Постанова № 69793830, 25.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р. Справа № 805/1789/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Давиденко Т.В.

суддів Кірієнка В.О., Кочанової П.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з

обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ»

до відповідача Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобовязання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що висновок відповідача про відсутність підстав для збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. та відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, є протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства з питань оподаткування.

Зазначає, що податкова накладна від 30.04.2015 року № 891 та розрахунок коригування від 29.02.2016 року, які зареєстровані в системі електронного адміністрування ПДВ 11.03.2016 року, як вважає позивач, є належним доказом дотримання вимог до їх форми та отримання їх контрагентом в розумінні положень п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України.

Наполягає на тому, що посилання відповідача на те, що податкова накладна не підлягала видачі покупцю, тому розрахунок до неї не вимагає від податкового органу дій зі зменшення відповідного показника, є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, вважає, що податковий орган неправомірно не відобразив у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі, тому просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяві відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду у звязку з пропуском позивачем строку для звернення до адміністративного суду.

22.08.2017 року відповідач надав заперечення на позовну заяву, де вказав на її безпідставність та зазначив, що, оскільки у звітному періоді податкова накладна, складена позивачем відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягала видачі покупцю, то, як вважає податковий орган, в розумінні норм п. 34 та п. 341 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, розрахунок коригування до такої податкової накладної не змінює показників ?НаклВид.

Враховуючи наведене, вважає, що висновок про відсутність підстав для збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. та відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ є правомірним та таким, що відповідає нормам Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд зясував наступні обставини справи.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 31158623), місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ширшова, 6А (т. 1 - а.с. 17-27).

30.12.2013 року ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) уклало з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (Агент) договір про надання послуг № 273 П-МАФ-13 (т. 1 - а.с. 92 95).

ДП «Адміністрація морських портів України» на виконання умов договору у квітні 2015 року нарахувало ПДВ на вартість послуг для суден, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, що сплачуються у складі портових зборів, та виписало ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» податкові накладні на суму відповідних портових зборів, що складала суму 5135439 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ в сумі 855906 грн. 51 коп.

30.04.2015 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», не погодившись з таким нарахуванням, виписало податкову накладну № 891 на суму 5135439 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ в сумі 855906 грн. 51 коп., внаслідок чого сума податкового кредиту за накладними, виписаними Адміністрацією, збалансована відповідною сумою податкового зобов?язання Агента, тобто, обнульована.

Як вбачається з зазначеної податкової накладної, в рядку платник податку - продавець вказане ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» та в рядку платник податку покупець, також, «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», договір, на виконання умов якого виписана податкова накладна, не вказаний та взагалі не укладався (т. 1 - а.с. 73).

Надалі, рішенням Господарського суду Донецької області від 16.06.2015 року у справі № 908/3016/15, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволені позовних вимог ДП «Адміністрація морських портів України» до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» про стягнення суми ПДВ в розмірі 1338303 грн. 43 коп.

Під час розгляду справи господарським судом встановлена відсутність у ДП «Адміністрація морських портів України» права на нарахування ПДВ на вартість послуг для суден, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, що сплачуються у складі портових зборів.

У зв?язку з наведеним ДП «Адміністрація морських портів України» відкоригувало суму податкового зобов?язання з податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними на виконання умов договору № 273 П-МАФ-13.

29.02.2016 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», в свою чергу, відкоригувало податкове зобовязання за квітень 2015 року на суму 855906 грн. 51 коп. та виписало розрахунок коригування № 346 (т. 1 -а.с. 72).

09.09.2016 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» звернулось до Державної фіскальної служби України з листом № 16/09/800 про включення розрахунку коригування від 29.02.2016 року № 346 на суму 855906 грн. 51 коп. до витягу суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування ЄРПН з системи електронного адміністрування» рядка 4 «Загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у реєстрі» (т. 1 - а.с. 14-15).

Листом від 26.10.2016 року № 23128/6199-99-12-05-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» про відсутність підстав для коригування сум ПДВ, оскільки, як зазначено у листі, у звітному періоді податкова накладна, складена відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягала видачі покупцю, тому розрахунок коригування до неї не змінює показник ?НаклВид (т. 1 - а.с. 16).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін та зобовязати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 855906 грн. 51 коп. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обовязок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо складання позивачем податкової накладної від 30.04.2015 року № 891, суд враховує наступне.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, договір є юридичним актом двох або декількох осіб.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно абз. 1 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957 затвердженні форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної(чинний на момент спірних правовідносин), згідно пункту 20 якого у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01 - Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Таким чином, за загальними правилами вищенаведених норм чинного законодавства податкова накладна є однією з умов виконання договору та складається на умови виконання договору продавцем товарів/послуг та надається покупцю таких товарів/послуг.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, у податковій накладній № 891, до якої складений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, зазначений продавець ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» та покупець ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», тобто, податкова накладна у спірних взаємовідносинах виписана позивачем, як платником податку, продавцем товарів саме для себе, як платника податку, покупця товарів, при цьому, на виконання умов якого договору виписана така податкова накладна товариством у цій податковій накладній не зазначене.

Більш того, як встановлено судом під час розгляду справи, такий договір взагалі не укладався, фактично спірна податкова накладна виписана у зв?язку з тим, що позивач не погодився з нарахуванням ПДВ його контрагентом за укладеним раніше договором надання послуг та з метою обнулювання податкового зобов?язання з податку на додану вартість.

Згідно абз. 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Згідно п. 200-1.1 ст. 201-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ,

де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200 1.2 цієї статті.

?НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957 затвердженні форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної(чинний на момент спірних правовідносин), згідно пункту 20 якого у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01 - Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або відємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Оскільки у спірних взаємовідносинах податкова накладна № 891, до якої складений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, виписана позивачем, як платником податку, продавцем товарів, саме для себе, як платника податку, покупця товарів, договір, на виконання умов якого виписана така податкова накладна, не вказаний та взагалі не укладався, фактично спірна податкова накладна виписана у зв?язку з незгодою з нарахуванням ПДВ його контрагентом за укладеним раніше договором надання послуг та з метою обнулювання податкового зобов?язання з податку на додану вартість, тобто, така податкова накладна не підлягала наданню контрагенту - покупцю, суд вважає висновок відповідача про відсутність підстав для збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. та відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства з питань оподаткування.

Щодо строків звернення до адміністративного суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалось раніше, листом від 26.10.2016 року відповідач відмовив позивачу у відповідному коригуванні, позовна заява направлена на адресу суду 19.04.2017 року, тобто, в межах строків, визначених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд враховує, що за загальними нормами статті 102 Податкового кодексу України у податкових взаємовідносинах визначений інший строк, в тому числі, для оскарження дій або бездіяльності контролюючих органів 1095 днів.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивачем не наведене жодної правової підстави для складання спірної податкової накладної як платником податку, продавцем товарів, саме для себе, як платника податку, покупця товарів у зв?язку з незгодою з нарахуванням ПДВ та з метою анулювання податкового зобов?язання з цього податку, та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до такої податкової накладної в розумінні зазначеної норми Закону.

За правилами, встановленими частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані належні докази правомірності висновків про відсутність підстав для збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та відображення відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, тому позовні вимоги у справі, що розглядається, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін та зобовязання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906 грн. 51 коп. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Давиденко Т.В.

Судді Кірієнко В.О.

ОСОБА_1