Ухвала суду № 69803679, 24.10.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16551/17

провадження № 2-п/753/257/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у перегляді заочного рішення

"24" жовтня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді: ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря: КЕДИК А.В.

сторін:

представника заявника ОСОБА_2

представника позивача ФРІДМАН Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду від 27 лютого 2015 року у цивільній справі № 753/21317/14-ц за позовом Приватного Акціонерного товариства " Лізинг Інформаційних Технологій" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № 120916141 від 09.09. 2013 року

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва з 25 листопада 2014 року по 27.02. 2015 року перебувала цивільна справа № 753 / 21317 / 14 - ц за позовом Приватного Акціонерного товариства " Лізинг Інформаційних Технологій " до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № 120916141 від 09.09. 2013 року.

Рішенням від 27 лютого 2015 року позовні вимоги Приватного Акціонерного товариства " Лізинг Інформаційних Технологій " до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № 120916141 від 09.09. 2013 року, задоволено .

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, зареєстрованого за адресою у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного Акціонерного товариства " Лізинг Інформаційних Технологій ", 04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, р/р 2600201527032 в ЦФ ПАТ " КРЕДОБАНК", МФО 325365, код ЄДРПОУ 33149830 суму заборгованості за невиконання договірних зобов"язань у розмірі 1 800 ( одна тисяча вісімсот) гривень 67 коп., що складається із:

- 956 ( дев"ятсот п"ятдесят шість) гривень 40 коп. компенсації вартості наданого обладнання;

- 844 ( вісімсот сорок чотири) гривні 27 коп. плата за прострочення щомісячних платежів, а також вирішено питання щодо стягнення судового збору у розмірі 243 ( двісті сорок три) гривні 60 коп. та судових витрат пов"язаних із публікацією оголошення в газеті " Урядовий Кур"єр " у розмірі 630 ( шістсот тридцять) гривень.

05 вересня 2017 року за вх. № 42874 до загальної канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 надійшла заява про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року № 753 / 21317 / 14 - ц ( а.с. 82).

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 29 серпня 2017 року ( а. с. 78 ) ОСОБА_2 заяву підтримав, та просив суд скасувати заочне рішення з підстав викладених у заяві, додатково зазначив, що відповідач ОСОБА_4 перебував у тривалих відрядженнях, та не мав змоги отримувати судові повідомлення про розгляд справи, надати відповідні докази не має можливості, проте про заочне рішення суду його довірителю стало відомо в липні 2017 року після отримання позовної заяви, що була подана до Господарського суду міста Києва ПрАТ " Лізинг Інформаційних Технологій".

Представник позивача Приватного Акціонерного товариства " Лізинг Інформаційних Технологій " - Фрідман Д. А., який діє згідно виписки з ЄДРПОУ та має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, заперечив проти задоволення вище вказаної заяви.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Отже, суд має скасувати заочне рішення, якщо відповідач не з'явився в судове засідання, в якому було ухвалено рішення і не повідомив про причини своєї неявки на нього з поважних причин та посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

27 лютого 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено вище вказане заочне рішення. Під час розгляду даної справи ОСОБА_4 в інтересах якого діє заявник, повідомлявся про судові розгляди справи належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток останньому та розміщенням оголошення у засобах масової інформації відповідно до частина 9 ст. 74, ч. 3 ст. 122 ЦПК визначають виклик у суд відповідача, зареєстроване місце проживання ( перебування ), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, через оголошення у пресі. Таким чином, суд вважає, що неотримання судових повісток ОСОБА_4 та їх повернення за закінченням терміну зберігання, не свідчить про неналежні повідомлення ОСОБА_4 про час та місце судових засідань. Крім того, представник заявника в судовому засідання зазначав про відрядження ОСОБА_4 у період судових засідань, проте заявник не пояснив суду, що перешкоджало ОСОБА_4 повідомити суд про відрядження і неможливість прибути на судовий розгляд. Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення про такі відрядження не зазначено.

Таким чином, суд вважає, що саме неналежна процесуальна поведінка ОСОБА_4 стала підставою для неявки останнього до суду та неповідомлення про причини неявки, що не є поважною причиною.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475 / 97 - ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення " № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4.XI.1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене є завданням цивільного судочинства ( ст. 1 ЦПК України )

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного ( без невиправданих зволікань ) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади ( насамперед суду ); характер процесу та його значення для заявника ( справи " Федіна проти України " від 02 вересня 2010 року, " Смірнова проти України " від 08 листопада 2005 року, " Матіка проти Румунії " від 02 листопада 2006 року, " Літоселітіс проти Греції " від 05 лютого 2004 року та інші ).

Таким чином обставини на які посилається заявник не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні заяви відмовити.

Керуючись ст. 228-231 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду від 27 лютого 2015 року у цивільній справі № 753/21317/14-ц за позовом Приватного Акціонерного товариства " Лізинг Інформаційних Технологій" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № 120916141 від 09.09. 2013 року , відмовити.

Ухвала про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення набуває чинності з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядається заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 26 жовтня 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК