Ухвала суду № 69808227, 14.09.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4261/2017 Справа № 490/3284/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2017 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Кваші С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 104699,02 грн.

Одночасно з подачею позову, позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу по справі.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши доводи заяви, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 151 ч.1 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною ч.3 ст.152 ЦПК України встановлено, що заявлений вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу, оскільки вищевказана квартира вже перебуває під обтяженням (арештом), що підтверджується відповідною Інформаційною довідкою за №72281478 від 04.11.2016 р.

За такого, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки відсутня загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів.

СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.