРЕСА_9 за 2008р.-2009р. Тобто, безпідставно нараховано земельний податок за 2008 р. у сумі 122.45 грн. та за 2009 р. у сумі 36.45, всього 158.90 грн., відповідно штрафні санкції на цю суму - 79.45 грн., загалом безпідставно нарахована сума складає 238.35 грн. є безпідставними, оскільки як вбачається з Акту перевірки, у розрахунках відповідача (Додатків до Акту №5,6) є опечатка щодо номеру будинку, проте загальна площа земельної ділянки щодо якої є Державні акти на право постійного користування землею, щодо якої нараховані податкове зобовязання є вірною.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електровозремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2009р. №0000240803/0 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2009року.

Суддя Н.І. Малиш