Ухвала суду № 69801485, 24.10.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4003/15-ц

Провадження № 2/553/30/2017

У Х В А Л А

Іменем України

24.10.2017м. Полтава

Ленінський районний суду м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Заяц А.В.,

за участю:

представника позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» - ОСОБА_2,

представника відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_7 акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 12 січня 2017 року обєднано зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про захист прав споживачів в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ухвали суду від 12 вересня 2017 року первісний позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано термін позивачу для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 12 вересня 2017 року позивачем за первісним позовом АТ «ОСОБА_1 Аваль» надано заяву про усунення недоліків у вищевказаній ухвалі суду та надано представником позивача за первісним позовом пояснення щодо виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом АТ «ОСОБА_1 Аваль» ОСОБА_2 вказував, що ухвалою суду від 12 вересня 2017 року судом залишено первісний позов без руху з підстав, що в первісному позові не було зазначено докази, які підтверджують ту обставину, що між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 23.02.2007 року був укладений кредитний договір № 014/0051/74/78130 та не зазначено і не долучено до матеріалів позову доказів на підтвердження моменту укладання зазначеного кредитного договору.

На виконання вимог ухвали суду, як вказувалось в судовому засіданні представником позивача за первісним позовом, ними зазначено докази щодо укладення кредитного договору та моменту укладення кредитного договору, що було безпосередньо підставою для залишення первісного позову без руху, в звязку з чим просив визнати первісний позов поданим та призначити його до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4, заперечував проти визнання первісного позову поданим та таким, що поданий та призначення його до розгляду, оскільки стороною позивача за первісним позовом не виконано вимоги ухвали суду про залишення первісного позову без руху, так як не надано стороною позивача за первісним позовом доказів укладення кредитного договору та моменту укладення кредитного договору, оскільки позовна заява даних доказів не містить, а дані докази надані стороною позивача за первісним позовом шляхом надання пояснень, що на думку представника відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом є порушенням вимог ЦПК України, оскільки не було подано нової позовної заяви тому наполягав на визнанні первісного позову неподаним та поверненні його позивачу.

Право кожного на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод закріплено в статті 55 Конституції України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується право на суд, захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Ця норма закону є виконанням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в пункті 1 статті 6 якої закріплено право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безпосереднім судом.

Відповідно до статтей 2, 3 Закону України «Про суд і статус суддів» завданням суду є забезпечення кожному права на справедливий суд при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права. Реалізація права на справедливийсудовий розгляд передбачає, зокрема, забезпечення доступу до правосуддя. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України. Європейський суд з прав людини трактує доступ до правосуддя як одне з фундаментальних прав людини і громадянина, яке випливає зі змісту права на справедливий, незалежний безсторонній суд, утворений на підставі закону.

У справіBellet v. FranceСуд зазначив, що„стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див.Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Суд вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що первісним позивачем АТ «ОСОБА_1 Аваль» виконано вимоги ухвали суду від 12 вересня 2017 року та первісний позов є таким, що поданий.

Судом встановлено , що первісний позивачем у визначені ухвалою строки подано заяву про усунення недоліків з урахуванням вимог зазначеним в ухвалі суду.

При цьому, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 з приводу того, що стороною позивача за первісним позовом не надано доказів, щодо укладення кредитного договору та моменту укладення кредитного договору, оскільки останній в такий спосіб порушує право позивача на безперешкодний доступ до суду, що є закріпленим в Конвенції. Більше того, слід вказати, що питання доведеності позовних вимог та доказів в контексті належності та їх допустимості зясовується судом в ході судового розгляду.

Поряд з цим, твердження представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 щодо надання письмових пояснень стороною позивача за первісним позовом на виконання вимог ухвали суду, на думку останнього є неприпустимим, оскільки сам позов даних обставин не містить та дані пояснення повинні оформлятись виключно у виді позовної заяви.

Вказані твердження останнього судом сприймаються критично, оскільки позивач не позбавлений процесуального права надавати пояснення в ході судового розгляду справи, що по своїй природі не є підставою для визнання первісного позову таким, що є неподаним.

Таким чином, з огляду на вказані вище обставини справи та з метою забезпечення безперешкодності доступу до суду, суд приходить до висновку про визнання первісного позову АТ «ОСОБА_1 Аваль» таким, що поданий та підлягає розгляду.

Керуючись ст.11, 208 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати поданим, прийнявши до провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8