Рішення № 6978100, 17.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 60/180-09

вх. № 7644/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Казакової О.О., довіреність № ВТ 01/10-09 від 01.10.2009р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрал-Восток", с.Комунар

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 101090,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітрал - Восток" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 основної суми заборгованості у розмірі 39718,00 грн., пені у розмірі 1795,47 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 59577,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору поставки №02/09-В від 29.05.2009р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 39718,00 грн., який відповідачем не було сплачено, з урахування чого виникла вищезазначена заборгованість та нараховано пеню, та проценти за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 жовтня 2009 року о 10:20 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2009 року розгляд справи було відкладено на 17 листопада 2009 року о 10:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 17.11.2009 р. супровідним листом (вх. 14588) копію статуту ТОВ "Вітрал - Восток", яка судом приймається та долучається до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав.

До господарського суду Харківської області 02 листопада 2009 року повернулась ухвала від 28 вересня 2009 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м.Харків, Мереф`янське шосе, 28, кв. 51 з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача є таким: 61081, м.Харків, Мереф`янське шосе, 28, кв. 51.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2009 року, у зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача та ненаданням сторонами всіх витребуваних ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року доказів, розгляд справи було відкладено на 17 листопада 2009 року о 10:00 та дану ухвалу було направлено відповідачу на адресу: м.Харків, Мереф`янське шосе, 28, кв. 51.

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 29 травня 2009 року було укладено договір поставки №02/09-В.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, о положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., постачальник (позивач) зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві (відповідач) товар (товари, а відповідач зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.3. Договору найменування та загальна вартість товарів, що підлягають поставці за цим договором, визначається специфікацією. Номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів визначається накладною або актом приймання - передачі.

Пунктом 1.5. Договору специфікація, а також додатки до неї, після їх підписання сторонами є невід`ємною додатками до цього договору.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено специфікацію та перелік товарів, що підлягає поставці за спірним договором.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно п.3.7. Договору поставка партії товару вважається виконаною позивачем в момент передачі партії товару відповідачу за накладною або актом приймання - передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, а саме поставив товар відповідачу згідно специфікації на суму 39718 грн., що підтверджується накладною №2905-2 від 29.05.2009р.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом відповідача та його печаткою на накладній.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.7.1. Договору відповідач повинен сплатити поставлений товар після одержання товару не пізніше 17 червня 2009 року.

Пунктом 7.2. Договору сторони встановили, що оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії товару згідно накладної або акту приймання - передачі, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача, вказаний у реквізитах позивача в цьому договорі.

Однак відповідач оплати за отриманий товар не здійснив, з урахуванням чого на час звернення позивача з позовом відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 39718,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 39718,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 1795,47 грн. та проценти за користування чужими грошовим коштами у розмірі 59577,00 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.8.5. Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відповідач зобов`язаний на вимогу позивача сплатити пеню у розмірі 2-ої облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування позивачем пені за період з 18.06.2009р. по 31.08.2009р. суд встановив, що розмір пені за видатковою накладною №2905-2 від 29.05.2009р. становить 1762,83 грн., з урахування чого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1762,83 грн., в решті частині позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 32,64 грн. не підлягають задоволенню, оскільки безпідставно нараховані.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.8.4. Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відповідач зобов`язаний на вимогу позивача сплатити процент за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2% з простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Згідно наданого розрахунку позивачем розмір процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 18.06.2009р. по 31.08.2009р. становить 59577,00 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 1010,58 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,92 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 101057,83 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Філії АТ "Індекс - Банк", МФО 350619, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрал - Восток" (62490, Харківська область, с. Комунар, вул. Безлюдівська, 2, п/р №26001840000010 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 36429283) основний борг в сумі 39718,00 грн., пеню в сумі 1762,83 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 59577,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1010,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частини позову в сумі 32,64 грн. пені відмовити.

Повний текст рішення підписано 20 листопада 2009 року.

Суддя

справа №60/180-09