Постанова № 69775220, 24.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Справа № 923/1384/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 червня 2017

у справі № 923/1384/16

господарського суду Херсонської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр"

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав"

про стягнення 612 273,77 грн.,-

за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: МакаренкоН.А.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каменяр" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" про стягнення 612 273,77 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання № 22 від 27 листопада 2014 року щодо забезпечення схоронності переданої на зберігання сортувальної установки (мобільний грохот) TEREX Powerscreen Chieftain 1700 2D на гусеничному ходу, 2009 року випуску, сер. № PID00129C87D00178, внаслідок чого було скоєно розкрадання комплектуючих сортувальної установки.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року (суддя Павленко Н.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 червня 2017 року (склад колегії суддів: Філінюк І.Г. - головуючий, Мишкіна М.А., Лашин В.В.), у задоволені позову відмовлено повністю.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено в установленому порядку наявності повного складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем. За висновком судів, позивач не довів протиправної поведінки відповідача, не надав доказів передачі майна на зберігання відповідачу саме з тими комплектуючими, про відшкодування вартості яких заявив у позові. В надісланому відповідачу листі № 10-07/1 від 10 липня 2015 року позивач повідомив про отримання усього майна зі зберігання та про припинення зобов'язань відповідача зі зберігання майна за договором, а з претензією у визначені договором зберігання строки щодо виявлених пошкоджень майна після його одержання до відповідача не звертався. Суди дійшли висновку про те, що позивач не довів факт заподіяння збитків саме відповідачем та факт того, що збитки стали наслідком протиправних дій відповідача. Тобто, позивач не довів наявність протиправної поведінки відповідача та прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою. Також не довів розміру збитків, які розрахував станом на липень 2016 року, а не на дату початку зберігання, як передбачено умовами договору.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Каменяр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 27 листопада 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Каменяр" (поклажедавець, позивач) та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Берислав" (зберігач, відповідач) укладено договір зберігання №22, відповідно до п.п. 1.1., 3.1. якого поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання з 27 листопада 2014 року до закінчення моменту необхідності зберігання та зобов'язується повернути поклажодавцеві у схоронності таке майно:

1) мобільну дробарку TEREX Powerscrren Chieftain 17002D на гусеничному ходу, 2007 р/в, серійний №800184ЕН у кількості 1 одиниця загальною вартістю 5 160 000,00 грн.;

2) екскаватор, JCB JS 330 ME, 2008 р/в, заводський номер №JCBJS33CT81240809 +додатковий ковш 2,2 куб.м у кількості 1 одиниця загальною вартістю 1 080 000,00 грн.

3) сортувальну установку (мобільний грохот) TEREX Powerscrren Chieftain 17002D на гусеничному ходу, 2009р. випуску, сер. № PID00129C87D00178 у кількості 1 одиниця загальною вартістю 2 580 000,00 грн.

4) майно згідно з актом приймання-передачі загальною вартістю 23 500,00 грн.,

а поклажодавець оплачує зберігачу послуги зі зберігання майна щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, що йде за місяцем, за який вноситься оплата.

Відповідно до п.п. 2.1.2., 2.2.1. договору передача поклажедавцем та прийняття зберігачем майна на зберігання підтверджується актом приймання-передачі майна.

Пунктом 2.1.3. договору передбачено, що зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно.

Згідно з п.п. 2.1.9., 2.2.2. договору зберігач повертає майно повністю після припинення договору, а поклажодавець одержує майно після припинення договору в місці його здавання, якщо інше не встановлено сторонами додатково.

В пункті 2.2.6. договору передбачено, що поклажедавець письмово протягом 5 днів після одержання майна заявляє претензії до зберігача у разі виявлення нестач, пошкоджень, які не могли бути виявлені шляхом зовнішнього огляду безпосередньо у момент одержання майна.

Відповідальність сторін визначена сторонами в розділі 4 договору, відповідно до якого:

- сторона яка зазнала збитків від невиконання або неналежного виконання іншою стороною зобов'язань за договором, має право вимагати відшкодування завданих їй збитків (п.4.1. договору) ;

- зберігач несе відповідальність перед поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування майна у розмірі суми, на яку знизилась вартість майна (п.4.2 договору);

- зазначені суми розраховуються виходячи із вартості майна на дату початку зберігання (п.4.2.1. договору);

- у спірних випадках або у разі підвищення ринкової вартості аналогічного майна на дату початку зберігання поклажодавець вправі вимагати експертної оцінки шкоди (п. 4.2.2. договору);

- зберігач відповідає перед поклажодавцем лише у випадку псування майна внаслідок умислу, недбалості або грубої необережності (п.4.3. договору).

Відповідно до п.7.4. договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання.

27 листопада 2017 року на виконання умов договору сторони підписали акт приймання-передачі майна на зберігання, в якому зазначили перелік переданого поклажедавцем та прийнятого зберігачем майна, в т.ч. і мобільного грохоту TEREX Powerscrren Chieftain 17002D на гусеничному ходу, 2009 р. випуску, сер.№C87D00178 кількістю 1 шт. В акті приймання-передачі було також зазначено про встановлення на прийнятому на зберігання майні семи пломб із зазначенням їх номерів.

За твердженням позивача в період дії договору з грудня 2014 року по 09 липня 2015 року невстановленою особою вчинено крадіжку комплектуючих сортувальної установки TEREX Powerscrren Chieftain 17002D, у зв'язку з чим за його заявою Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області було порушено кримінальне провадження №12015230100000536 за фактом крадіжки майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каменяр" також зазначає про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо забезпечення схоронності переданої на зберігання сортувальної установки частина її комплектуючих складових була розкрадена, а йому було завдано збитків, у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" на підставі ст.ст. 611, 623 ЦК України та ст. 224 ГК України збитків у розмірі 612 273,77 грн., що є вартістю відсутніх складових установки, визначеною офіційними сервісними компаніями, які обслуговують подібний тип обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною першою статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправність поведінки боржника або кредитора у договірних правовідносинах полягає у порушенні договірного зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позовні вимоги у даній справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором зберігання №22 від 27 листопада 2014 року, укладеним між сторонами у справі, щодо забезпечення схоронності переданої позивачем відповідачу на зберігання сортувальної установки (мобільного грохоту) TEREX Powerscrren Chieftain 17002D.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. (ч. 1 ст. 942 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 949 та ч. 1 ст. 950 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Позивач в позові послався на обставини пошкодження переданого на зберігання майна, а саме: на розкрадання комплектуючих мобільного грохоту. Однак, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не надав доказів передачі зазначеного майна на зберігання відповідачу саме з тими комплектуючими, про відшкодування вартості яких заявив у позові. Ні договір зберігання, ні акт приймання-передачі майна не містять детального опису складових частин переданого на зберігання майна. Позивач не надав доказів в підтвердження обставин, за яких було виявлено пошкодження переданого на зберігання майна (зокрема в якому місці, ким та в який час були виявлені пошкодження майна).

Судами встановлено, що позивач в надісланому відповідачу листі № 10-07/1 від 10 липня 2015 року повідомив про отримання усього майна зі зберігання та просив вважати договір зберігання № 22 від 27 листопада 2015 року таким, що стратив силу. При цьому, суди встановили, що посилання в зазначеному листі на договір 2015 року є помилкою, а лист стосується саме укладеного між сторонами договору зберігання № 22 від 27 листопада 2014 року, оскільки жодних інших договорів зберігання між сторонами укладено не було. Твердження позивача в касаційній скарзі про те, що в листі № 10-07/1 не зазначено про отримання зі зберігання мобільного грохоту, а лист стосується іншого майна є безпідставними, оскільки, як правильно зазначено судами, в останньому абзаці листа позивач зазначає про отримання саме усього майна, що було на зберіганні, та просить вважати договір зберігання таким, що втратив свою силу.

Пунктом 2.2.6. договору зберігання передбачено, що поклажодавець у разі виявлення після одержання майна нестач, пошкоджень, які не могли бути виявлені шляхом зовнішнього огляду безпосередньо у момент одержання майна, письмово протягом 5-ти днів заявляє претензії до зберігача.

Однак, як встановлено судами, доказів звернення позивача до відповідача з претензією щодо виявлених пошкоджень майна після його одержання у порядку та строки, встановлені договором зберігання, позивач не надав.

В якості доказів протиправної поведінки відповідача позивач послався на кримінальне провадження № 12015230100000536, порушене за фактом крадіжки комплектуючих мобільної сортувальної установки TEREX Powerscrren Chieftain 17002D.

Однак, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, обставини порушення кримінального провадження щодо якого проводиться досудове розслідування не доводять обставин протиправної поведінки відповідача, а постанова заступника керівника Бориславської місцевого прокуратури від 01 лютого 2017 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12015230100000536 від 09 липня 2015 року з направленням його до СВ Великоолександрівського ВП Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області для організації досудового розслідування не є належним доказом у справи та не має преюдиційного значення, оскільки на стадії досудового розслідування обставини, викладені у заяві про скоєння злочину є недоведеними, а відповідно до ст. 35 ГПК України лише вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, має значення для справи, а сам лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань також не доводить обставин протиправної поведінки відповідача.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій зазначені обставини колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивач не довів ні протиправність поведінки відповідача, ні причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Слід також зазначити, що факт понесення позивачем збитків також є недоведеними з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів щодо комплектації та стану мобільної сортувальної установки TEREX Powerscrren Chieftain 17002D на час її передачі на зберігання відповідачу.

Крім того, судами встановлено, що позивач не довів і розміру збитків, оскільки всупереч умов договору зберігання провів розрахунок збитків станом на липень 2016 року, а не на дату початку зберігання, як це було передбачено умовами договору зокрема пунктами 4.2. та 4.2.1.

З огляду на викладене, прийнявши до уваги встановлені та зазначені вище обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів в установленому порядку наявності повного складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем, що відповідно до ст.ст. 22, 623 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України унеможливлює задоволення позову про стягнення збитків, у зв'язку з чим суди правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог з огляду на їх недоведеність.

Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 червня 2017 року зі справи № 923/1384/16 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді М.М. Малетич

О.М. Сибіга