Ухвала суду № 69775178, 17.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36937/17

Провадження № 1-кс/761/23396/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва Білошицького Олександра Васильовича про надання дозволу на проведення позапланової перевірки у кримінальному провадженні №42017100000000935 від 25.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2, ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу прокуратури міста Києва Білошицький Олександр Васильович. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням по кримінальному провадженню №42017100000000935 від 25.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2, ч.5 ст.191 КК України, згідно якого просив надати дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «МОСТОБУД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34288042).

Клопотання мотивовано тим, що з дна річки Дніпро, її заток та приток в межах розташування міста Києва, без наявності спеціального дозволу накористування надрами, невстановлені підприємства, установи і організації та їх посадові особи здійснюють незаконний видобуток корисної копалини місцевого значення - руслового піску в особливо великих розмірах, який в подальшому реалізують, тим самим здійснюючи розтрату чужого майна. В результаті незаконного видобутку та подальшої реалізації піску державним інтересам спричинено матеріальної шкоди.

З метою перевірки обставин, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, здійснено неодноразові огляди річки Дніпров межах міста Києва, якими зафіксовано наявність на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 у Голосіївському районі міста Києвапо вулиці Промислова, на відстані 2,2 км від південного мостуруслового піску, намитого з його дна.Там же виявлено пульпопровід на пластикових поплавках, по якому транспортується пісок з дна водойми на берег від розташованого неподалік земснаряду (судно технічного флоту, призначене для виробництва днопоглиблювальних робіт і видобутку нерудних будівельних матеріалів) «Балаклея», «Собі 3» та «Собі 1», що на праві власності належать ТОВ «СОБІ» (Код ЄДРПОУ: 16476986, адреса: місто Київ, вул. Електриків, 4).

ТОВ «СОБІ», згідно Контракту підряду, укладеного з ТОВ «МОСТОБУД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34288042, адреса: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5), на вказаній ділянці місцевості виконує роботи, визначені робочим проектом ВІД ЧИСЛА 2014 РОКУ «Розчищення ділянок Канівського водосховища зі складуванням піщаних матеріалів на території ТОВ «Мостобуд-Транс» на території Голосіївського району міста Києва», що погоджений в порядку ст. 86 Водного кодексу України.

При цьому, місцем проведення цих робіт є ділянка Канівського водосховища в створі 117-118 км його суднового ходу, розташована вздовж його правого берега, навпроти та нижче по течії земельної ділянки ТОВ «Мостобуд-Транс».

Згідно інформації оперативного підрозділу, намитий у ході проведення розчищення водосховища пісок у подальшому реалізується.

За інформацією Державної служби геології та надр України, в межах міста Києва жоден суб'єкт господарювання,окрім ВАТ «Гідромеханізація»,не має діючого Спеціального дозволу на добування руслового піску, а відповідно і не має права на проведення таких робіт.

Таким чином, ТОВ «Мостобуд Транс» розраховується з ТОВ «СОБІ» за надання послуг, та обертає на свою користь «піщану сировину», яку оприбутковує та усупереч вимог Закону України «Про надра» її реалізує.

ТОВ «МОСТОБУД-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 34288042) зареєстровано Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 12.04.2006за податковою адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5.

У судовому засіданні прокурор відділу прокуратури міста Києва Білошицький Олександр Васильович підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Частиною 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є : 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 1 та ч. 2 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

При винесенні рішення слідчий суддя посилався на п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, відповідно до якого, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до вимог п.п. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Тобто, вказана норма відсилає до Закону в порядку якого має бути отримано зазначене судове рішення, а процесуальний порядок визначений саме КПК України. Проте, вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій. Отже, КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) позапланової перевірки, більше того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 року (п. 25 Рішення), де зазначається, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і потребує, аби воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права. Ті ж самі обґрунтування стосуються і посилань слідчого судді на положення ч.2 ст. 93 КПК України , адже дана норма передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розщукових) дій, та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК і не містить окремого права прокурора, слідчого звертатися до слідчого судді з даними клопотаннями.

Враховуючи те, що ст. 131 КПК України містить вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, де не зазначено стосовно проведення позапланової перевірки, крім того, клопотання подано у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону, прокурором у поданому клопотанні не зазначено, що вирішення питання стосовно проведення позапланової перевірки належить до повноважень слідчого судді, також слідчим в судовому засіданні не доведено та не обґрунтовано в повному обсязі проведення позапланової перевірки, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 110, 131, 132 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурор відділу прокуратури міста Києва Білошицького Олександра Васильовича про надання дозволу на проведення позапланової перевірки у кримінальному провадженні №42017100000000935 від 25.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2, ч.5 ст.191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя