Ухвала суду № 69796258, 25.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9694/17 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.

секретаря судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

Позивача: Голинський О.О.; Янковський М.О;

Відповідача: Шаповал С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2017р. про забезпечення адміністративного позову у справі №826/9694/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування припису, наказу

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування припису від 07.07.17р. №2 та наказу Державної служби геології та надр України від 28.07.17р. № 332 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами Островерхівського родовища від 04.10.2007 № 4404.

Разом із позовною заявою Позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного у вказаній частині наказу до вирішення справи по суті.

В обґрунтування поданого клопотання Позивач зазначав, що невжиття таких заходів може призвести до повної зупинки діяльності Позивача із видобування вуглеводнів, що призведе до зниження коефіцієнту вилучення корисних копалин та погіршення властивостей покладів вуглеводнів, простою свердловин та, як наслідок, - значних матеріальних втрат. Також у клопотанні Позивач вказував і на очевидну протиправність оскаржуваного в частині наказу, з покликанням на те, що такий наказ винесений не у зв'язку з порушеннями вимог Закону України від 05.04.2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позаяк акт недопуску до перевірки не може слугувати правовою підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

За результатами розгляду клопотання, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.17р. таке клопотання задоволено та вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пункту 1 наказу Державної служби геології та надр України від 28.07.2017 №332 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами Островерхівського родовища від 04.10.2007 № 4404, виданого Приватному акціонерному товариству «УКРГАЗВИДОБУТОК».

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України та постановити нову ухвалу про відмову у забезпеченні адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог Відповідач посилається на те, що суд не досліджував підстав та наявності очевидної протиправності зупинення Державною службою геології та надр України дії спецдозволу №4404 від 04.10.2007, що в свою чергу унеможливлює задоволення такого клопотання згідно вимог статті 117 КАС України.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представники Позивача заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, Державною службою геології та надр України прийнято наказ від 28.07.17р. № 332 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами», пунктом 1 якого зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами Островерхівського родовища від 04.10.2007 № 4404, виданого Приватному акціонерному товариству «УКРГАЗВИДОБУТОК».

Підставою для прийняття такого наказу слугував припис Відповідача від 07.07.17р. №2, у якому зазначено порушення, що полягало у недопуску посадових осіб Відповідача до здійснення заходів нагляду (контролю).

Вказані рішення Відповідача є предметом оскарження у даній справі.

Задовольняючи клопотання Позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного у частині наказу, суд дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів Позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог Позивача щодо забезпечення позову та на підставі доказів долучених Позивачем в обґрунтування заявленого клопотання.

Так, відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В силу частини 3 цієї ж норми КАС, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.08р. № 2, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки Позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими Позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Обставини даної справи свідчать про те, що обрані судом заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямованеі лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності Позивача є добування газу (КВЕД 06.20), що підтверджується довідкою ЄДРПОУ АА № 762884.

Позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами №4404 від 04.10.2007р. на видобування газу природного, конденсату, супутніх: гелію, етану, пропану, бутанів Островерхівського родовища. Строк дії дозволу становить 20 років та триває до 04.10.2027 року.

Відповідно до статті 26 Закону України від 12.07.01р. № 2665-III «Про нафту і газ» після зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами надрокористувач зобов'язаний зупинити виконання на наданій йому у користування ділянці надр цільових робіт, передбачених цим дозволом.

Отже, дія оскаржуваного наказу обмежує господарську діяльність Позивача та право користування майном, яким володіє Позивач.

Колегія суддів вважає, що Позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі та наведено достатньо мотивів, які пояснюють: чому невжиття таких заходів може заподіяти шкоди. Зокрема, така шкода полягатиме: у зниженні коефіцієнту вилучення корисних копалин та погіршенні колекторних властивостей покладів вуглеводнів; у створенні небезпеки для охорони надр та майна Позивача; у неможливості проведення робіт з буріння свердловини, у невиконанні Позивачем зобов'язань перед контрагентами, персоналом та державним бюджетом.

Зокрема, тривалі зупинки свердловин можуть призвести до самозадавлення свердловин рідиною або до незворотних гідродинамічних змін, які суттєво погіршують фільтраційні властивості газоносного пласта й відповідно знижують продуктивність свердловин. На підтвердження зазначених обставин Позивачем долучено до клопотання відповідні докази (лист від 10.07.2017 №18/2017 ТОВ «НВФ «ПРОЕКТ-НАФТОГАЗ», що є розробником "Уточненого проекту промислової розробки Островерхівського газоконденсатного родовища", який затверджений Наказом Міненерговугілля №260 від 13.04.2016р. (Протокол ЦКР Міненерговугілля №3 від 05.02. 2016 р.)).

Невідворотність негативних наслідків для надр підтверджується також наявною у матеріалах справи та доданою до клопотання Довідкою головного геолога ПрАТ "Укргазвидобуток".

Можливі збитки Позивач пов'язує із неможливістю виконання, внаслідок дії оспорюваного наказу, Угоди № 71 DPUBS-UGV про будівництво оціночно-експлуатаційної свердловини №28 Островерхівського ГКР, укладеної між Позивачем та ТОВ «Бурова компанія «Укрбурсервіс», яку долучено до клопотання та відповідно до якої тривають роботи із спорудження оціночно-експлуатаційної свердловини № 28 Островерхівського газоконденсатного родовища.

На підтвердження можливих збитків, Позивач в обґрунтування клопотання долучив Інформацію про обсяги видобутку вуглеводнів щодо фактичних у 2016 році, очікуваних у 2017 році та прогнозних у 2018-2020 роках; звіти про роботу свердловин Островерхівського газоконденсатного родовища за січень-червень 2017 року, Акти приймання-передачі природного газу за відповідний період; Протокол ДЗК України від 19.11.2014 року, що підтверджує віднесення родовища до складних (п.3.7.стор 30-31 Протоколу); прогнозований розрахунок на відповідний звітний період; податкову звітність підприємства; довідку ДФС України від 12.07.2017 року про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів; штатний розпис Підприємства та інші докази.

Наведені обставини та документальні докази є достатніми для висновку про правомірність та обґрунтованість рішення щодо забезпечення позову.

Водночас, апелянтом не наведено жодних доказів чи то аргументів стосовно того, що обґрунтування та докази Позивача щодо невідворотності та значних розмірів шкоди в разі невжиття заходів забезпечення є недостатніми або непереконливими.

Доводи апелянта про те, що у спосіб забезпечення позову суд вирішує спір по суті не заслуговують на увагу, оскільки при вирішенні клопотання суд не надав правової оцінки оспорюваним рішенням суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що оспорювана ухвала відповідає вимогам процесуального закону, а підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.17р. про забезпечення адміністративного позову у справі №826/9694/17 - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.17р. про забезпечення адміністративного позову у справі №826/9694/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Мєзєнцев Є.І.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 26.10.17р.