Рішення № 6978130, 01.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2009 Справа № 9/160-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства компанія "Райз", м. Київ

до Приватного підприємства "Алексі", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 301788,69 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 301788 грн. 69 коп. заборгованості з якої: 212247 грн. 91 коп. - заборгованість за поставлений товар; 28536 грн. 94 коп. - пеня по договору; 34005 грн. 05 коп. - 28% за користування чужими грошовими коштами; 26998 грн. 80 коп. - збитки. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору поставки №10899-026 від 20.05.2008р., документальні докази-накладні та довіреності, положення ст.ст. 22, 104, 107, 525, 526, 536, 610-612, 623, 625, 692-694, 712 ЦК України, ст. 218, 220, 224, 225, 229-232 ГК України.

          Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, не зважаючи на ті обставини, що суд неодноразово з цих підстав відкладав розгляд справи та надавав можливість відповідачу скористатися повним обсягом своїх процесуальних прав сторони у справі.

          У судове засідання 01.12.2009р. відповідач надіслав письмове клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи на більш пізній час через відсутність юриста та хворобу директора. Дане клопотання суд прийняв до розгляду, долучив до матеріалів справи та відхилив.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - ЗАТ “РАЙЗ” та відповідачем - ПП “АЛЕКСІ” виникли цивільно-правові зобов”язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          20.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №10899-026.

          На виконання умов договору поставки №10899-026 від 20.05.2008р. та додатків до нього позивач поставив відповідно до накладних на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідачу товар, що підтверджується належними документальними доказами ( а.с. 17-27).

          Відповідач неналежним чином виконував свої зобов”язання перед позивачем у зв”язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 25.08.2009р. становить 212247 грн. 91 коп

          Положеннями розділу 7 договору сторони встановили відповідальність, її розмір та порядок застосування так, покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3% від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення; відшкодовує збитки завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов”язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов”язання покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф). У випадку прострочення виконання грошових зобов”язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми. від суми боргу за кожний день прострочення.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов”язання та підстави його виникнення. Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

          Згідно ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки.

          Згідно положень ст. 225 ГК України сторони господарського зобов”язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов”язання чи строків порушення зобов”язання сторонами.

          На підставі договору №10899-026 від 20.05.2008р. та положень вищенаведених цивільних та господарських правових норм позивачем нараховано відповідачу 28536 грн. 94 коп. пені; 34005 грн. 05 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 26998 грн. 80 коп. збитків.

          Станом на час вирішення спору в суді доказів сплати боргу в повному обсязі відповідачем суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі - 301788 грн. 69 коп.

          Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки встановлений чинним ГПК України процесуальний строк розгляду справи спливає, а суд в свою чергу надавав відповідачу достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав сторони у справі, крім того, відповідач жодним чином не був позбавлений можливості надати відзив на позов або докази сплати боргу.

          Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 3017 грн. 89 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          На підставі викладеного, ст.ст. 193, 225 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 623 ЦК України керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                  в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства “АЛЕКСІ” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Соснова, буд.1 код ЄДРПОУ 32179382, р/р 260049379 в ВАТ “Райфайзен Банк АВАЛЬ”, МФО 3520093) на користь Закритого акціонерного товариства компанія “РАЙЗ” (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р №2606390016675 в ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) заборгованість в сумі 301788 грн. 69 коп., 3017 грн. 89 коп. Державного мита та 236 грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста