Ухвала суду № 69796291, 25.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1603/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення заборгованості в сумі 51409,46 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості із виплати середнього заробітку в сумі 51409,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на час знаходження на військовій службі за позивачем зберігався середній заробіток за місцем роботи, однак відповідачем не виплачено кошти за 2015 рік.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із середнього заробітку в сумі 51409,46 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справ, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що з 20.03.2015 року ОСОБА_1 працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Миколаєва.

ОСОБА_1 був призваний на військову службу у звязку з мобілізацією.

На час проходження військової служби за позивачем зберігався середній заробіток, а відповідач зобовязаний був нараховувати та виплачувати його на підставі Постанови КМ України №105 від 04.03.15р. «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом».

Проте, на час розгляду справи ТУ ДСА в Миколаївській області не виплачено позивачу середній заробіток за 2015 рік, у звязку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 51409,46 грн., з яких за 21 робочий день квітня в сумі 12180 грн., за 18 днів травня в сумі 10440 грн., за липень в сумі 909,13 грн., за серпень в сумі 8913,65 грн., за жовтень в сумі 7780,00 грн., за листопад в сумі 9434,31 грн., за грудень в сумі 1752,37 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що наявність вищезазначеної заборгованості підтверджено банківською випискою, згідно якої вбачається, що виплати ТУ ДСА в Миколаївській області в сумі 51409,46 за 2015 рік не здійснено.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі 814/1603/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин