Ухвала суду № 69822976, 24.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5516/17 Головуючий 1 інст. - Міндарьова М.Ю.

Справа № 646/12456/14-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» жовтня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфінк» про стягнення заборгованості за договором оренди,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк».

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 червня 2015 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу - скасувати в частині залишення її без розгляду.

При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що розгляд справи призначений на 26 травня 2015 року відкладено з поважних причин, а 24 червня 2015 року його представник був присутній в суді та подав клопотання про зупинення провадження у справі, однак судове засідання не відбулось.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду в оскаржуваній частині - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився до суду та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду першої інстанції з листопада 2014 року знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфінк» про стягнення заборгованості за договором оренди.

Справа призначалася до розгляду неодноразово, зокрема на 26 травня 2015 року та 24 червня 2015 року.

Із матеріалів справи вбачається, що на 26 травня 2015 року про час і місце розгляду справи повідомлено представника ОСОБА_1 - адвоката Мануйло С.М., який в судове засідання не з'явився, а надав заяву про відкладення розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що він перебував у відпустці, тому просив суд перенести розгляд справи на іншу дату.

Як вбачається з матеріалів справи в судове засідання на 24 червня 2015 року повідомлено ОСОБА_1 особисто.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що 24 червня 2015 року він прибув до суду завчасно, однак йому повідомили, що судове засідання не відбулося, тому він через канцелярію суду подав заяву про зупинення провадження у справі. Копії ухвали він не отримував, вважав, що провадження у справі зупинено і тільки 09 серпня 2017 року йому стало відомо, що позов залишено без розгляду.

В суді апеляційної інстанції представник банку та третьої особи не спростували цього та не заперечували проти того, що вони також знаходились в суді.

Таким чином, ніхто з учасників процесу не заперечував, що вони прибули в судове засідання, проте, із довідки від 24 червня 2015 року вбачається, що в судове засідання учасники процесу не з'явилися, тому фіксування судового процессу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статті 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з того, що 26 травня 2015 року представник позивача з поважних причин не був присутній в судовому засіданні, про що він завчасно повідомив суд, а 24 червня 2015 року представник позивача прибув в судове засідання, однак воно не відбулось, судова колегія вважає, суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо залишення позову без розгляду.

Враховуючи встановлені в суді апеляційної інстанції обставини, а також те, що позов подано ще у 2014 році, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу в оскаржуваній частині, фактично позбавив позивача права на доступ до правосуддя.

Оскільки порушено норми процесуального права, судова колегія вважає, що ухвала в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, ст.313, п.6 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 червня 2015 року в оскаржуваній частині - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії