Постанова № 6979540, 01.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
01.12.2009
Номер справи
17/108-09-3401
Номер документу
6979540
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р.Справа № 17/108-09-3401

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

Відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2009р. № 188 розгляд справи № 17/108-09-3401 здійснюється колегією суддів у складі : головуючий суддя –Савицький Я.Ф., судді –Гладишева Т.Я. та Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 01.12.2009 р.

від позивача за первісним позовом: Школьна А.П., довіреність від 16.11.2009р.;

від відповідачів за первісним позовом: від ТОВ „ВІТ” –Рогозний І.М., довіреність від 01.01.2009р.;

                                                            від ЗАТ „Балтик Майстер” –Струць М.П., довіреність від 01.10.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства „Балтик Майстер” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ”

на рішення господарського суду Одеської області

від 21 вересня 2009 року

по справі № 17/108-09-3401

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Київське”

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ”

                              2) Закритого акціонерного товариства „Балтик Майстер”

про стягнення 311519,11 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ”

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Київське”

                              2) Закритого акціонерного товариства „Балтик Майстер”

про визнання недійсними додатків до договору, розірвання договору та стягнення 908991,76 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційних скарг відкладено на 17.11.2009р., в судовому засіданні, яке відбулося 17.11.2009р., оголошено перерву до 01.12.2009р..

В судовому засіданні 01.12.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. по справі №17/108-09-3401 позов ТОВ „Київське” до ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер” про стягнення 311519,11 грн. задоволено: стягнуто з ТОВ „ВІТ” на користь ТОВ „Київське” основний борг у розмірі 5000 грн., 3115 грн. 19 коп. - державного мита; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн., стягнуто з ТОВ „ВІТ” шляхом передачі на користь ТОВ „Київське” неустойки у вигляді обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик майстер” на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., а саме: 1)льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; 2) випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; 3) випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт.;4) панель1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; 5) панель1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; 6) профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; 7) завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт.; 8) централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; 9) централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; 10) конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; 11) конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; 12) двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1шт.; 13) двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; 14) двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ) у кількості 1 шт.; визнано за ТОВ „Київське” право власності на вищевказане обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” ТОВ „ВІТ” на підставі видаткових накладних № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р.; при цьому зустрічний позов ТОВ „ВІТ” до ТОВ „Київське” та ЗАТ „Балтик Майстер” про визнання недійсними додатків до договору, розірвання договору та стягнення 908991,76 грн. також задоволено: 1)визнано додатки №1 від 30.09.2008р., №2 від 31.10.2008р., №3 від 06.11.2008р. до договору № П-01/07 від 01.07.2008р., укладеного між ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” –недійсними; 2) розірвано договір поставки №115/08/08.П - Од від 19.08.2008р., укладений між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”; 3) стягнуто із ЗАТ „Балтик Майстер” на користь ТОВ „ВІТ” суму основного боргу у розмірі 493749 грн. 16 коп., 207292 грн. 54 коп. штрафу; 91117 грн. 60 коп. - неустойки; 116832 грн. 46 коп. збитків, у вигляді упущеної вигоди; 9089 грн. 91 коп. державного мита; 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що: 1) 01.05.2006р. між ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” укладений попередній договір, відповідно до п. 3 якого другий етап співпраці Сторін полягав в укладенні договору оренди магазину на умовах, що передбачені попереднім договором (додаток №1 до попереднього договору), згідно з п.п. 3.3. та 3.4. договір оренди у будь-якому разі повинен бути укладений у строк до 01.10.2008р. включно, а зміни до договору оренди, які пов’язані із зміною площі магазину, - після отримання позивачем нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості і, відповідно, розміром орендної плати, повинні бути внесені до договору оренди не пізніше 15.05.2009р. шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди, на виконання п. 2.4. попереднього договору ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” уклали 01.07.2008р. договір № П-01/07, згідно із п. 1.1. якого ТОВ „Київське” зобов’язалося виконати в узгоджений сторонами строк роботи з реконструкції магазину з улаштуванням прибудови за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39, містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення з реконструкції магазину визначаються ТОВ „Київське” в проектній документації, яка у обов’язковому порядку повинна враховувати пропозиції ТОВ „ВІТ”, згідно з п.1.5. Договору № П-01/07 зміни до договору оренди, які пов’язані із зміною площі магазину після отримання орендодавцем нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості і, відповідно, розміром орендної плати, повинні бути внесені до договору оренди не пізніше 15.05.2009р. шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди, за до п. 5.1. винагорода (вартість послуг) ТОВ „Київське” за договором № П-01/07 складає 5000 грн., включаючи ПДВ 20%, при цьому ТОВ „ВІТ” зобов’язалося сплатити ТОВ „Київське” винагороду протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг та укладенням між сторонами додаткової угоди до договору оренди, між тим, в порушення ст.ст. 527, 530, 629 Цивільного кодексу України, та вимог п. 3.4. попереднього договору та п.1.5. Договору № П-01/07, ТОВ „ВІТ” відмовилося підписувати додаткову угоду до Договору оренди щодо збільшення площі приміщення, яке орендується, та розміру орендної плати, тим самим порушуючи також свої грошові зобов’язання за договором № П-01/07, а отже у зв’язку з невиконанням ТОВ „ВІТ” п.п. 1.5., 4.4., 5.1., 5.2. договору № П-01/07 ТОВ „Київське” відповідачем за первісним позовом заподіяна майнова шкода в розмірі 5000 грн., яка підлягає стягненню на підставі ст. ч.3 ст. 225 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 623 Цивільного кодексу України, як сума основного боргу ТОВ „ВІТ” перед ТОВ „Київське”, яка станом на час розгляду справи у суді складає 5000,00 грн.; 2) ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ”, з метою забезпечення реального і належного виконання узятих на себе за договором № П-01/07 зобов’язань, у п. 6.1. договору № П-01/06 домовилися, що у разі невиконання ТОВ „ВІТ” положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07 останній повинен передати на користь ТОВ „Київське” неустойку в розмірі, визначеному сторонами, - є рухоме майно довірителя –ТОВ „ВІТ”, яке перейшло у власність ТОВ „ВІТ” на підставі договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р., найменування, характеристика та вартість якого визначається на підставі додатків №№1-3 від 30.09.2008р., 31.10.2008р., 06.11.2008р. до Договору №П-01/07 (п. 6.2.), оскільки ТОВ „ВІТ” не виконало зобов’язання за договором №П-01/07 перед ТОВ „Київське”, відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору № П-01/07 та положень додатків №№1-3 до нього, у ТОВ „Київське” виникло право на отримання від ТОВ „ВІТ” неустойки у вигляді обладнання загальною вартістю 306519,11 грн., включаючи ПДВ 20%, яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., а отже, розглянувши позовні вимоги ТОВ „Київське” щодо визнання за ним права власності на вищевказане обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” ТОВ „ВІТ” на підставі вищевказаних видаткових накладних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову обґрунтовані, у зв’язку з чим підлягають задоволенню; 3) розглянувши позовні вимоги ТОВ „ВІТ” заявлені ним у зустрічному позові до ТОВ „Київське” та ЗАТ „Балтик Майстер”, господарський суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.4.7. договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, право власності на обладнання переходить до ТОВ „ВІТ” після підписання накладних на передачу обладнання та/або акту приймання-передачі обладнання, а також здійснення 100% оплати фактичної вартості обладнання, згідно із п.п. 3.1.5. договору обладнання за специфікаціями №1, №2, №3 до договору переходить у власність ТОВ „ВІТ” тільки після повної оплати, що обумовлена п. 3.1.1.-3.1.4. договору, а до цього часу зазначене обладнання є власністю ЗАТ „Балтик Майстер”, ТОВ „ВІТ” виконало належним чином умови договору –оплатило товар, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи № 27294 від 01.09.2008р., №28310 від 09.09.2008р., № 36789 від 13.11.2008р., а ЗАТ „Балтик Майстер” згідно із видатковими накладними № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., №ВМРН-00780 від 30.10.2008р., №ВМРН-00796 від 03.11.2008р. здійснило поставку обладнання за специфікаціями №2, №3, частково специфікацією №1, на загальну суму 306519,11 грн., матеріалами справи встановлено, що у зв’язку з триваючим порушенням з боку ЗАТ „Балтик Майстер” положень договору поставки щодо своєчасної поставки обладнання ТОВ „ВІТ” було позбавлене можливості виконати свої грошові зобов’язання за вказаним договором поставки, крім того, враховуючи вимоги п.п. 3.1.5., п. 4.7. договору поставки, питання про право власності на обладнання, яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” й досі не вирішено; 4) укладаючи додатки № 1 від 30.09.2008р., № 2 від 31.10.2008р., № 3 від 06.11.2008р. до договору № П-01/07, сторони домовилися про те, що у разі невиконання ТОВ „ВІТ” положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, останній зобов’язаний передати на користь ТОВ „Київське” неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання, яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” ТОВ „ВІТ” на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., сторони помилилися щодо обставин, які мають істотне значення, неправильно сприймаючи природу та зміст договору поставки 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. щодо належності прав власності на обладнання, сторони допустили помилку, яка має дуже суттєве значення, тому що саме на підставі додатків № 1-3 до договору № П-01/07 та відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Договору сторони визначили розмір, характеристику та склад неустойки у разі невиконання ТОВ „ВІТ” положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору, враховуючи вимоги ст. 229 Цивільного кодексу України, суд погодився з позицією ТОВ „ВІТ”, що вказана помилка виникнула внаслідок необачності або самовпевненості обох сторін, невірного тлумачення положень договору поставки 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., яка унеможливлює реалізацію механізму забезпечення зобов’язань та притягнення до відповідальності згідно із договором №П-01/07, крім того, істотність помилки полягає також у тому, що для її усунення ТОВ „ВІТ” має нести значні витрати, адже й досі ЗАТ „Балтик Майстер” відмовляється від виконання зобов’язань за договором поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., таким чином, неправильне сприйняття сторонами фактичних обставин договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. вплинуло на їх волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що додатки № 1-3 до Договору № П-01/07 щодо визначення розміру, характеристики та складу неустойки не були б укладені, оскільки у такому випадку волевиявлення сторін не відповідає їх справжнім намірам, враховуючи той факт, що для виправлення зазначеної помилки ТОВ ”ВІТ” має нести значні витрати, а отже наявні правові підстави для визнання вищевказаних до договору №П-01/07 від 01.07.2008р. недійсними; 5) стосовно позовних вимоги ТОВ „ВІТ” про розірвання договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, то вони підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи встановлено, що ТОВ „ВІТ” взяті на себе договірні зобов’язання виконувало у повному обсязі та у відповідності до умов договору, а саме п.п. 3.1.1. -3.1.3. договору поставки, оскільки ТОВ „ВІТ” здійснило оплату вартості обладнання на загальну суму 603995,16 грн., включаючи ПДВ 20%, що еквівалентна 84990,34 ЄВРО, натомість ЗАТ „Балтик Майстер” порушив умови п.п. 1.1.-1.3., 4.1. договору щодо поставки товару, оскільки всупереч умовам договору поставка не була здійснена у повному обсязі, 03.12.2008р. ТОВ „ВІТ” отримав від ЗАТ „Балтик Майстер” лист №377, в якому останній підтвердив факт неналежного виконання договірних зобов’язань, прохаючи при цьому ТОВ „ВІТ” надати постачальнику відстрочку на поставку обладнання „до моменту подолання фінансової кризи” або здійснити оплату різниці обладнання, що було оплачене відповідно до умов договору, але не поставлене у визначений договором строк, до листа була наданий проекту додаткової угоди від 04.12.2008р. до договору поставки та специфікації № 1/2 до неї, в яких постачальник пропонував перерахувати вартість обладнання за специфікацією № 1 до договору, збільшуючи при цьому загальну суму договору, що є неприпустимим згідно із досягнутими сторонами домовленостями, адже позивач у повному обсязі та відповідно до умов договору виконав свої грошові зобов’язання, 24.12.2008р. ТОВ „ВІТ” відправило на адресу ЗАТ „Балтик Майстер” претензію №01/1012 від 10.12.2008р. про повернення грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, сплату штрафу, неустойки та відшкодування неодержаного прибутку, однак в порушення вимог чинного законодавства відповіді ТОВ „ВІТ” від ЗАТ „Балтик Майстер” не отримало, у зв’язку з чим ТОВ „ВІТ” повторно направило на адресу постачальника претензію №01/1012 від 10.12.2008р. про повернення грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, сплату штрафу, неустойки та відшкодування неодержаного прибутку, відповіді на яку у встановлений законодавством термін ТОВ „ВІТ” також не отримало, 15.07.2009р. ТОВ „ВІТ” відправив на адресу ЗАТ „Балтик Майстер” лист №03/1307 від 13.07.2009р. „Про розірвання договору” та угоду про розірвання договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., згідно із якими ТОВ „ВІТ” пропонувало ЗАТ „Балтик Майстер” розірвати договір поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. на умовах, що викладені в угоді від 13.07.2009р. про розірвання договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., тобто сплатити також суму основного боргу та суми штрафів та неустойки, відповіді на зазначені вище лист та угоду у встановлений законодавством термін ТОВ „ВІТ” не отримало, таким чином, враховуючи вищевикладене та приймаючи неналежне виконання з боку ЗАТ „Балтик Майстер” умов укладеного договору поставки, що підтверджується матеріалами справи, наявні правові підстави для розірвання договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р.; 6) дослідивши підстави та розрахунок позовних вимог по стягненню з ЗАТ „Балтик Майстер” суми основного боргу у розмірі 493749,16 грн., суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню на підставі ч.3 ст. 225 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 623 Цивільного кодексу України, розглянувши позовні вимоги по нарахуванню ЗАТ „Балтик Майстер” штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що вони нараховані у відповідності до умов п. 7.2 укладеного договору та норм діючого законодавства, внаслідок чого підлягають задоволенню у розмірі : сума штрафу складає 207292,54 грн., сума неустойки складає 91117,60 грн., до того ж підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягнення з ЗАТ „Балтик Майстер” неодержаного прибутку у розмірі 116 832,46 грн., який розрахований з врахуванням на середньоденного виторгу, собівартість товару, валовий дохід підприємства, а також такі видатки магазину, як: фонд оплати праці, податки з ФОП, оренда приміщення, комунальні видатки, послуги зв’язку тощо, оскільки ТОВ „ВІТ” у повному обсязі та належним чином доведено суду нанесення ЗАТ „Балтик Майстер” збитків, у вигляді упущеної вигоди у розмірі 116832,46 грн.; 7) не прийняті господарським судом першої інстанції заперечення ЗАТ „Балтик Майстер”, так як обставини та факти на які посилається ЗАТ „Балтик Майстер” не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам справи, договір поставки укладений між ним та ТОВ „ВІТ” станом на час розгляду справи у суді є діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався, а тому зобов’язання укладеного між сторонами по справі договору повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ЗАТ „Балтик Майстер” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №17/108-09-3401 від 21.09.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ „Київське” та зустрічного позову ТОВ „ВІТ”, мотивуючи це тим, що ЗАТ „Балтик Майстер” не знаходилося у договірних відносинах з ТОВ „Київське”, а договір поставки, укладений між ЗАТ „Балтик Майстер” та ТОВ „ВІТ” виконувало належним чином. До того ж, ЗАТ „Балтик Майстер” не було належним чином повідомлене про час, дату та місце розгляду справи.

03.11.2009р. та 17.11.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ЗАТ „Балтик Майстер” надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги на рішення господарського суду, в яких ЗАТ „Балтик Майстер” надало правове обґрунтування апеляційної скарги, та в яких вказувало на те, що: 1) господарським судом першої інстанції було залучено до участі у справі в якості відповідача ЗАТ „Балтик Майстер”, між тим, станом на 07.08.2009р. жодних підстав для залучення в якості відповідача за позовом ТОВ „Київське” до ТОВ „ВІТ” не було, оскільки ЗАТ „Балтик Майстер” не мало господарських відносин з ТОВ „Київське”, а отже й зобов’язань за цими правовідносинами перед первісним позивачем, залучення ЗАТ „Балтик Майстер” в якості відповідача господарським судом було зроблено з метою подання ТОВ „ВІТ” в подальшому зустрічної позовної заяви до ЗАТ „Балтик Майстер” до господарського суду Одеської області, а не окремого позову до ЗАТ „Балтик Майстер” до господарського суду м. Києва, таким чином господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме правила об’єднання позовів, правила прийняття до розгляду зустрічного позову та територіальної підсудності; 2) в оскаржуваному рішенні господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог обох позовів, первісного –ТОВ „Київське” та зустрічного –ТОВ „ВІТ”, хоча задоволення зустрічного позову в частині позовних вимог про визнання недійсними додатків до договору №П-01/7 автоматично виключає задоволення вимог первісного позову, чим суд допустив порушення норм матеріального права, до того ж висновки суду суперечать ст. ст. 328, 330, 391-392 та ст. 697 Цивільного кодексу України; 3) задовольняючи зустрічний позов ТОВ „ВІТ” в частині вимог про розірвання договору поставки та стягнення заборгованості, штрафу, пені та неотриманого доходу, суд дійшов висновку, що у зв’язку з триваючим порушенням з боку ЗАТ „Балтик Майстер” положень договору поставки щодо своєчасної поставки постачальником обладнання, ТОВ „ВІТ” було позбавлено можливості виконати свої грошові зобов’язання за вказаним договором поставки, однак такі висновки суду не відповідають матеріалам справи, умовам договору та порушують вимоги ст. ст. 525, 526, 610, 611, 629, 655, 689, 712 Цивільного кодексу України.

Також, не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „ВІТ” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №17/108-09-3401 від 21.09.2009р. в частині задоволення первісного позову ТОВ „Київське” та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ „Київське”, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено та представником ТОВ „Київське” підтверджено, що ТОВ „Київське” всупереч вимогам ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не навело жодного доказу та не підтвердило жодного факту звернення позивача до ТОВ „ВІТ” із пропозицією про укладення додаткової угоди до договору оренди щодо збільшення площі приміщення, яке орендується, та розміру орендної плати, тим більше не надавало на підписання ТОВ „ВІТ” зазначеної додаткової угоди до договору оренди, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства, приймаючи рішення, господарський суд неповно з’ясував обставини справи, що мають істотне значення для вирішення справи, а тому відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ „ВІТ” на користь ТОВ „Київське” майнової шкоди у розмірі 5000 грн.; 2) укладаючи додатки до договору №П-01/07 щодо забезпечення виконання зобов’язання рухомим майном, ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” помилилися щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки неправильно сприймали природу та зміст договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., що унеможливлює реалізацію механізму забезпечення зобов’язань та притягнення ТОВ „ВІТ” до відповідальності за неналежне виконання зобов’язання за договором №П-01/07, але задовольняючи позовні вимоги ТОВ „Київське” щодо стягнення з ТОВ „ВІТ” неустойки у вигляді нерухомого майна - обладнання за неналежне виконання зобов’язань за договором №П-01/07, господарський суд першої інстанції зробив неправильні висновки, оскільки у цьому ж рішенні були визнані недійсними додатки до договору №П-01/07, які визначали механізм забезпечення виконання зобов’язання – передачу рухомого майна, що унеможливлює задоволення позовних вимог ТОВ „Київське” щодо стягнення з ТОВ „ВІТ” неустойки у вигляді рухомого майна, яка визначена у додатках до договору №П-01/07.

16.11.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „ВІТ” надійшов відзив на апеляційну скаргу ЗАТ „Балтик Майстер”, в якому ТОВ „ВІТ” просило залишити без задоволення апеляційну скаргу ЗАТ „Балтик Майстер” .

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ЗАТ „Балтик Майстер” та ТОВ „ВІТ”, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги ЗАТ „Балтик Майстер” та ТОВ „ВІТ” слід задовольнити частково, рішення господарського суду слід частково скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.05.2006р. між ТОВ „Київське” (сторона 1 ) та ТОВ „ВІТ” (сторона 2 ) укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони з метою реалізації своїх фінансово-економічних проектів, не маючи на меті здійснення спільної діяльності у розумінні статті 1130 Цивільного кодексу України, підтримуючи взаємне прагнення підвищити якість торгівельного обслуговування населення в магазині за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39, виразили свій намір укласти даний попередній договір щодо налагодження майбутньої довгострокової та взаємовигідної співпраці у сфері орендних правовідносин.

На виконання п. 2.4. попереднього договору ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) уклали 01.07.2008р. договір № П-01/07, згідно з п. 1.1. якого повірений зобов’язувався виконати в узгоджений сторонами строк роботи з реконструкції магазину з улаштуванням прибудови за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39.

19.08.2008р. між ЗАТ „Балтик Майстер” (продавець) та ТОВ „ВІТ” (замовник) укладено договір поставки №115/08/08.П-Од, відповідно до умов якого продавець зобов’язався поставити обладнання в порядку та на умовах даного договору, а замовник прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах даного договору в асортименті та кількості, вказаній у специфікаціях №№ 1, 2, 3 від 19.08.2008р., які є невід’ємною частиною даного договору, вартість обладнання складала 1022268,06 грн., в тому числі 170378,01 грн., розрахунки сторін мали проводитися у гривнях в сумі, еквівалентній 141588,66 умовним одиницям (Євро), включаючи ПДВ.

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною ВМРН-00667 від 26.09.2008р. обладнання, а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт..

30.09.2008р. між ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) укладено додаток №1 до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., в якому сторони, керуючись п. п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, довіритель зобов’язаний передати на користь повіреного неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання (далі за текстом іменується як „Обладнання”), яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткової накладної № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною №ВМРН-00780 від 30.10.2008р. обладнання, а саме: панель 1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель 1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт..

31.10.2008р. між ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) укладено додаток №2 до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., в якому сторони, керуючись п. п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, довіритель зобов’язаний передати на користь повіреного неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання (далі за текстом іменується як „Обладнання”), яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткової накладної № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., а саме: панель 1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель 1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. обладнання, а саме: централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ).

06.11.2008р. між ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) укладено додаток №3 до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., в якому сторони, керуючись п. п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, довіритель зобов’язаний передати на користь повіреного неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання (далі за текстом іменується як „Обладнання”), яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткової накладної № ВМРН-00796 від 03.11.2008р., а саме: централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ).

Відповідно до Додатків №№1-3 Договору № П-01/07 ТОВ „ВІТ” надало ТОВ „Київське” належним чином завірені копії договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. та видаткових накладних № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р..

На виконання п. 3.3. попереднього договору ТОВ „Київське”(орендодавець) та ТОВ „ВІТ” (орендар) уклали 01.10.2008р. договір № А-01/0110 оренди приміщення (далі –„договір оренди”), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оперативної оренди частину нежитлових приміщень першого поверху під номером 501, загальною площею 912 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39, (в подальшому приміщення) для використання під розміщення об’єкту торгівлі.

01.10.2008р. ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” склали акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, за яким ТОВ „Київське” передало, а ТОВ „ВІТ” прийняло у користування частину нежитлового приміщення №501 першого поверху, загальною площею 912 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39.

Згодом, 01.12.2008р. ТОВ „Київське”(орендодавець) та ТОВ „ВІТ” (орендар) уклали додаткову угоду №1 до договору оренди приміщення № А-01/0110 від 01.10.2008р., за якою змінили п. 1.1 договору оренди в частині розміру орендованого приміщення, змінивши 912 кв.м на 1535,2 кв.м., та абзац 2 п. 4.1 договору оренди, виклавши вказаний пункт договору в наступній редакції: „Загальна сума орендної плати в місяць становить 122816 грн., в т.ч. ПДВ –20% - 20469,33 грн.”

19.02.2009 року після виконання всього комплексу проектних та будівельних робіт з реконструкції магазину, включаючи здійснення повного циклу приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, ТОВ „Київське” отримало свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення магазину, згідно із яким площа магазину збільшилася до 2042,0 квадратних метрів.

07.04.2009р. свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення магазину було зареєстроване КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, реєстраційний номер 6147038.

Ігноруючи положення п. 3.4. попереднього договору та п.1.5. Договору № П-01/07, ТОВ „ВІТ” не укладено додаткової угоди до договору оренди щодо збільшення площі приміщення, яке орендується, та розміру орендної плати, чим порушило також свої грошові зобов’язання перед ТОВ „Київське” за договором № П-01/07.

Наведене стало підставою для звернення ТОВ „Київське” до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „ВІТ” про стягнення основного боргу у розмірі 5000 грн., а також неустойки у вигляді обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт.; панель1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт.; централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для морозильних камер DМR 10/20+В4 (БМ) у кількості 1 шт.

31.07.2009р. ТОВ „Київське” звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про зміну предмету позову (вхід.№19256), в якій просило суд стягнути з ТОВ „ВІТ” 5000 грн. –основного боргу, а також неустойки у вигляді обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. та визнати за ТОВ „Київське” право власності на вищевказане обладнання.

Ухвалою суду від 07.08.2009р. за клопотанням ТОВ „Київське” залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ЗАТ „Балтик Майстер”.

Не погоджуючись з позовними вимогами ТОВ „ВІТ” 01.09.2009р. вхід.№6702 звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ „Київське” та ЗАТ „Балтик Майстер”, в якому просило суд визнати додатки №1 від 30.09.2008р., № 2 від 31.10.2008р., №3 від 06.11.2008р. до договору № П-01/07 від 01.07.2008р. недійсними, розірвати договір поставки № 115/08/08.П - Од від 19.08.2008р., укладений між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, стягнути із ЗАТ „Балтик Майстер” на користь ТОВ „ВІТ” суму основного боргу у розмірі 493749,16 грн., а у разі збільшення офіційного курсу Євро по відношенню до гривні, який буде встановлений Національним банком України на день здійснення платежу, також перерахувати курсову різницю суми основного боргу із його розрахунку в умовних одиницях, що дорівнює 43311,33 Євро, а суму штрафу, неустойки та неодержаного прибутку у загальному розмірі 415242,60 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2009р. прийнято до провадження зустрічний позов ТОВ „ВІТ” до ТОВ „Київське” та ЗАТ „Балтик Майстер” про визнання недійсними додатків до договору, розірвання договору та стягнення 908991,76 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

За ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла до наступних висновків:

01.05.2006р. між ТОВ „Київське” (сторона 1 ) та ТОВ „ВІТ” (сторона 2 ) укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони з метою реалізації своїх фінансово-економічних проектів, не маючи на меті здійснення спільної діяльності у розумінні статті 1130 Цивільного кодексу України, підтримуючи взаємне прагнення підвищити якість торгівельного обслуговування населення в магазині за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39, виразили свій намір укласти даний попередній договір щодо налагодження майбутньої довгострокової та взаємовигідної співпраці у сфері орендних правовідносин.

Згідно з п. 2 попереднього договору сторони домовилися, що першим етапом співпраці між ними повинне стати проведення переговорів з врегулювання всіх організаційно-технічних і фінансово-правових питань із здійснення наступних дій, а саме: 1) ТОВ „Київське” власними силами та за власний кошт з метою збільшення торгових площ належного йому на праві власності об’єкту нерухомого майна –нежитлові приміщення першого поверху та підвалу № 501, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39 (далі іменується як „Магазин” або „Об’єкт нерухомості”), зобов’язується здійснити необхідні роботи з проектування та реконструкції магазину; 2)загальний строк виконання проектних та будівельних робіт з реконструкції магазину, включаючи здійснення стороною 1 повного циклу приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту та отримання правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості, встановлювався Сторонами до 15.04.2009р.; 3) реконструкція об’єкту нерухомості здійснюється з метою покращення експлуатації магазину, який повинен бути переданий стороною 1 стороні 2 у користування на умовах договору оренди; 4) сторони домовилися, що у строк до 01.08.2008р. включно докладуть зусиль з укладення правочину, який визначатиме права та обов’язки сторін із виконання зобов’язань щодо реконструкції магазину.

Пунктом 3 попереднього договору сторони встановили, що другий етап співпраці сторін полягав: 1) в укладенні договору оренди магазину (далі –„договір оренди”) на умовах, що передбачені цим договором; 2) істотні умови договору оренди визначені сторонами у додатку №1 до попереднього договору, які є виключними та не підлягають зміні, крім випадків, коли такі зміни вносяться за взаємною домовленістю сторін; 3)договір оренди у будь-якому разі повинен бути укладений у строк до 01.10.2008р. включно (вказане положення договору є виключним та не підлягає зміні); 4) зміни до договору оренди, які пов’язані із зміною площі магазину після отримання ТОВ „Київське” нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості і, відповідно, розміром орендної плати, повинні бути внесені до договору оренди не пізніше 15.05.2009р. шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди, істотні умови якого визначені у додатку № 1 до попереднього договору.

Пунктом 5 попереднього договору сторони встановили, що у разі якщо сторона, яка уклала договір ухиляється від укладення договору оренди, додаткової угоди до договору оренди відповідно до п. 3.4 договору та/або правочину згідно з п.2.4 договору, друга сторона має право вимагати укладання таких договорів у судовому порядку.

Відповідно до п. 6 попереднього договору сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору оренди, додаткової угоди до договору оренди, повинна відшкодувати другій стороні документально підтверджені збитки, нанесені простроченням в укладенні таких договорів або їх неукладенням.

На виконання п. 2.4. попереднього договору ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) уклали 01.07.2008р. договір № П-01/07, згідно з п. 1.1. якого повірений зобов’язувався виконати в узгоджений сторонами строк роботи з реконструкції магазину з улаштуванням прибудови за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39.

За п.1.2. договору № П-01/07 загальний строк виконання проектних та будівельних робіт з реконструкції магазину, включаючи здійснення повіреним повного циклу приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту та отримання нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості, встановлювався сторонами до 15.04.2009р..

В п. 1.5. договору № П-01/07 сторони встановили, що зміни до договору оренди, що має бути укладений відповідно до п. 3.3 попереднього договору від 01.05.2006р., які пов’язані із зміною площі магазину після отримання повіреним нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості і, відповідно, розміром орендної плати, повинні бути внесені до договору оренди не пізніше 15.05.2009р., у такому разі повірений зобов’язується передати довірителю, а довіритель, в свою чергу, зобов’язується прийняти від повіреного загальну площу магазину шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди, істотні умови якого визначені в додатку №1 до попереднього договору від 01.05.2006р..

За п. 4.4 договору надання послуг повіреним оформляється актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 14 календарних днів з моменту фактичного здійснення повіреним юридичних дій відповідно до умов даного договору та укладення сторонами відповідно до п. 1.5 договору додаткової угоди до договору оренди, істотні умови якого визначені в додатку №1 до попереднього договору від 01.05.2006р.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. договору винагорода (вартість послуг) повіреного за цим договором № П-01/07 складає 5000 грн., включаючи ПДВ 20%. –833,33 грн., довіритель сплачує повіреному вартість його послуг протягом 5 банківських днів з моменту виконання сторонами положень п. 4.4 договору.

Сторони, з метою забезпечення реального і належного виконання узятих на себе за договором № П-01/07 зобов’язань, у п. 6.1. договору № П-01/07 домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07 останній повинен передати на користь повіреного неустойку в розмірі, визначеному сторонами.

Сторони у п. 6.2 договору визначили, що неустойкою за цим договором є рухоме майно довірителя, найменування, характеристика та вартість якого визначається на підставі додатків до даного договору. При цьому довіритель зобов’язався окрім підписання зазначених додатків надати повіреному належним чином завірені копії документів, які підтверджують право власності на таке майно (договір, накладні, акти приймання-передачі тощо.

19.08.2008р. між ЗАТ „Балтик Майстер” (продавець) та ТОВ „ВІТ” (замовник) укладено договір поставки №115/08/08.П-Од, відповідно до умов якого продавець зобов’язався поставити обладнання в порядку та на умовах даного договору, а замовник прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах даного договору в асортименті та кількості, вказаній у специфікаціях №№ 1, 2, 3 від 19.08.2008р., які є невід’ємною частиною даного договору, вартість обладнання складала 1022268,06 грн., в тому числі 170378,01 грн., розрахунки сторін мали проводитися у гривнях в сумі, еквівалентній 141588,66 умовним одиницям (Євро), включаючи ПДВ.

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною ВМРН-00667 від 26.09.2008р. обладнання, а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт..

30.09.2008р. між ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) укладено додаток №1 до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., в якому сторони, керуючись п. п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, довіритель зобов’язаний передати на користь повіреного неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання (далі за текстом іменується як „Обладнання”), яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткової накладної № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною №ВМРН-00780 від 30.10.2008р. обладнання, а саме: панель 1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель 1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт..

31.10.2008р. між ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) укладено додаток №2 до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., в якому сторони, керуючись п. п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, довіритель зобов’язаний передати на користь повіреного неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання (далі за текстом іменується як „Обладнання”), яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткової накладної № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., а саме: панель 1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель 1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. обладнання, а саме: централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ).

06.11.2008р. між ТОВ „ВІТ” (довіритель) та ТОВ „Київське” (повірений) укладено додаток №3 до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., в якому сторони, керуючись п. п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, довіритель зобов’язаний передати на користь повіреного неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання (далі за текстом іменується як „Обладнання”), яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткової накладної № ВМРН-00796 від 03.11.2008р., а саме: централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ).

Відповідно до Додатків №№1-3 Договору № П-01/07 ТОВ „ВІТ” надало ТОВ „Київське” належним чином завірені копії договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. та видаткових накладних № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р..

На виконання п. 3.3. попереднього договору ТОВ „Київське”(орендодавець) та ТОВ „ВІТ” (орендар) уклали 01.10.2008р. договір № А-01/0110 оренди приміщення (далі –„договір оренди”), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оперативної оренди частину нежитлових приміщень першого поверху під номером 501, загальною площею 912 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39, (в подальшому приміщення) для використання під розміщення об’єкту торгівлі.

01.10.2008р. ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” склали акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, за яким ТОВ „Київське” передало, а ТОВ „ВІТ” прийняло у користування частину нежитлового приміщення №501 першого поверху, загальною площею 912 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39.

Згодом, 01.12.2008р. ТОВ „Київське”(орендодавець) та ТОВ „ВІТ” (орендар) уклали додаткову угоду №1 до договору оренди приміщення № А-01/0110 від 01.10.2008р., за якою змінили п. 1.1 договору оренди в частині розміру орендованого приміщення, змінивши 912 кв.м на 1535,2 кв.м., та абзац 2 п. 4.1 договору оренди, виклавши вказаний пункт договору в наступній редакції: „Загальна сума орендної плати в місяць становить 122816 грн., в т.ч. ПДВ –20% - 20469,33 грн.”

19.02.2009 року після виконання всього комплексу проектних та будівельних робіт з реконструкції магазину, включаючи здійснення повного циклу приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, ТОВ „Київське” отримало свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення магазину, згідно із яким площа магазину збільшилася до 2042,0 квадратних метрів.

07.04.2009р. свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення магазину було зареєстроване КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, реєстраційний номер 6147038.

Як вказувало ТОВ „Київське” у позовній заяві, ТОВ „Київське” належним чином виконало умови попереднього договору від 01.05.2006р. та договору №П-01/07 від 01.07.2008р. здійснило реконструкцію нежитлового приміщення, яке перейшло в оренду довірителю, між тим, ТОВ „ВІТ” не виконало належним чином умов п. 3.4 попереднього договору від 01.05.2006р. та п. 1.5 договору №П-01/07 щодо укладення додаткової угоди до договору оренди у зв’язку зі зміною площі нежитлового приміщення та розміру орендної плати, оскільки ТОВ „ВІТ” відмовилося підписувати додаткову угоду до договору оренди щодо збільшення площі приміщення, яке орендується, та розміру орендної плати, тим самим порушуючи також свої грошові зобов’язання за Договором №П-01/07.

За ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Між тим, дослідивши умови договорів, які були укладені між ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ”, зокрема, попереднього договору від 01.05.2006р. та п. договору №П-01/07 від 01.07.2008р., колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Пунктом 3 попереднього договору від 01.05.2006р. ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” встановили, що другий етап співпраці сторін полягав в укладенні договору оренди магазину у строк до 01.10.2008р. включно та внесенням змін до договору оренди, які пов’язані із зміною площі магазину після отримання ТОВ „Київське” нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості і, відповідно, розміром орендної плати, повинні бути внесені до договору оренди не пізніше 15.05.2009р. шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди.

В п. 1.5. договору № П-01/07 ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” визначили, що зміни до договору оренди, що має бути укладений відповідно до п. 3.3 попереднього договору від 01.05.2006р., які пов’язані із зміною площі магазину після отримання повіреним нових правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості і, відповідно, розміром орендної плати, повинні бути внесені до договору оренди не пізніше 15.05.2009р., у такому разі повірений зобов’язується передати довірителю, а довіритель, в свою чергу, зобов’язується прийняти від повіреного загальну площу магазину шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди, істотні умови якого визначені в додатку №1 до попереднього договору від 01.05.2006р..

За п. 4.4 договору надання послуг повіреним оформляється актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 14 календарних днів з моменту фактичного здійснення повіреним юридичних дій відповідно до умов даного договору та укладення сторонами відповідно до п. 1.5 договору додаткової угоди до договору оренди, істотні умови якого визначені в додатку №1 до попереднього договору від 01.05.2006р.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. договору винагорода (вартість послуг) повіреного за цим договором № П-01/07 складає 5000 грн., включаючи ПДВ 20%. –833,33 грн., довіритель сплачує повіреному вартість його послуг протягом 5 банківських днів з моменту виконання сторонами положень п. 4.4 договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що ТОВ „Київське” зверталося до ТОВ „ВІТ” у строк до 15.05.2009р. з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди та належним чином виконало умови п. 4.4 договору №П-01/07 від 01.07.2008р. - оформило акт наданих послуг, який був би підписаний уповноваженими представниками ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” протягом 14 календарних днів з моменту фактичного здійснення повіреним юридичних дій відповідно до умов даного договору та укладення сторонами відповідно до п. 1.5 договору додаткової угоди до договору оренди.

До того ж, п 5 попереднього договору ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” встановили, що у разі якщо сторона, яка уклала договір ухиляється від укладення договору оренди, додаткової угоди до договору оренди відповідно до п. 3.4 договору та/або правочину згідно з п.2.4 договору, друга сторона має право вимагати укладання таких договорів у судовому порядку.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили, що ТОВ „Київське” до подання позову зверталося до ТОВ „ВІТ” з пропозицією змінити умови договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, а відповідно доказів звернення до суду з позовом до ТВ „ВІТ” про внесення змін до договору оренди.

ТОВ „ВІТ” під час розгляду апеляційних скарг надало до апеляційного господарського суду лист ТОВ „Київське” від 31.08.2009р. за №01-09-п, в якому ТОВ „Київське” пропонувало ТОВ „ВІТ” внести зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди №2 до договору оренди, до листа надані два екземпляри додаткової угоди до договору оренди.

Листом №01 від 17.09.2009р. ТОВ „ВІТ” повідомило ТОВ „Київське” про те, що погоджується з необхідністю укласти додаткову угоду №2 до договору оренди, між тим просило зменшити розмір орендної плати на термін до кінця поточного року (2009), та просило повідомити про прийняте рішення з розгляду вказаного питання у найкоротший термін.

Наведене свідчить про те, що ТОВ „Київське” не дотримано порядок внесення змін до договорів, а отже, й строк оплати винагороди повіреного за цим договором відповідно до умов п. 1.5 договору №П-01/07 у розмірі 5000 грн. не наступив, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди та не складено акту наданих послуг відповідно до п. 4.4. договору №П-01/07 від 01.07.2008р..

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ТОВ „Київське” щодо стягнення з ТОВ „ВІТ” 5000 грн. –відшкодування суми основного боргу.

Також ТОВ „Київське” просило господарський суд стягнути з ТОВ „ВІТ” шляхом передачі на користь ТОВ „Київське” неустойки у вигляді обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних ТОВ „ВІТ” за договором поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., та визнати за ТОВ „Київське” право власності на це обладнання, посилаючись на п. п. 6.1 та 6.2 договору №П-01/07 від 01.07.2008р..

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ст. 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути рухоме майно.

У п. 6.1. договору № П-01/07 ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” з метою забезпечення реального і належного виконання узятих на себе за договором № П-01/07 зобов’язань, домовилися про те, що у разі невиконання довірителем положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07 останній повинен передати на користь повіреного неустойку в розмірі, визначеному сторонами.

Сторони у п. 6.2 договору визначили, що неустойкою за цим договором є рухоме майно довірителя, найменування, характеристика та вартість якого визначається на підставі додатків до даного договору. При цьому довіритель зобов’язався окрім підписання зазначених додатків надати повіреному належним чином завірені копії документів, які підтверджують право власності на таке майно (договір, накладні, акти приймання-передачі тощо.

30.09.2008р., 31.10.2008р., 06.11.2006р. ТОВ „ВІТ” та ТОВ „Київське” уклали додатки №№ 1 -3 до договору № П-01/07, відповідно до яких, керуючись п.п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, сторони домовилися про те, що у разі невиконання ТОВ „ВІТ” положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. Договору № П-01/07, ТОВ „ВІТ” зобов’язаний передати на користь ТОВ „Київське” неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання, яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” в порядку та на умовах, визначених в договорі поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт.; панель1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт.; централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ).

Відповідно до додатків №№1-3 договору № П-01/07 довіритель надав повіреному належним чином завірені копії договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. та видаткових накладних № ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р..

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Між тим, як свідчать матеріали справи, ТОВ „ВІТ” не порушувало умов п. 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, натомість ТОВ „Київське” не дотримано вимог договорів та чинного законодавства щодо внесення змін до договорів, тобто в даному випадку мало місце прострочення кредитора.

За ч. ч. 1-2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку, кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених ч. 4 ст. 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Дослідивши позовні вимоги ТОВ „Київське” щодо стягнення з ТОВ „ВІТ” неустойки, у вигляді передачі вищевказаного рухомого майна, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги в цій частині позову ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору, оскільки, відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Договору № П-01/07 та положень Додатків №№1-3 до нього, у ТОВ „Київське” виникло право на отримання від ТОВ „ВІТ” неустойки у вигляді обладнання загальною вартістю 306519,11 грн., включаючи ПДВ 20%, яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., оскільки, як свідчать матеріали справи, ТОВ „Київське” не виникло право на неустойку у зв’язку з неналежним виконанням ТОВ „ВІТ” зобов’язань за договором №П-01/07 від 01.07.2008р..

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ „Київське” щодо стягнення з ТОВ „ВІТ” шляхом передачі на користь ТОВ „Київське” неустойки у вигляді обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних ТОВ „ВІТ” за договором поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., та визнання за ТОВ „Київське” права власності на це обладнання на підставі п. п. 6.1 та 6.2 договору №П-01/07 від 01.07.2008р..

До того ж, під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції за позовом ТОВ „Київське” від ТОВ „ВІТ” надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ „Київське” та ЗАТ „Балтик Майстер”, в якій ТОВ „ВІТ” просило визнати додатки №1 від 30.09.2008р., №2 від 31.10.2008р. та №3 від 06.11.2008р. до договору №П-01/07 від 01.07.2008р. недійсними, посилаючись при цьому на ст.ст. 203, 215 та 229 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до п.4.7. договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладеного між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, право власності на обладнання переходить до ТОВ „ВІТ” після підписання накладних на передачу обладнання та/або акту приймання-передачі обладнання, а також здійснення 100% оплати фактичної вартості обладнання.

За п.п. 3.1.5. договору поставки обладнання за Специфікаціями №1, №2, №3 до договору переходить у власність ТОВ „ВІТ” тільки після повної оплати, що обумовлена п. 3.1.1.-3.1.4. Договору, а до цього часу зазначене обладнання є власністю ЗАТ „Балтик Майстер”.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 229 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Верховний Суд України у своєму листі від 24.11.2008р. „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначив, що воля особи до вчинення правочину і результат правочину не узгоджуються в разі помилки, якщо вона має істотне значення, такими є помилки щодо правової природи правочину, його змісту, предмета, ціни, сторони, якості об’єкта тощо. Істотною може вважатись помилка, наслідки якої взагалі неможливо усунути або для їх усунення стороні, яка помилилася, необхідно здійснити значні витрати. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати або, навпаки, бути відсутніми саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З матеріалів справи та з пояснень представників ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” апеляційним господарським судом встановлено, що укладаючи додатки № 1 від 30.09.2008р., № 2 від 31.10.2008р., № 3 від 06.11.2008р. до договору № П-01/07, згідно з якими, керуючись п.п. 6.1. та 6.2. договору № П-01/07, ТОВ „ВІТ” та ТОВ „Київське” домовилися про те, що у разі невиконання ТОВ „ВІТ” положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору № П-01/07, останній зобов’язаний передати на користь ТОВ „Київське” неустойку у вигляді рухомого майна –торгово-холодильного та іншого обладнання, яке було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” ТОВ „ВІТ” на підставі видаткових накладних №№ ВМРН-00667 від 26.09.2008р., № ВМРН-00780 від 30.10.2008р., № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. відповідно до договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” помилилися щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки неправильно сприймали природу та зміст договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. щодо належності прав власності на обладнання, а отже, допустили помилку, яка має дуже суттєве значення, тому що саме на підставі додатків № 1-3 до договору № П-01/07 та відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Договору сторони визначили розмір, характеристику та склад неустойки у разі невиконання ТОВ „ВІТ” положень пунктів 1.5., 4.4., 5.1. договору, - рухоме майно, власником якого на момент укладення додатків №№ 1-3 до договору №П-01/07 ТОВ „ВІТ” не було.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції вірно дійшов до висновку щодо задоволення позовної вимоги ТОВ „ВІТ” про визнання недійсними вказаних додатків до договору №П-01/07 від 01.07.2008р., оскільки ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” при укладанні вказаних додатків до договору допущено помилку, яка виникла внаслідок необачності або самовпевненості обох сторін, невірного тлумачення положень договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., та яка унеможливлює реалізацію механізму забезпечення зобов’язань.

Наведене вище є також підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги ТОВ „Київське” щодо стягнення з ТОВ „ВІТ” шляхом передачі на користь ТОВ „Київське” неустойки у вигляді обладнання, що було поставлене ЗАТ „Балтик Майстер” на підставі видаткових накладних ТОВ „ВІТ” за договором поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., та визнання за ТОВ „Київське” права власності на це обладнання на підставі п. п. 6.1 та 6.2 договору №П-01/07 від 01.07.2008р..

У зустрічній позовній заяві ТОВ „ВІТ” просило господарський суд також розірвати договір поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., укладений між ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, між тим, дослідивши обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що позовні вимоги в цій частині позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

19.08.2008р. між ЗАТ „Балтик Майстер” (продавець) та ТОВ „ВІТ” (замовник) укладено договір поставки №115/08/08.П-Од, відповідно до умов якого продавець зобов’язався поставити обладнання в порядку та на умовах даного договору, а замовник прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах даного договору в асортименті та кількості, вказаній у специфікаціях №№ 1, 2, 3 від 19.08.2008р., які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору поставки постачання обладнання здійснюється на умовах DDP (склад (магазин) замовника) за Міжнародними правилами по тлумаченню термінів „INCOTERMS” (в редакції 2000 року).

Пунктом 1.3 договору поставки встановлено, що зобов’язання продавця по поставці обладнання вважається виконаним після того, як він надав замовнику обладнання на складі останнього за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 70-„Б”.

Вартість обладнання за п. 2.1 договору поставки складала 1022268,06 грн., в тому числі ПДВ 20% - 170378,01 грн., розрахунки сторін по даному договору мали проводитися у гривнях в сумі, еквівалентній 141588,66 умовним одиницям (Євро), включаючи ПДВ. При цьому сторони встановили, що розрахунок гривневого еквіваленту на кожному етапі оплати обладнання здійснюється по курсу Євро, встановленого Національним Банком України на день здійснення платежу та прирівнюється до курсу НБУ на день укладення договору : 1 Євро = 7,22 грн., в разі зміни курсу Євро сторони обов’язково підписують додаткову угоду до договору, в якій вказуються зміни в цінах Специфікацій на обладнання, яка є підставою для подальшого розрахунку.

Відповідно до розділу 3 договору постачання розрахунки по даному договору за обладнання здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, в наступному порядку: 1) першу частину платежу у розмірі 102226,81 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17037,80 грн. замовник проводить протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору; 2) другу частину платежу у розмірі 20%, що складає 204453,61 грн. , в тому числі ПДВ 20% - 34075,60 грн., замовник проводить протягом 21 календарного дня з моменту підписання даного договору; 3) третю частину платежу у розмірі 30%, що складає 306680,42 грн., в тому числі ПДВ 20% - 51113,40 грн. замовник проводить протягом 3-х банківських днів з моменту повідомлення про відвантаження обладнання зі складу продавця; 4) четверту частину платежу у розмірі 40%, що складає 408907,22 грн., в тому числі ПДВ 20% - 68151,20 грн., замовник здійснює протягом 120 календарних днів після підписання акта приймання-передачі обладнання або видаткових накладних.

При цьому п. 3.1.5 договору поставки встановлено, що обладнання згідно зі специфікаціями №№1-3 даного договору, переходить у власність замовника тільки після його повної оплати, обумовленої у п. п. 3.1.1. –3.1.4 даного договору, до цього часу обладнання за специфікаціями №№1-3 є власністю продавця, тобто –компанії ЗАТ „Балтик Майстер”.

Пунктами 4.1. та 4.2 договору поставки сторони визначили, що продавець поставляє замовнику обладнання протягом 54 календарних днів з моменту отримання продавцем платежу згідно з п. 3.1.1 договору, продавець має право на дострокову поставку обладнання по попередній домовленості із замовником.

За п. 4.7 договору поставки право власності на обладнання переходить до замовника в момент підписання накладених на передачу обладнання та/або Акта приймання-передачі обладнання, а також здійснення 100% оплати фактичної вартості обладнання.

Платіжним дорученням №27294 від 01.09.2008р. ТОВ „ВІТ” на виконання умов договору поставки перерахувало ЗАТ „Балтик Майстер” 101106,51 грн..

Платіжним дорученням №28310 від 09.09.2008р. ТОВ „ВІТ” на виконання умов договору поставки перерахувало ЗАТ „Балтик Майстер” 195260,39 грн..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною ВМРН-00667 від 26.09.2008р. обладнання, а саме: льодогенератор GB 1540A-Q (Brema) у кількості 1 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 5ЕD у кількості 3 шт.; випарник (повітроохолоджувач) МА 6ЕD у кількості 1 шт..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною №ВМРН-00780 від 30.10.2008р. обладнання, а саме: панель 1 ПТС ППУ п/э 100-2х0,5-1190 площею 72,83 квадратних метрів; панель 1 ПТС ППУ п/э 120-2х0,5-1190 площею 35,68 квадратних метрів; профіль металевий п/э площею 18,88 квадратних метрів; завіса 1,00х2,00 (h) у кількості 1 шт..

На виконання договору поставки №115/08/08.П-Од ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” за видатковою накладною № ВМРН-00796 від 03.11.2008р. обладнання, а саме: централь МАВ-3х4 РСS-15,2Y у комплекті з пультом управління (Bitzer) у кількості 1 шт.; централь у комплекті LAC-2xZF 18KVE-OL-K-P-F402H (БМ), виробництва Литва у кількості 1 шт.; конденсатор (повітряохолоджувач) BCML 802 BD AlfaLaval у кількості 1 шт.; конденсатор AlfaLaval (Італія) ACS 403A у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/холод. камери з коробкою DPR 8/20+В2 (БМ) у кількості 1 шт.; двері теплоізоляційні металеві д/мороз. камери DPR 10/20+В2 (БМ) виробництва Литва у кількості 2 шт.; двері теплоізоляційні металеві для мороз. камер DМR 10/20+В4 (БМ).

Платіжним дорученням №36789 від 13.11.2008р. ТОВ „ВІТ” на виконання умов договору поставки перерахувало ЗАТ „Балтик Майстер” 307628,27 грн..

ТОВ „ВІТ” здійснило оплату вартості Обладнання на загальну суму 603995,16 грн., а ЗАТ „Балтик Майстер” поставило замовнику за видатковими накладними обладнання на суму 306519,11 грн..

Відповідно до договору (п.4.1.) термін поставки обладнання складає 54 календарних дні з моменту отримання продавцем першого платежу згідно з п.п. 3.1.1. договору.

Між тим, як свідчить платіжне доручення №27294 від 01.09.2008р. ТОВ „ВІТ” перерахувало продавцю перший платіж у розмірі 101106,51 грн., що не відповідало сумі, вказаній у п. 3.1.1 договору поставки - 102226,81 грн., другий платіж, який ТОВ „ВІТ” перерахувало платіжним дорученням №28310 від 09.09.2008р., складав 195260,39 грн., що також не відповідало сумі, вказаній у п. 3.1.2 - 204453,61 грн.. Третій платіж - 307628,27 грн. ТОВ „ВІТ” здійснило також з порушенням п. 3.1.3 договору поставки - із запізненням більш як на 30 календарних днів, що підтверджується платіжним дорученням №36789 від 13.11.2008р..

Таким чином, за п. 4.1 договору датою поставки мало стати 03.11.2008р..

03.12.2008р. ЗАТ „Балтик Майстер” направило на адресу ТОВ „ВІТ” лист №377, в якому повідомляло, що станом на 03.12.2008р. ЗАТ „Балтик Майстер” поставило ТОВ „ВІТ” частину обладнання за договором поставки на загальну суму 306519,11 грн., обладнання, що залишилося поставити, - холодильні вітрини „Linde” також були виготовлені заводом-виробником своєчасно та знаходяться на складі ЗАТ „Балтик Майстер” з 06.10.2008р., про готовність поставки обладнання замовнику неодноразово повідомлялося повідомленнями №005 від 06.10.2008р. та №325 від 29.10.2008р.. Між тим, щоб поставити обладнання зараз, після затримання замовником оплати згідно з п. 3.1.3 договору та передати його ТОВ „ВІТ”, ЗАТ „Балтик Майстер” повинно сплатити залишок його вартості у розмірі 50% виключно по новому курсу Євро, використовуючи тільки свої фінансові можливості. При цьому, ЗАТ „Балтик Майстер” просило ТОВ „ВІТ” надати відстрочку по поставці обладнання та провести оплату по різниці вартості недопоставленого обладнання відповідно до умов договору „В разі зміни курсу Євро сторони обов’язково підписують додаткову угоду до договору, в якій вказуються зміни в цінах Специфікацій на обладнання, яка є підставою для подальшого розрахунку”.

До вказаного листа ЗАТ „Балтик Майстер” додало проект додаткової угоди №2 до договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. (арк.спр. 132 т. І) та специфікацію №1/2 (арк. спр. 133 т. І).

Між тим, ТОВ „ВІТ” додаткову угоду, направлену йому продавцем, не підписало, а 24.12.2008р. та 28.01.2009р. ТОВ „ВІТ” направило на адресу ЗАТ „Балтик Майстер” претензію №01/1012 від 10.12.2008р. про повернення грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, сплату штрафу, неустойки та відшкодування неодержаного прибутку, згідно із якою ТОВ „ВІТ” вимагало від ЗАТ „Балтик Майстер” сплатити протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання претензії на користь замовника суму основного боргу у розмірі 411890,75 грн. шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок ТОВ „ВІТ”, а у разі збільшення офіційного курсу ЄВРО по відношенню до гривні, який буде встановлений Національним Банком України на день здійснення платежу, також перерахувати курсову різницю суми основного боргу із його розрахунку в умовних одиницях, що дорівнює 43311,33 ЄВРО; сплатити протягом 30 календарних днів з дня отримання претензії на користь замовника суму штрафу, неустойки та неодержаного прибутку у загальному розмірі 228421,68 грн., шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок ТОВ „ВІТ” у майбутньому, в разі подальшого співробітництва ТОВ „ВІТ” та ЗАТ „Балтик Майстер”, виключити ймовірність повторення вказаних та аналогічних порушень договірних зобов’язань.

У зв’язку з тим, що в процесі виконання договору поставки відбулося значне підвищення курсу Євро, ТОВ „Балтик Майстер” листом від 22.01.09 №12 повідомило ТОВ „ВІТ” про те, що, оскільки все обладнання є товаром іноземних товаровиробників необхідно виконати умови п. 2.1 Договору поставки та здійснити оплату решти обладнання згідно з новим курсом Євро, та про необхідність прийняття замовником недопоставленого обладнання на нових умовах.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов’язаний задовольнити. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово.

З матеріалів справи вбачається, що ані ТОВ „ВІТ”, ані ЗАТ „Балтик Майстер” не погодилися із запропонованими один одному пропозиціями, сторони не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди, якою би вносили зміни до договору поставки, та/або розірвання укладеного між ними договору.

15.07.2009р. ТОВ „ВІТ” відправило на адресу ЗАТ „Балтик Майстер” лист №03/1307 від 13.07.2009р. про розірвання договору та угоду про розірвання договору поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., згідно із якими ТОВ „ВІТ” пропонувало ЗАТ „Балтик Майстер” розірвати договір поставки № 115/08/08.П-Од від 19.08.2008р. на умовах, що викладені в угоді, тобто сплатити також суму основного боргу та суми штрафів та неустойки.

Лише 01.09.2009р. ТОВ „ВІТ” звернулося до суду з позовною вимогою про розірвання договору поставки №115/08/08.П-Од від 19.08.2008р., обґрунтовуючи цю вимогу тим, що ЗАТ „Балтик Майстер” належним чином не виконало умов договору, що відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

За ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Між тим, ТОВ „ВІТ” не доведено належним чином істотного порушення ЗАТ „Балтик Майстер” зобов’язань за договором, оскільки матеріали справи свідчать, що ЗАТ „Балтик Майстер” звернулося до ТОВ „ВІТ” з проханням внести зміни до умов договору у зв’язку з істотними змінами курсу Євро по відношенню до курсу гривні, скориставшись правами наданими абз. 4 п. 2.1 договору поставки, проте, з матеріалів справи вбачається, що саме ТОВ „ВІТ” не було дотримано умов договору щодо своєчасності перерахування грошових коштів продавцю та обов’язковості внесення змін до договору поставки у зв’язку з вищенаведеним.

За ч. ч. 1-2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку, кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених ч. 4 ст. 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ТОВ „ВІТ” не надало до матеріалів справи доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неналежне виконання ЗАТ „Балтик Майстер” умов договору саме з вини останнього, а отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ТОВ „ВІТ” про розірвання договору поставки.

У зустрічній позовній заяві ТОВ „ВІТ” просило також стягнути із ЗАТ „Балтик Майстер” на користь ТОВ „ВІТ” суму основного боргу у розмірі 493749,16 грн., а у разі збільшення офіційного курсу Євро по відношенню до гривні, який буде встановлений Національним Банком України на день здійснення платежу, також перерахувати курсову різницю суми основного боргу із його розрахунку в умовних одиницях, що дорівнює 43311,33 Євро, суму штрафу, неустойки та неодержаного прибутку у загальному розмірі 415242,60 грн., обґрунтовуючи це тим, що ЗАТ „Балтик Майстер” не належним чином виконало умови договору поставки, у зв’язку з чим договір поставки має бути розірваним та продавець зобов’язаний відшкодувати завдані замовнику збитки, сплатити штрафні санкції та повернути грошові кошти, отримані за договором за непоставлене обладнання.

Як вказувало ТОВ „ВІТ” у зустрічній позовній заяві, сума основного боргу ЗАТ „Балтик Майстер” перед ТОВ „ВІТ” станом на 26.08.2009р. складає 493749,16 грн. або 43311,33 ЄВРО.

Між тим, за умовами договору у ЗАТ „Балтик Майстер” не виникало перед ТОВ „ВІТ” грошового зобов’язання, оскільки ЗАТ „Балтик Майстер” зобов’язалося поставити замовнику обладнання.

За ст. 623 названого Кодексу боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом..

Згідно зі ст. 224 вказаного Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; 3)неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; 4)матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов’язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв’язок між порушенням зобов’язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов’язання.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

За ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, - зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов’язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов’язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов’язаної сторони від подальшого виконання зобов’язання. У разі невиконання зобов’язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов’язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Оскільки ЗАТ „Балтик Майстер” належним чином повідомило ТОВ „ВІТ” про неможливість виконання зобов’язання на умовах, які передбачені договором поставки, та просило внести зміни до вказаного договору відповідно до обставин, які склалися на момент звернення, та апеляційним господарським судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги ТОВ „ВІТ” про розірвання договору поставки, оскільки ТОВ „ВІТ” не доведено матеріалами справи істотного порушення з боку ЗАТ „Балтик Майстер” умов договору, за таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді заборгованості у сумі 493749,16 грн., що еквівалентно 43311,33 Євро та неодержаного прибутку у розмірі 116832,46 грн..

Розглянувши позовні вимоги ТОВ „ВІТ” по нарахуванню ЗАТ „Балтик Майстер” штрафних санкцій (штраф у розмірі 207292,54 грн. та неустойка у розмірі 91117,60 грн.), апеляційний господарський суд дійшов також висновку, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 7.2. договору поставки за порушення продавцем строків поставки обладнання останній сплачує замовнику штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в узгоджений термін Обладнання за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до розрахунків сум штрафу та пені, приведених ТОВ „ВІТ” у додатках № 1 та №2 до зустрічної позовної заяви, сума штрафу складає 207292,54 грн., а сума неустойки –пені –91117,60 грн..

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частинами 2 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено вище апеляційним господарським судом, ТОВ „ВІТ” не доведено матеріалами справи істотного порушення з боку ЗАТ „Балтик Майстер” умов договору поставки, за таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з ЗАТ „Балтик Майстер” штрафних санкцій (штраф у розмірі 207292,54 грн. та неустойка у розмірі 91117,60 грн.).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги ЗАТ „Балтик Майстер” та ТОВ „ВІТ” слід частково задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. по справі № 17/108-09-3401 - частково скасувати, у задоволенні первісного позову ТОВ „Київське” відмовити, а зустрічну позовну заяву ТОВ „ВІТ” задовольнити частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ЗАТ „Балтик Майстер” та ТОВ „ВІТ” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2009р. по справі № 17/108-09-3401 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. У задоволенні позову ТОВ „Київське” відмовити.

2. Зустрічний позов ТОВ „ВІТ” задовольнити частково.

3. Визнати додатки №1 від 30.09.2008р., №2 від 31.10.2008р., №3 від 06.11.2008р. до договору № П-01/07 від 01.07.2008р., укладеного між ТОВ „Київське” та ТОВ „ВІТ” недійсними.

4. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ „ВІТ” відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Київське” (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83-В, код ЄДРПОУ 24541083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ” (65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 30492721) витрати по оплаті державного мита за подання позову у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 50 коп..”

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Київське” (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83-В, код ЄДРПОУ 24541083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ” (65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 30492721) витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВІТ” (65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 30492721) на користь закритого акціонерного товариства „Балтик Майстер” (03061, м. Київ, вул. Шепелява, 2-А, код ЄДРПОУ 32044426) витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 4550 (чотири тисячі п’ятсот сорок чотири) грн. 46 коп.

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.

Часті запитання

Який тип судового документу № 6979540 ?

Документ № 6979540 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 6979540 ?

Дата ухвалення - 01.12.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 6979540 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 6979540 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 6979540, Одеський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 6979540, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 01.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 6979540 відноситься до справи № 17/108-09-3401

Це рішення відноситься до справи № 17/108-09-3401. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 6979526
Наступний документ : 7005489