Постанова № 69823469, 18.10.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19357/17

Провадження № 2-а/752/547/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.10.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.,

за участю секретаря - Кравченко В.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

за участю представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

Встановив

Позивач звернувся о суду із вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті раніше призначеної пенсії;

-зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату призначеної ОСОБА_1 у 2005 році пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року та виплатити неотриману пенсію з 15 лютого 2017 року.

-стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позову позивач вказував, що з 01.06.2005 року він отримував пенсію за вислугу років за нормами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII та від 24.12.2015 року № 911-VIII, з 1 квітня 2015 року, пенсія призначена йому за вислугу років не виплачується. Позивач вказує, що дане обтяження діяло з 01.04.2015 року по 31.12.2015 рік, проте у грудні 2015 року до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни та вказані обтяження по виплаті пенсії працюючим пенсіонерам продовжено.

15 серпня 2017 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва з заявою про поновлення пенсії.

Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києва листом № 1594/03/5-1327 від 13.09.2017 р. відмовило позивачу у поновленні виплати пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Тому позивач вважаючи неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку його пенсії звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі в якій просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала та просила суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та давши належну оцінку доказам по справі судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 червня 2015 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управління Пенсійного фонду України та на теперішній час працює на посаді прокурора.

З 01.04.2015 року виплата пенсії за вислугою років позивачу була припинена відповідно до ст. 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст. 47 Закону України «Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

15 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення раніше призначеної пенсії за вислугу років та виплату невиплаченої частки пенсії.

Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.09.2017 року відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви позивача, посилаючись на те, що відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (№ 1789-ХІІ, 05.11.1991 року, редакції закону № 213-VІІІ від 02.03.2015) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується. Відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (від 14.10.2014 № 1697-VII , абзац перший частини п'ятнадцятої статті 86 в редакції Закону № 911- VIII від 24.12.2015) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позову, виходячи з наступного.

Станом на 01.04.2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченим Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Відповідачем неправомірно відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки відповідно до п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії або щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, у тому числі Закону України «Про прокуратуру».

Вказаний в п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Позивачу пенсія була призначена з 2005 року, тобто до набрання чинності вказаним законом.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, звуження та обмеження змісту й обсягу конституційних прав шляхом прийняття нових Законів або внесення змін до чинних Законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Крім того, як вбачається з п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2002 у справі за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3,4, 5, 8, 9 частини першої статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) від 20 березня 2002 року №1-15/2002, Конституційним Судом України у мотивувальній частині Рішення у справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 зазначено, що "служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей". Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Конституційним Судом України зазначено, що багато таких "пільг", встановлених Законами України "Про міліцію", "Про прокуратуру" тощо, є не пільгами, а гарантіями та іншими засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, ефективного функціонування відповідних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що виплата пенсії, призначеної позивачу в 2005 році за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду 15.08.2017 року, поновлення виплати пенсії повинно здійснюватися з 15.02.2017 року.

Таким чином, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, з'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 69-71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -

Постановив

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті раніше призначеної пенсії.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату призначеної ОСОБА_1 у 2005 році пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року та виплатити неотриману пенсію з 15 лютого 2017 року.

Стягнути з Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40375920) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення.

Суддя