Ухвала суду № 69816912, 19.10.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 688/4167/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1405/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів Корніюк А.П., Костенка А.М.,

секретар Гриньова А.М.,

з участю прокурора, представників сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі концерну «Військторгсервіс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, виконавчого комітету Шепетівської міської ради про витребування майна, зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі концерну «Військторгсервіс» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі концерну "Військторгсервіс", звертаючись з цим позовом до відповідачів, вказував, що 27.08.2009 року Рівненською міжрегіональною універсальною товорно-майновою біржою «Прайс» проведено аукціон з продажу належної концерну «Військторгсервіс» будівлі площею 321,4 кв.м. по АДРЕСА_1. За наслідками торгів переможцем визнано ОСОБА_1 за ціновою пропозицією 148511,88 грн., між ним та концерном «Військторгсервіс» 10.11.2009 року укладено договір купівлі-продажу вказаного об'єкта. 16.12.2009 року ОСОБА_1 зареєстрував на своє ім'я право власності на вказаний об'єкт.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.11.2014 року, яке набрало законної сили 04.08.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.11.2009 року нежитлового приміщення площею 321,4 кв.м. по АДРЕСА_1.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06.06.2014 року задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 150000 грн. за договором позики. На стадії виконання вказаного рішення ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25.02.2015 року затверджено мирову угоду між боржником та стягувачем, за якою в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 1/2 частину нежитлового приміщення площею 321,4 кв.м. по АДРЕСА_1.

Оскільки рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 17.11.2014 року, встановлено, що спірне майно, власником якого є держава в особі Міністрества оборони України, вибуло з володіння власника поза його волею, то останнє як власник спірного майна має право витребувати його від набувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які безпідставно володіють цим майном.

З урахуванням уточнень остаточно просив витребувати на користь Міністерства оборони України у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в кожного по 1/2 частині нежилого приміщення (кафе), що розташоване по АДРЕСА_1, зобов'язати державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради скасувати у Державному реєстрі речових прав та прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на 1/2 вказаного приміщення за ОСОБА_1 та 1/2 за ОСОБА_2, зобов'язати державного реєстратора виконавчого комітету Шепетівської міської ради зареєструвати у Державному реєстрі речових прав та прав на нерухоме майно право власності Міністерства оборони України та право господарського відання Концерну «Військторгсервіс» на нежитлове приміщення (кафе) площею 321,4 кв.м. за вищевказаною адресою.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі військова прокуратура Рівненського гарнізону вважають рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Судом першої інстанції не враховано, що 17.05.2013 року ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 688/1778/13-ц накладено арешт на спірне майно, тобто, ОСОБА_1 не мав права відчужувати це майно. Крім того, відповідачі жодних дозволів на перебудову чи реконструкцію спірного майна не отримували. Вважає помилковим висновок суду про те, що спірний об'єкт не існує, оскільки це суперечить даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Всі можливі поліпшення майна проведені незаконно і не могли прийматися судом до уваги.

В засіданні апеляційного суду апелянт, представник Концерну «Військторгсервіс» підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник відповідача просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, встановлено, що 10.11.2009 року між концерном «Військторгсервіс» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (кафе) по АДРЕСА_1 Хмельницької області, право власності на яке за покупцем ОСОБА_1 було зареєстровано 16.12.2009 року. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25.02.2015 року визнано мирову угоду, укладену між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1, якою на виконання рішення цього суду від 06.06.2014 року в рахунок погашення боргу останнім передано у власність ОСОБА_2 1/2 частину нежитлової будівлі (кафе) по вул. Старокостянтинівське шосе у м. Шепетівка, загальною площею 321, 4 кв.м.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 17.11.2014 року, яке набрало законної сили 04.08.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого у м. Шепетівка по вул. Старокостянтинівське шосе, 23, укладений 10.11.2009 року між концерном «Військторгсервіс» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у реєстрі за №3686.

Наведено підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності в натурі спірного майна та відсутності спору щодо скасування реєстрації права власності на майно за відповідачами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже з врахуванням норм чинного законодавства об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову, а якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, була перероблена чи знищена, застосовуються способи захисту порушеного права власності відповідно до положень гл. 83 Цивільного кодексу України.

За даними висновку судової будівельно-технічної експертизи № 013/17 від 26.03.2017 року встановлено, що нежитлова одноповерхова будівля (кафе) загальною площею 321,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 Хмельницької області як об'єкт нерухомості не існує. На її місці шляхом реконструкції створено новий об'єкт - двоповерхову нежитлову будівлю кафе з двома прибудовами, котельнею, підвалом загальною площею 885,6кв.м. із збільшеними геометричними розмірами, площею, поверховістю та інженерним обладнанням.

Отже, правильним є висновок суду, що на час вирішення спору нежитлова будівля (кафе) загальною площею 321,4 кв.м., що знаходиться по вул. Старокостянтинівське шосе в м. Шепетівка Хмельницької області як об'єкт відсутній в натурі, а на його місці шляхом реконструкції створено новий об'єкт, тому це майно не може бути витребуване.

Дані щодо будівлі кафе площею 321,4 кв.м. по Старокостянтинівському шосе, 23 в м. Шепетівка як об'єкта права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна не є підтвердженням існування цього об'єкта в натурі.

В цьому разі не має значення і факт самочинної реконструкції спірного об'єкта.

Крім того, відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині другій статті 16 ЦК України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_4 є стороною угоди купівлі-продажу нежитлової будівлі (кафе) від 10.11.2009 року, яка рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 17.11.2014 року визнана недійсною. Останнім передано у власність ОСОБА_2 лише половину будівлі, інша ? частина будівлі перебуває у його власності.

За змістом ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, за змістом вказаної норми належним способом захисту порушеного права щодо ? частини спірної будівлі, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 є реституція, яка застосовується в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Разом із тим, відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Отже, з врахуванням наведеного, колегія суддів констатує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права в частині вимог до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в постанові від 17.02.2016 року, справа № 6-2407цс15.

Обґрунтованим також є висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов'язання виконавчого комітету Шепетівської міської ради скасувати записи про реєстрацію права власності на спірне приміщення за відповідачами, оскільки за змістом ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для їх скасування є рішення Шепетівського міськрайонного суду від 17.11.2014 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу, водночас відсутні дані про наявність спору в цій частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. При цьому апелянт не позбавлений можливості застосувати способи захисту порушеного права власності відповідно до положень гл. 83 Цивільного кодексу України, частини 1 ст. 216 ЦК України.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Рівненського гарнізону відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/1405/17

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 59