Ухвала суду № 69793660, 23.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 жовтня 2017 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Романюка Я.М., Лященко Н.П.,Сімоненко В.М.,розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,

встановила:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Звернено стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 у сумі 4 019 000 грн. за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 28 лютого 2008 року № 10-29/5502, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5, на забезпечення якого позивачем укладено іпотечний договір від 28 лютого 2008 року № 02-10/619 з ОСОБА_4, предметом якого є нежиле приміщення № 153, загальна площа 206,10 кв. м, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про право власності від 20 серпня 2008 року за № 1107-В, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на нежиле приміщення № 153, загальною площею 206,10 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною, встановленою у п. 1.2 договору іпотеки, згідно з яким заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджена сторонами у сумі 6 241 800 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року виправлено описки, допущені в резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року, а саме: на початку абзацу другого резолютивної частини після слів «Звернути стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 у сумі вказано «4 019 000 грн.» слід читати після «Звернути стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 у сумі слова: «, що становить 7 752 791 грн. 61 коп.»;

у абзаці другому після слів «Публічним акціонерним товариством» перед словом «Укрсоцбанк» у словосполученні в дужках (змінена назва Закритого акціонерного товариства) слід читати («що є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку»);

у кінці абзацу другого після слів «за ціною встановленою» замість фрази «у п. 2 договору іпотеки, згідно з яким заставна вартість предмету іпотеки є договірною і погоджена сторонами у сумі 6 241 800 грн. » слід читати фразу: «за вартістю, визначеною на момент набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності у сумі 4 019 000 грн. без ПДВ».

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року касаційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду касаційної інстанції та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 37-39 Закону України «Про іпотеку».

Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову суд касаційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не виконував належним чином умови договору, унаслідок чого утворилася заборгованість, а положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто банк має право на визнання права власності на предмет іпотеки для захисту порушеного права.

У наданих для порівняння постановах Верховного Суду України:

- від 02 листопада 2016 року суд, скасовуючи судові рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій і направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виходив з того, що скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове, апеляційний суд не встановив, чи дотримався позивач порядку, визначеного умовами кредитного договору, та чи виникло у зв'язку з цим у позичальника зобов'язання дострокового виконання кредитного договору;

- від 22 березня 2017 року суд, скасовуючи судові рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій і направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, керувався тим, що звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що право вимоги до відповідача належить йому на підставі укладеного договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором, але матеріали справи не містять жодних доказів зазначеному, не свідчить про це й виписка з договору.

З огляду на викладене правові висновки Верховного Суду України в указаних постановах та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

Таким чином, підстава для перегляду судового рішення у зв'язку з його невідповідністю викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбачена пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Я.М. Романюк

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко