Рішення № 69809232, 20.10.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4875/17

Провадження № 2/520/7432/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

секретар судового засідання Дідур Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2017 року позивач ОСОБА_1 міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по виплаченій йому допомоги по безробіттю у сумі 4748,38 грн. При цьому позивач посилається на те, що отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач умисно приховав інформацію про трудові відносини із ПП «Шекєр». У зв'язку із чим, позивач змушений звертатися до суду із позовом.

До судового засідання представник позивача ОСОБА_1 міського центру зайнятості не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника центру, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання повторно не зявився, повідомлявся належним чином у відповідності до ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, з 31.08.2016 року по 09.02.2017 року ОСОБА_2 було зареєстровано в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості як безробітного. Відповідно наказу від 07.09.2016 року № НТ 160907 відповідачу було призначено та скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів з 07.09.2016 року по 05.12.2016 року, у звязку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, і розпочато з 06.12.2016 року, згідно наказу від 08.12.2016 року № НТ 161208, виплату допомоги здійснювати за рахунок установи, указаної в заяві від 29.12.2016 року, відповідно до наказу від 05.01.2017 року № НТ170105, у звязку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, відповідачу було скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк до 90 календарних днів з 05.01.2017 року по 19.01.2017 року. Згодом виплату по безробіттю було знову скорочено з тих же причин з 20.01.2017 року по 18.02.2017 року, наказ від 18.01.2017 року № НТ170118.

Під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 міським центром зайнятості було виявлено факт працевлаштування ОСОБА_2 в ПП «Шекєр», що вбачається із акту № 13 від 09.02.2017 року.

Згідно з Постановою Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22.09.2015 року спір про стягнення коштів до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Вимоги центру зайнятості обумовлені наявними владними управлінськими функціями на основі законодавства, а саме, на положеннях ст.ст.1, 4, 22 Закону України „Про зайнятість населення, ч.6 ст.10, абз.6 ч.1 ст.34, абз.5 ч.2 ст.34, ч.3 ст.36, ст.39 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, п.8 Порядку розслідування та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державною податковою адміністрацією від 13.02.2009 року №60/62.

Вказані вище норми права наділяють центри зайнятості владними управлінськими функціями щодо контролю за використанням коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття, розслідування обґрунтованості виплат безробітним допомоги по безробіттю, стягнення коштів, які підлягають поверненню безробітними, в судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством.

У разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У звязку із перебуванням відповідача в трудових відносинах із ПП «Шекєр» під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю, 09.02.2017 року ОСОБА_1 міським центром зайнятості прийнято наказ № 170209 про повернення коштів на суму 4748,38 грн.

Таким чином, допомогу по безробіттю ОСОБА_2 необхідно повернути у встановленому порядку відповідно до ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

23.02.2017 року ОСОБА_2 було надіслано лист-претензію про необхідність повернення виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 4748,38 грн. ОСОБА_1 міському центру зайнятості. Вказана претензія отримана відповідачем 01.03.2017 року.

Суд зазначає, що чинним законодавством саме на особу покладено обовязок інформування центру зайнятості про випадки, які впливають на виплату матеріального забезпечення, зокрема ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття чітко визначає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 міського центру зайнятості підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 30, 60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 міського центру зайнятості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості, код ЄДРПОУ 35358018, заборгованість у розмірі 4748,38 грн. /чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 38 копійок/.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн. /одна тисяча шістсот гривень 00 копійок/.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Васильків О. В.