Ухвала суду № 69797041, 19.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м.Київ К/800/3804/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Єрьомін А.В.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчини дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому, з у рахуванням заяви про уточнення від 24 листопада 2016 року, просив: визнати незаконними дії щодо відмови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника; зобов'язати призначити та проводити в подальшому виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію у зв'язку з втратою годувальника до досягнення ним 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, з ІНФОРМАЦІЯ_3, з дня смерті матері.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 29 листопада 2016 року позов задоволено частково; визнано незаконними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_3; зобов'язано відповідача нарахувати та виплачувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію у зв'язку з втратою годувальника - матері ОСОБА_3, з дати смерті годувальника ІНФОРМАЦІЯ_3 до закінчення навчання, тобто до 28 лютого 2018 року; в решті вимог відмовлено.

16 грудня 2016 року Житомирським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано апеляційну скаргу на вказану постанову, в якій містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку; надано 30-денний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.

06 січня 2017 року відповідачем на виконання ухвали від 23 грудня 2016 року подано заяву з проханням поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з його необґрунтованістю; апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання доказів на підтвердження права в.о.начальника Управління ОСОБА_4., який підписав касаційну скаргу, підписувати та подавати апеляційній скарги від імені Управління, а також у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору; надано строк до 30 січня 2017 року для усунення недоліків.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернуто особі, яка її подала на підставі п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 10 січня 2017 року та неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням апеляційного суду, Житомирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, направити справу для продовження розгляду до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний був відкрити апеляційне провадження, звільнивши управління від сплати судового збору, оскільки кошти, передбачені на видатки щодо сплати судового збору, використані протягом І півріччя 2016 року.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

У зв'язку з невиконанням Житомирським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області у встановлений судом строк вимог ухвали від 10 січня 2017 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України та повернув апеляційну скаргу заявнику.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що Управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів, у зв'язку з чим має бути звільнене від його сплати, є безпідставним та необґрунтованими.

Статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені заявником підстави для звільнення від сплати судового збору є неповажними. Крім того, відповідачем в порушення ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, не надано доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді