Рішення № 6977772, 01.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" грудня 2009 р. справа № 5020-10/038 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»

(вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083)

до Приватного підприємства Торговельний комплекс «Диалог»

(вул. Велика Морська, 23, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 392251,38 грн.

Представники сторін:

позивача –Пляса С.А., довіренність б/н від 02.09.2009;

відповідача –Ляхової О.С., довіреність №39 від 30.03.2009.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства до Приватного підприємства Торговельний комплекс «Диалог»(далі –Відповідач) про стягнення 392 251,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за поставлену продукцію відповідно до умов договору №12/09-06 від 12.09.2006.

В судовому засіданні 04.12.2009 представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Відповідача надав суду відзив на позов, у якому визнав позовні вимоги повністю, та просив суд відстрочити виконання рішення на 6 місяців, починаючи з січня 2010 року, згідно з графіком /а.с.99/.

В судовому засіданні 10.11.2009 оголошено перерву до 01.12.2009.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (Постачальник) та Приватним підприємством Торговельний комплекс «Диалог»(Покупець) укладений договір №12/09-06 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується поставити Одержувачу бетон товарний в кількості та на умовах, зазначених в цьому договорі, а Одержувач зобов’язується прийняти Бетон і оплатити його вартість на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору) /а.с.99/.

Бетон за цим Договором постачається автотранспортом (пункт 1.3 Договору).

Договором передбачені такі умови поставки бетону: бетон постачається Постачальником на адресу , що зазначається покупцем в письмових замовленнях, відповідно до умов статті 4 цього Договору. Умови поставки –СРТ (місце призначення в межах міста Севастополь. + 90 км.) 2000; бетон вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання Покупцем в пункті призначення, який вказано в письмовій заявці; Доставка бетону здійснюється Постачальником тільки у межах м. Севастополя та Республіки Крим (+ 90 км.); Одержувачем бетону за цим Договором може бути третя особа. В такому випадку, відповідна інформація повинна бути включена Покупцем до письмових замовлень на поставку бетону; в будь-якому випадку, стороною (покупцем) бетону за цим Договором вважається Покупець (пункти 3.1-3.4 Договору).

Ціна бетону, який постачається Постачальником у власність Покупця відповідно до умов цього Договору, визначена Сторонами в Додатку № 2 та Додатку №3 /а.с.15,16/ до цього Договору, які складають його невід’ємну частину. Покупець повинен сплатити вартість кожної партії бетону 100 % передплатою, на підставі рахунку, наданого Продавцем згідно з замовленням Покупця або згідно з цим Договором. В ціну бетону, зазначену в Додатку №2 може бути не включено вартість його транспортування до місця призначення. Вартість транспортування бетону визначається сторонами залежно від об’єкта Покупця. Ціна транспортування Бетону визначена Сторонами в Додатку №4 до цього договору, який є його невід’ємною частиною /а.с.17/. Вартість транспортування бетону зазначається в рахунку на оплату бетону окремим рядком та сплачується Покупцем одночасно з оплатою вартості бетону, в той же строк, як це встановлено в п. 5.2 цього Договору (пункти 5.1-5.4 Договору).

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія –до 31.12.2006. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна з Сторін не заявить про свій намір не продовжувати його дію, строк дії цього договору вважається продовженим на наступний календарний рік (пункти 8.1. 8.2 Договору). Після настання цього терміну Одержувач втрачає право вимагати від Постачальника поставки Бетону на умовах, передбачених в цьому договорі (за виключенням тих партій Бетону, замовлення на які було надіслано Постачальнику в межах строку дії цього Договору). Проте, настання зазначеного терміну ні в якому разі не звільняє Одержувача від обов’язку оплати раніше отриманого Бетону та штрафних санкцій (якщо такі будуть)(пункт 8.3 Договору).

Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.

Приватним підприємством Торговельний комплекс «Диалог» отримано бетон, роботи з його розвантаження та транспортні послуги по бетону від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» на загальну суму 3090 592,74 грн., що підтверджується накладними: №СНС-00001267 від 10.01.2008 на суму 2242,90 грн., №СНС-00001276 від 20.01.2008 на суму 55 723,63 грн., №СНС-00001290 від 31.01.2008 на суму 11 390,84 грн., №СНС-00001303 від 10.02.2008 на суму 7123,56 грн., №СНС-00001316 від 20.02.2008 на суму 39541,89 грн., №СНС-00001332 від 29.02.2008 на суму 3 131,04 грн., №СНС-00001350 від 10.03.2008 на суму 9 312,58 грн., №СНС-00001367 від 20.03.2008 на суму 3 364,27 грн., №СНС-00001383 від 31.03.2008 на суму 35781,78 грн., №СНС-00001397 від 10.04.2008 на суму 20 257,90 грн., №СНС-00001414 від 20.04.2008 на суму 65 714,05 грн., №СНС-00001433 від 30.04.2008 на суму 25180,93 грн., №СНС-00001453 від 10.05.2008 на суму 8636,08 грн., №СНС-00001469 від 20.05.2008 на суму 112 193,25 грн., №СНС-00001486 від 31.05.2008 на суму 57 447,99 грн., №СНС-00001505 від 10.02.2008 на суму 21539,58 грн., №СНС-00001520 від 20.06.2008 на суму 57 262,74 грн., №СНС-00001536 від 30.06.2008 на суму 1 227,65 грн., №СНС-00001552 від 10.07.2008 на суму 24 378,12 грн., №СНС-00001569 від 20.07.2008 на суму 20 195,79 грн., №СНС-00001583 від 31.07.2008 на суму 158 469,89 грн., №СНС-00001600 від 10.08.2008 на суму 24 912,80 грн., №СНС-00001614 від 20.08.2008 на суму 21 124,39 грн., №СНС-00001630 від 31.08.2008 на суму 47 959,79 грн., .№СНС-00001643 від 10.09.2008 на суму 41 394,68 грн., .№СНС-00001655 від 20.09.2008 на суму 18 741,74 грн., .№СНС-00001673 від 30.09.2008 на суму 8 062,01 грн., №СНС-00001706 від 20.10.2008 на суму 5 245,38 грн., №СНС-00001723 від 31.10.2008 на суму 17 514,28 грн., №СНС-00001744 від 10.11.2008 на суму 22 991,97 грн., №СНС-00001760 від 20.11.2008 на суму 16 933,68 грн., №СНС-00001773 від 30.11.2008 на суму 4 719,94 грн., №СНС-00001783 від 10.12.2008 на суму 7 840,57 грн., №СНС-00001793 від 20.12.2008 на суму 6 556,49 грн., №СНС-00001801 від 31.12.2008 на суму 18 759,65 грн., №СНС-00001812 від 20.01.2008 на суму 6 643,00 грн. /а.с.20-55/ та довіреностями: серії ЯОЯ №641365, серії НБЄ №010722, серії НБЄ №010723, серії НБЄ №010754, серії НБЄ №010754, серії НБЄ №010788, серії ЯОЯ №641366, серії ЯОЯ №641389, серії ЯОЯ №641318, серії ЯОЯ №641344 /а.с. 56-64/.

11.09.2009 Позивачем на адресу Відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією з оголошеною цінністю направлена вимога від 11.09.2009 за вих. № 211 про оплату заборгованості за поставлений товар /а.с.18,19/.

Зобов’язання з поставки бетону Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом та визнано Відповідачем, останній умови пункту 5.2 Договору належним чином не виконав - за одержаний товар та роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 2861 144,00 грн., про що свідчить Акт звірки з контрагентом станом на 21.10.2009, підписаний представниками сторін Договору без зауважень /а.с.101/.

Таким чином, заборгованість Відповідача за договором з Позивачем №12/09-06 від 12.09.2006 склала 392251,38 грн. Доказів сплати заборгованості за Договором частково чи у повному обсязі Відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

                    Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву /а.с.99/ просить при винесенні рішення надати розстрочку виконання рішення шляхом погашення заборгованості протягом шести місяців.

Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надання розстрочки можливо у виключних випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим: відсутність у нього майна, яке за рішенням суду повинно бути передано стягувачу, стихійне лихо, та інші надзвичайні події.

Відповідно до пункту 2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.96 №02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не обґрунтував необхідності застосування розстрочки виконання рішення, не визначив конкретних обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання зобов’язання перед кредитором.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 23, ідентифікаційний код 19186792, р/р №260013018978, №260013028978 в Філії Севастопольського міського відділення №4548 ВАТ «Держощадбанк України», м. Севастополь, МФО 384027, р/р №26003030245001 в АТ «Імексбанк», м. Одеса, МФО 328384, р/р №2600514036 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, р/р №26006945548012, №26007945548011 в КФ АКБ «УСБ», м. Сімферополь, МФО 324010, р/р №26001300000996(840, 980), СФ АКБ «Форум», м. Сімферополь, МФО 384890, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083, ідентифікаційний код 31029255, р/р 26000000412000 в АТ «Каліон Банк Україна», м. Київ, МФО 300379) суму основної заборгованості в розмірі 392251,38 грн. (триста дев’яносто дві тисячі двісті п’ятдесят одна грн. 38 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 922,51 грн. (три тисячі дев’ятьсот двадцять дві грн. 51 грн.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя підпис О.М.Юріна